«Гала» з крану?

Немає нічого простішого, ніж вода. Немає нічого складнішого, ніж вода. Єдина субстанція на Землі, яка перебуває у трьох станах: твердому, рідкому та газоподібному. Здається, ні про що ми не знаємо більше, як про воду. І не знаємо про неї, врешті–решт, нічого. Окрім того, що з H2O на 80 відсотків складається людський організм. І здоров’я нас із вами, виходить, на 80 відсотків залежить від того, яку воду ми щодня споживаємо?

Склянка стоків за наше здоров’я

Забезпечення населення якісною питною водою значиться у списку пріоритетних державних завдань, навіть було прийнято стратегічну урядову програму «Питна вода». Тобто там, де знаходиться найвразливіша категорія споживачів неякісної води. Десять мільярдів гривень передбачено на цю програму. У 2007 році використано 60 мільйонів, і то лише на... дослідження стану справ. Нею передбачено, зокрема, встановлення фільтрів у лікарнях, школах, дитячих садочках. Ніяких фільтрів централізовано ні лікарні, ні освітянські заклади не отримували. Як повідомили у Луцькому управлінні освіти, школи і садочки по можливості самі купляють фільтри. В основному за кошти батьків. Хоча, як кажуть фахівці, фільтри повністю не вирішують проблеми, бо вони забирають із води і корисні речовини.

Лучан заспокоюють: місто отримує воду одну з найкращих в Україні. Бо луцька вода, яку видобувають винятково з артезіанських свердловин, добра за своїми смаковими якостями і відповідає вимогам держстандарту. Важко сказати, чи враховують ці стандарти «поклади» накипу, товстий шар якого залишається в чайнику після кип’ятіння води, навіть якщо її пропустити через фільтр. Наявність же накипу свідчить, що вода дуже жорстка. Отже, є підстави отримати після тривалого її вживання жовчокам’яну і сечокам’яну хвороби.

Знаючи, які досі діють в Україні стандарти для продуктів харчування, про воду годі говорити. Якщо питна вода в країнах Європейського Союзу перевіряється за 150—200 тестами, то в Україні — лише за 24 параметрами. Директор КП «Водоканал» Іван Корчук повідомив: можливо, у 2009–му почнуть діяти нові норми і стандарти якості води. Якщо їх затвердять, звичайно.

— Роботи тут — непочатий край. Немає методики розрахунку нових показників. Потрібно повністю переобладнувати лабораторію, а на це потрібно близько 240 тисяч гривень, — розповів Іван Миколайович. — Років через п’ять треба буде щось робити і з очисними спорудами, строк використання яких завершується. Наші очисні дуже зношені, на реконструкцію треба мільйонів сто. Великі гроші, але життя мусить їх шукати.

Кажуть, у радянські часи одні з кращих очисних споруд діяли в Нововолинську. Туди возили на екскурсії навіть іноземні делегації. Щоб продемонструвати, яка чиста вода виходить на кінцевому етапі її очищення, головний інженер демонстративно випивав склянку стоків. Зараз, звичайно, там ситуація змінилася, і проблеми шахтарське місто переживає ті ж самі, що й інші міста. Чи відважиться директор луцького водоканалу втамувати спрагу скляночкою водички на виході з очисних?

— Випити одну кварту можна і нашої води. Але краще не треба... — відповів він.

Судак тут більше не живе

Окрім зношеності очисних споруд, ми, споживачі води, власними руками завдаємо нищівного удару і воді, і всьому, що у ній живе. Йдеться про наше неабияке захоплення хімічними миючими засобами. Мало яка господиня миє посуд без «Гали» чи «Фейрі». Уявіть, скільки лише за один вечір у луцьких квартирах перемивається посуду і скільки миючих речовин зливається із брудом у каналізацію! Додайте сюди пральні порошки, виготовлені на основі фосфатів, хоч у тих же високорозвинених країнах від їх виробництва давно відмовилися. Про шкідливий вплив фосфатів на людський організм навіть на клітинному рівні у нас тільки починають говорити. Про вплив хімічних речовин на живі мікроорганізми, що використовуються на кінцевому етапі очищення технічної води (так зване біологічне очищення), ніхто сьогодні й не говорить. Тим часом екологи стверджують, що мікроорганізми, які знищують у стоках залишки непотрібних у природі елементів, самі гинуть під впливом хімічної атаки, яку ми ведемо зі своїх кухонь і ванн. І воду на виході з очисних можна вважати чистою умовно. І ось ця умовно чиста вода зливається у річку. Ознакою того, що вода в Стиру забруднена, можна вважати те, що дуже рідко тут можна впіймати судака. Саме судак є найчистолюбнішою рибою. Не карась, який може плюскатися навіть на виході з очисних, а саме судак. Рибалки це підтвердять.

Ми ще не усвідомили, на якій міні уповільненої дії сидимо. Як запевнив мене директор луцького водоканалу Іван Корчук, Луцьк нині зовсім не споживає води зі Стиру. Заодно я поцікавилася, що нового планують у системі очищення води. Адже хлорування — день учорашній, а про шкідливість сполук хлору для людського організму відомо давно. Іван Миколайович розповів, що на підприємстві будуть використовувати гіпохлорид натрію. Ця сполука безпечніша для здоров’я і трохи дешевша. На гіпохлорид уже перейшли у декількох містах України. Омеляниківський водозабір першим розпочне роботу з новим елементом. Планують також встановити найсучасніші фільтри для очищення води, обладнати насосні станції агрегатами фірми «Гідровакуум» тощо. Керівник луцького водоканалу запевняє, що він сам п’є воду з–під крана і не боїться, мовляв, здоров’ю вона не шкодить. Однак здоров’я навряд чи додає, якщо врахувати, що 50 відсотків міських трубопроводів аварійні й потребують заміни. Якби хтось із мікроскопом заглянув у ті труби... Але їх ніхто й ніколи зсередини не бачив. Через те медики радять не вживати води з водогону й максимально обмежити її вплив на організм. Це означає, що для її пиття її треба кип’ятити, бо висока температура вбиває збудників багатьох небезпечних хвороб. А для тіла краще приймати душ, а не ванну.

Щоб зрозуміти, яка різниця між водопровідною водою і річковою, налийте у дві миски воду з–під крана і зі Стиру й пустіть туди щуку чи окуня, які не люблять брудної води і дуже чутливі до забруднення. Порівняйте час, скільки житиме риба в тих водах. Це і буде відповіддю на питання: пити чи не пити воду з–під крана.

До речі, радянська програма меліорації знищила не лише болота і фауну, яка там мешкала тисячоліттями. Окрім усього іншого, болота відігравали ще й роль природного водяного фільтра. Вони регулювали рівень води у річках та озерах, а численні мікроорганізми, рослини, корінці біологічно очищали воду. У природі нічого не буває просто так...