Гайда з бізнесу!

Колишній секретар Ра­ди нацбезпеки, один із головних акціонерів компанії «Індустріальний союз Донбасу» Віталій Гайдук має намір відмовитися від своїх бізнесових справ. Кабінет Міністрів вніс до Верховної Ради подання про призначення Гайдука віце–прем’єр–міністром, а сам Гайдук має намір продати свою частку в «ІСД».

«Не виключено, що найближчим часом ми станемо свідками чергового повернення Віталія Анатолійовича в політикум України, — заявив в інтерв’ю газеті «Економіческіє ізвєстія» голова ради директорів «ІСД» Сергій Тарута. — Але він — людина високоморальна та відповідальна. І він би не хотів, щоб його присутність чи причетність (навіть формальна) до того чи іншого бізнесу давала комусь ґрунт для докорів чи звинувачень у лобіюванні чиїхось приватних чи комерційних інтересів».

Гадук продасть свою долю іншим акціонерам компанії. Тарута повідомив, що прийняли таке рішення за взаємною згодою.

Як відомо, протягом минулого року Віталій Гайдук зблизився з Юлією Тимошенко. В нинішній виконавчій владі є троє людей, яких називають близькими до Гайдука та «ІСД», — це міністр економіки Богдан Данилишин, голова «Нафтогазу» Олег Дубина і керівник Державної митної служби Валерій Хорошковський. Що ж до самого Гайдука, то, якщо Верховна Рада дасть згоду на його призначення, він куруватиме в уряді паливний сектор. Тимошенко покладає багато надій на Віталія Анатолійовича — зокрема, у тому, щоб він реалізував її план витіснити з газового ринку посередників із фірми «Росукренерго».

Відмовляючись від своєї частки у великому бізнесі, Гайдук вчиняє так, як вимагає принцип розподілу влади та бізнесу. На цю обставину звертає увагу політолог Андрій Єрмолаєв. «Гайдук намагається перестрахувати свою репутацію і захиститися від критики, оскільки він належить до когорти крупних бізнесменів, які почали новий похід до влади, — каже в коментарі для «УМ» директор центру соціальних досліджень «Софія». — Це символічний крок. Хоча я сумніваюся, що бізнесмен обмежиться тільки грішми на рахунку — я думаю, він збереже неформальний вплив на бізнес».

Прихід великого бізнесмена в політику — це завжди спокуса використати свою посаду заради лобіювання інтересів компанії. Саме через це багато хто критикував призначення Гайдука секретарем РНБО у 2006 році. Однак Сергій Тарута запевнив, що «ІСД» не вела умисної політики, аби інтегрувати своїх представників у нову владу. «Ці кадрові рішення приймалися винятково новим урядом, сформованим демократичною коаліцією, а «ІСД» не шукав і не шукає в цьому якихось преференцій для себе. Гайдук і Дубина й раніше, займаючи державні пости, ніколи не виставляли вгору чиїсь приватні інтереси та вигоди».

Натомість Єрмолаєв відзначає, що, не зважаючи на продаж активів, «Гайдук буде не лише політиком, а й лобістом». Водночас політолог допускає, що Гайдук справді замислив займатися тільки політикою, хоча «політика та економіка — нерозривні речі». «Я не виключаю, що Гайдук розраховує і на дострокову політичну кар’єру, оскільки був і залишається найбільшим бізнесменом, який претендує на високі державні посади, — каже Андрій Єрмолаєв. — Можливо, пост віце–прем’єра — це тільки перший крок, і на далеку перспективу він збирається котуватися як один із претендентів на прем’єрську посаду».