Підземні вибухи на шахті імені Засядька у грудні–листопаді минулого року, що забрали життя 106 гірників, поставили ребром питання про подальшу доцільність видобутку палива на підступній кілометровій глибині. Коли ж почастішали розмови про ймовірність закриття потужного підприємства, фахівці, не змовляючись, вивели наступну формулу подальшого розвитку подій — немає шахти, є проблеми. Серед останніх називалися екологічні, соціальні і, звісно, економічні. Зокрема, було очевидно, що після призупинки на шахті вуглевидобутку і скорочення поставок сировини споживачам, першим «під удар» обов’язково потрапить Донецький коксохімічний завод. І як у воду з Кальмуіусу, що нею затопили вибухонебезпечне крило підземного горизонту, дивилися — у ВАТ «Донецьккокс» справді змушені були зупинити роботу двох батарей на Рутченківській дільниці підприємства.

На обліку у Львівському міському відділенні Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань є понад 28 тисяч суб’єктів господарювання – страхувальників, але, на превеликий жаль, в абсолютній більшості з них не створені профспілкові організації й, відповідно, немає ні комісії, ні уповноважених із питань охорони праці. Сьогодні роботодавці турбуються не про створення нормальних робочих місць, а про те, щоб отримати якнайбільш прибутків.