Своєю славою Криворівня, звісно, найбільше завдячує Іванові Франку, котрий обожнював цей чарівний куточок Карпат. Починаючи з 1901 року, він майже щоліта, аж до останнього свого серпня 1914–го, з гамірного Львова приїжджав у село, яке «напувало душу супокоєм, тихою красою». Відомий етнограф Володимир Гнатюк назвав Криворівню, що набула тоді неофіційного статусу столиці літнього відпочинку інтеліґенції, Українськими Афінами, маючи на увазі її притягальну силу для вітчизняної творчої еліти та відомих діячів польської культури. За столітній відрізок історії криворівнянське довкілля майже не змінилося, хіба що ліси порідшали.