Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
зміст — 5
форма — 7
Мавка — це ніби сестричка–дошкільнятко Гаррі Поттера. Її батьки також добрі чаклуни («тато завідував поламаними димарями… мама виховувала сонячних зайчиків»). Протистоїть їй Дракон із двома братанами і характерним акцентом («Вах–вах–вах!»). Мавка час від часу зазирає до свого «Кишенькового довідника чудес, пригод і несподіванок» і завдяки цій самоосвіті всіх перемагає. Зокрема, і злого чаклуна Гіп–Гопа, проти якого повстають мишенята, приспівуючи: «Разом нас багато і нас не подолати». До речі, все це відбувається на київській Шулявці і оперативно висвітлюється газетою «Вечірній Київ». Така от весело–іронічна казочка від знаного поета.
Повноправний співавтор — художник Віктор Гаркуша. Безліч широкоформатних ілюстрацій, кожен сантиметр яких призначено для ретельного розглядання–дивування. Серйозна конкуренція метру дитячої ілюстрації Владиславові Єрку.
Казку «сконструйовано» за принципом серіалу, тож варто очікувати ближчим часом продовження.
зміст — 6
форма — 6
Львівське видавництво випустило свою найкращу дитячу книжку за понад двадцять років свого існування. Це збірка примовлянь, якими батьки споконвіку спілкуються з немовлятами: «Книжка допоможе батькам максимально використати кожну хвилину під час пеленання, купання, годування своєї дитини, для її фізичного та психологічного розвитку з перших днів народження», — пише укладачка Л. П’ятночко. Відповідна й структура: «Забави з ручками та пальчиками дитини», «Забави на колінах», «Навчаємо ходити» тощо — такі назви розділів. Оскільки примовлянки традиційно проспівуються, подано ноти (щоправда, лише на сайті видавництва).
Героїв народних примовлянок — різних Зайчиків, Котиків, Лисичок — зворушливо намалювала Оленка Гижа, одягнувши їх у етнографічні строї. Тут же — мапа етнографічних регіонів України, накладена на сучасну карту областей, через що легко збагнути, звідки прибігла оця от Мишка чи Півник: із Закарпаття, з Поділля чи зі Слобожанщини.
зміст — 4
форма — 7
Так само щедро ілюстрована книжка — так само відомим художником–віртуозом Катериною Штанко. У цій мальовничій інтерпретації популярну народну казку цілком можна сприймати за таку собі історію українського костюму та інтер’єру — відомі казкові персонажі раптом постають вишуканою шляхтою ранньомодерного часу. В анотації до книжки («Книга — для повного щастя!») — жодного перебільшення.
зміст — 4
форма — 5
Колись за радянських часів такі книжки–розкладачки — перегортаєш сторінку, і піднімається тривимірний замок, зачарований ліс або королівська карета з шістьома справжніми, нехай і картонними, красенями–кіньми — були досяжною мрією малюків. Потім стан нашого книговидання на довгі роки позбавив дітлахів цієї радості. І лише нині відроджується традиція театралізованих, сказати б, казок.
зміст — 5
форма — 4
У цієї книжки також є співавтор — художниця Олена Семякіна, завдяки ілюстраціям якої такий малопривабливий для малечі жанр як «правила» перетворено на принадну пригоду. Можливо, для батьків ця книжка навіть більш актуальна за казки — з огляду на небезпеку, котра чигає на дорогах (особливо українських).
зміст — 5
форма — 4
Львів’яни так само активно «культивують» дитячих художників, як і «А–БА–БА–ГА–ЛА–МА–ГА». Тут завдяки ілюстраціям Ольги Кваші різноманітні різдвяні легенди, пісні й вірші (Богдана–Ігоря Антонича, Юра Шкрумеляка, Марійки Підгорянки) вибудувано в одну суцільну візуальну подорож. Приємно, що нині «календарні» книжки з’являються у продажу саме перед святами, до яких вони «прив’язані».
зміст — 4
форма — 4
Збірка дитячих віршів до головних свят року: до Нового року, Різдва, Великодня, Миколая, Купала, а також до Дня татусів та Дня матері. Поруч класиків — Леоніда Глібова, Богдана Лепкого, Бориса Грінченка, Наталі Забіли та Платона Воронька — твори сучасних дитячих письменників: Тамари Коломієць, Ірини Жиленко, Галини Малик та інших.
Ілюстрації Марини Антипової хоч і виконують підпорядковану функцію, проте виконують її вельми вправно.
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>