У полоні спирту

За останні десять років в Україні вдесятеро збільшилася кількість людей, залежних від алкоголю. За статистикою, в нашій державі перебуває на обліку понад 700 тисяч хворих на хронічний алкоголізм. Однак реальна кількість залежних від алкоголю приблизно у 8 разів більша від офіційної. Чим загрожує «зелений змій» і як від нього рятуватися? Відповіді на ці питання «УМ» шукала у вітчизняних наркологів та психіатрів.

Алкоголіки з пелюшок

«Ще Гіппократ говорив, що п’янство — причина хворобливості дітей, — говорить голова Національної ради з питань охорони здоров’я при Президентові України, професор Микола Поліщук. — Це в той час, коли люди споживали небагато алкогольних напоїв і невеликої міцності. Відома також фраза Піфагора: «Поки не справив дитину, не прикладайся до вина». Сучане покоління, схоже, не розуміє тієї страшної загрози, яку алкоголь завдає нашому генофонду. Сьогодні медики фіксують найрізноманітніші вроджені патології у 25—30 відсотків немовлят. І мало хто замислюється над тим, що причиною хвороби може бути вживання міцних напоїв мамою і татом».

Лікарі стверджують — алкоголізм — це хвороба, яку малюк може отримати у спадок від питущих батьків. Ще століття тому вагітна жінка, яка прикладається до чарки, була для українського села чимось неймовірним. Зараз чимало жінок «у положенні» без проблем дозволяють собі вживати спиртне. А є й такі, які практично «не просихають» аж до пологів. Малюки, які народжуються у таких матусь, від самого початку свого земного існування відчувають себе вкрай некомфортно. «А все тому, що дитина вже народжується хворою на алкоголізм», — відзначає завідувач відділу соціальної та експериментальної наркології Українського інституту соціальної і судової психіатрії, кандидат медичних наук Михайло Ігнатов.

Механізм формування хвороби ще в лоні матері дуже простий. Якщо жінка впродовж вагітності вживає алкоголь, то дитина регулярно отримує некорисну речовину. Алкоголь — нарівні з глюкозою або киснем — стає невід’ємною складовою метаболізму плоду. Відповідно коли дитина з’являється на світ, вона розриває пуповинний зв’язок з організмом матері й не може більше отримувати алкогольний «допінг». Уже в пологовій залі малюк страждає від нестачі алкоголю. У немовляти розвивається похмільний синдром, як у дорослого пияка «зі стажем». «Може, наступні 10—15 років дитина і не стикатиметься зі спиртним і не здогадуватиметься про свою проблему, — говорить Михайло Ігнатов. — І все ж таки малюк буде алкоголіком у стані ремісії. А перше знайомство такої дитини з «градусним» напоєм призведе до запоїв, з яких буде складно вийти, та важких видів пиятики».

Розпечений свинець — не наш метод!

Про те, що алкоголь змінює людину на гірше, що спиртні напої спричиняють важкі хвороби та смерть і калічать життя наших нащадків, більшість людей все ж таки розуміє. Але вийти з лабет «зеленого змія» або витягти звідти своїх родичів та друзів не можуть. Що мусить робити держава, аби зменшити кількість алкоголіків? Медики кажуть, що різні цивілізації по–різному впливали на свій народ, щоб не допустити масового спивання.

«Згадаймо хоча б міфи Стародавньої Греції, — пропонує головний психіатр–нарколог Київської області, заслужений лікар України Геннадій Зільберблат. — Бога ковальської справи Гефеста бог Зевс зачав у нетверезому стані. Тож Гефест народився калікою. Цей міф можна вважати пропагандою тверезого способу життя. Але, окрім повчальних історій, давні властителі використовували суворіші методи. Так, якщо грек не розводив вино навпіл з водою, йому вирубували виноградник. Якщо людина продовжувала зловживати алкоголем, її взагалі виганяли. А в Стародавній Індії брахманам заливали розпечений свинець у рот, якщо вони пили без міри».

Як продовжує Геннадій Зільберблат, у стародавній Спарті не було осіб, які перебували в алкогольній залежності. Маленьким спартанцям (віком 4—6 років) демострували п’яних рабів — істот, які займали найнижчу сходинку соціальної їєрархії. У підсвідомості маленьких спартанців п’янство накладалося на рабство. А для спартанця потрапти в полон і стати рабом було гірше від смерті, краще вже кинутися на спис і загинути. Дітям закладали відразу до міцних напоїв у такий нехитрий спосіб.

Звісно, сьогодні ніхто не буде калічити алкоголіка — ми все ж таки цивілізована країна. А от пропаганда тверезого життя може дати позитивний результат. Українські психіатри ще в минулому столітті казали, що починати антиалкогольну роботу слід ще в дитячих садочках. Якщо нам вдасться сформувати табу на випивку в ранньому віці, наркологам не доведеться приймати важких пацієнтів.

Дитсадок — агітмайданчик

А як щодо сухого закону? З’ясувалося, що медики проти такого методу боротьби з алкоголізмом. Тому що неефективний. «Проголосити зараз сухий закон було б злочином проти держави, — говорить голова Асоціації психіатрів України Семен Глузман. — Заборони ніколи не допомагають у таких справах. Держава має йти за складним шляхом — правильно виховувати дітей й застосовувати інші засоби профілактики».

«Був сухий закон, чим це закінчилося? — запитує виконавчий директор громадської організації «Фенікс» Ірина Король. — Довжелезними чергами до винно–горілчаних точок, збільшенням самогоноваріння тощо. Скільки людей тоді пили одеколони, розчинники, шмурдяк? Якщо вживаня спиртного є в культурі, то люди не відмовляться від звички тільки тому, що спиртне заборонять. Просто на цьому хтось зробить великі гроші, а хтось помре від вживання сурогату».

«Профілактика алкоголізму — це не стільки розмови про те, що пити шкідливо, — зауважує Михайло Ігнатов. — Нам треба змінити стереотип поведінки. Наприклад, сидять діти в садочку, грають «у гостей» і чокаються уявними келихами. Не тому, що держава мало приділяє їм уваги, а тому, що діти бачать «чокання» навколо себе. Насамперед для подолання алкоголізму в країні треба змінити традиції та установки, які дає нам суспільство».

Адже хворому на алкоголізм недостатньо дати пігулку, щоб зняти фізіологічну залежність від спиртного. Коли хворий на цукровий діабет відмовляється від солодкого, йому ніхто не каже: «Ти мене не поважаєш?» Зі спиртним — зовсім інша ситуація...

На думку Миколи Поліщука, Україна може подолати алкогольну проблему за допомогою таких кроків:

— повна заборона реклами алкоголю й тютюну;

— зменшення доступу до «отрути» за рахунок підняття акцизу;

— обмеження продажу алкоголю особам, які не досягли 18–річного віку.

— обмеження місць та часу продажу алкогольних напоїв. Заборонити вживати спиртне на робочому місці, у парках, скверах, на дискотеках, в інших громадських місцях. Швеція свого часу ввела картки на продаж спиртного і за 30 років позбулася алкоголізму.