Хочеш замок? Бери

У ХVІ—ХVІІ століттях Станіславщина (територія ниніш­ньої Івано–Франківщини) могла виставити на конкурс фортифікаційної досконалості щонайменше з півдесятка замків, претендуючи на призові місця, принаймні в кордонах Речі Посполитої. Пізніше, особливо після приборкання войовничих османів, прикарпатські твердині втратили первинні оборонні функції і почали поволі занепадати.

У різних стадіях руйнації до наших днів на Прикарпатті «дотягнули» лише чотири замки. Два з них — Старостинський, або міський, у Галичі і Пнівський у Надвірнянському районі — частково реконстру­йовані, а розташованих на крутому правобережжі Дністра Чернелицького та Раковецького замків, що колись належали знатним родинам Беневських та Чорторийських, ще не торкалася рука відбудовника. Зате у Раковці від частих відвідин руйнівників пострадянської доби вціліла лише центральна вежа, так званий донжон, яку не можна розібрати знизу, бо впала б на голову, а решту оборонних споруд місцеві селяни розтягнули на дуже модні в окрузі муровані огорожі.

Зрозуміло, що такий жалюгідний вигляд колись неприступних твердинь навряд чи спонукає сучасних магнатів вкладати у них кошти. Інша справа — точна копія замку у вигляді макета і планшети туристичних маршрутів.

— У нас, — розповідає декан архітектурного факультету Івано–Франківського університету права імені короля Данила Галицького, доцент Михайло Косьмій, — виникла ідея, яку ще ніхто не розробляв на студентському рівні. Ми вирішили запропонувати випускникам попрацювати над проектами реставрації прикарпатських замків з реконструкцією під готельні комплекси, рекреаційні та відпочинкові зони. Тим паче що Івано–Франківщина проголосила туризм пріоритетом свого розвитку. Маючи такі скарби — залишки замків і Зеновія Соколовського з його унікальними архівами, — нерозумно було б марнувати час на створення і захист віртуальних дипломних робіт. Тепер макети замків у фойє нашого факультету може оглянути кожна зацікавлена у їх відродженні особа.

Ідея впала на сприятливий ґрунт передусім завдяки Зеновію Соколовському, визнаному на Прикарпатті «архітектором десятиліття», колишньому багатолітньому директору Івано–Франківської філії інституту «Укрзахідпроектреставрація». Після ліквідації філії в 2004 році він залишився єдиним хранителем–розпорядником унікальних матеріалів з дослідження архітектурних пам’яток краю та планів відновлення найцінніших об’єктів. Разом із Соколовським в університет права перемістилися й архіви. Отже, студенти–архітектори отримали солідну спадщину попередників. Власне, і макети замків виготовляли під безпосереднім керівництвом пана Зеновія.

— Це дуже цікава й корисна робота, — стверджує четвертокурсник Степан Івашкевич, котрий працює над дипломною роботою «Реставрація та реконструкція замків України». — Я вважаю, що їх неодмінно треба рятувати, аби зберегти для наступних поколінь. Де ще так відчуєш дух історії, як не в замку. Туристам там можна запропонувати номери і трапезні зали в середньовічному стилі, де подаватимуть страви, характерні для тих часів, і звучатиме відповідна музика.

Дипломні роботи минулорічних випускників відразу зацікавили фахівців, зокрема головного архітектора Івано–Франківської області Михайла Ходана, котрий взяв студентські проекти реставрації Раковецького та Чернелицького замків під свою опіку. Нині вже триває пошук інвесторів.