«Гангангейт» як лакмус

Російський громадянин і опозиціонер Михайло Ганган, який уже півроку мешкає в Україні, учора нарешті вийшов на волю із Вінницького ізолятора тимчасового утримання, куди потрапив 31 грудня. Та навряд чи варто сподіватися на те, що епопея з видачею Російській Федерації члена забороненої там Націонал–більшовицької партії завершена.

Як свідчать факти й документи, оприлюднені координатором Вінницької правозахисної групи Дмитром Гройсманом на сайті «Українська правда», затримували й утримували в СІЗО Гангана незаконно. Підставою для того, щоб надягти на 21–річного російського нацбола наручники, для вінницьких правоохоронців стала телеграма, адресована начальникові УМВС Вінниччини генерал–майорові Поліщуку. Надійшла вона о 5–й ранку 31 грудня від начальника УБОЗ Самарської області пана Дмітрієва. Той, називаючи нашу державу «республіка Україна», просив «компетентні органи» цієї самої республіки затримати лідера самарського відділення коаліції «Інша Росія» Гангана М. М. Як з’ясувалося, співробітники російської ФСБ відстежили подругу Михайла, яка їхала до нього в Україну, щоб разом зустріти Новий рік. У поїзді дівчину навіть супроводжували двоє «есбістів», які, очевидно, допомогли вінницьким міліціонерам не помилитися з особою.

Як писала «УМ», на той час Ганган уже звернувся до Управління Верховного комісара ООН у справах біженців за наданням допомоги в отриманні статусу біженця в Україні. Згідно з міжнародними конвенціями, ратифікованими як Україною, так і Росією, до вирішення питання про отримання (чи не отримання) такого статусу особа перебуває під захистом і не може бути видана державі, з якої, власне, й «біжить».

Зрештою радник міністра внутрішніх справ Катерина Левченко заявила, що Юрій Луценко переконаний: перебування Гангана в процедурі надання статусу біженця робить його екстрадицію до країни походження наразі неможливою. Що цікаво: як свідчать наявні у вінницької правозахисної групи документи, при цьому підлеглий міністра — начальник УМВС області Поліщук — пішов проти начальства і звернувся до посла РФ в Україні Черномирдіна з проханням «посприяти компетентним органам Росії у вирішенні питання екстрадиції Гангана М. М. на територію РФ»...

Також пані Левченко пояснила, що «Україна пов’язана з Російською Федерацією угодами, відповідно до яких має реагувати на вимоги щодо затримання осіб, які перебувають у міжнародному розшуку». Тому, мовляв, активіста «Маршів незгодних» і затримали. Хоча навіть якби Ганган дійсно вчинив на батьківщині злочин, арештовувати його на підставі телеграми — це порушення закону. Для того, аби процедура була здійснена належним чином, українська Генпрокуратура на підставі відповідного клопотання Генпрокуратури РФ повинна була звернутися до суду з поданням на арешт російського правопорушника.

До Президента України звернулися з відкритим листом лідери «Іншої Росії» Гаррі Каспаров, Едуард Лимонов, Володимир Рижков і Борис Нємцов (до речі, колишній радник Віктора Ющенка). Опозиційні політики ВР закликали Україну не видавати Гангана в Росію, наголошуючи на тому, що його переслідують саме за політичну діяльність. «Ми просимо вас забезпечити Михайлу Гангану доступ до справедливої процедури надання статусу біженця», — наголошується в листі.

Секретаріат Президента в особі голови видав із цього приводу заяву. Як зауважує Віктор Балога, ситуація змушує «уважно проаналізувати всі обставини та юридично–правові аспекти цієї справи»; «Україна завжди чітко і неухильно дотримувалася чинних міжнародних актів, які регулюють питання дотримання прав і свобод людини, міжнародної співпраці у правоохоронній сфері» й ніколи не порушувала взятих на себе зобов’язань». «Українська сторона гарантує повне дотримання всіх прав Гангана», — запевнив голова СП.

Учора до Вінницької області прибула робоча група Міністерства внутрішніх справ — саме «з метою перевірки дотримання прав затриманого в Україні російського громадянина Михайла Гангана». Як з’ясувала «УМ», хлопця випустили на підставі рішення Апеляційного суду Вінницької області, де оскаржували затримання Гангана. Апеляційний суд скасував рішення про взяття Михайла під варту й направив назад, у суд першої інстанції.

Як видно, на Вінниччині все йде до того, щоб таки надати членові радикальної НБП статусу політбіженця.