«Україна молода» підтримувала Всеукраїнський рейтинг «Книжка року» від самого його започаткування. Регулярно, аж із 1999–го, наші читачі знайомилися з виданнями–лауреатами в семи номінаціях рейтинґу. Така тісна співпраця рано чи пізно мусила завершитися входженням «України молодої» до складу організаторів «Книжки року». Це сталося нині, і відтепер щодругу суботу шанувальники вишуканого і різноманітного читання відкриватимуть постійну сторінку «Книжка року», яка буде знайомити їх із найцікавішими новинками книжкового ринку, з перебігом експертного оцінювання річного репертуару українських видань, з літературними уподобаннями відомих усій країні експертів, а також із насиченим подіями життям книжкового і довколакнижкового світів.
П’ять днів — з 16 до 20 січня — 105 експертів ІХ Всеукраїнського рейтингу «Книжка року–2007» працюватимуть задля створення канону здобутків минулорічного вітчизняного книгарства. Робота ця непроста і вкрай відповідальна, бо, окрім професіоналізму, вимагає від експерта мужності. Авжеж! Треба оцінити кожну книжку на відповідність її претензій стати культурологічною подією сезону і водночас «забути», що автори чи видавці цих книжок — ваші добрі знайомі. Бо всі оцінки (на відміну від парламентських голосувань) завжди відкриті й одразу стає видно, де ти, експерт, поступився своїм професійним статусом заради дружніх стосунків. Відкритість голосування — наш запобіжник перед «конкурсною корупцією». Повні списки з переліком результатів з’являться в інтернеті водночас із публічним проголошенням переможців рейтинґу.
Експерти до номінацій запрошуються саме за фаховим принципом: прозу, приміром, оцінюють критики, критику — літературознавці, філософію — філософи, художні альбоми — мистецтвознавці тощо.
За п’ять днів роботи експерти мусять оцінити понад 900 книжок, які ввійшли до коротких номінаційних списків (для порівняння: на конкурсі Форуму видавців у Львові торік фігурувало вдвічі менше — 456 видань). Увесь річний асортимент традиційно згруповано за сімома номінаціями, кожна з яких має звужені підномінації (у дужках):
ХРЕСТОМАТІЯ (українська та зарубіжна художня класика; літературознавство; критика/літературна публіцистика/біографії/мемуари)
КРАСНЕ ПИСЬМЕНСТВО (сучасна українська проза/есеїстика/драматургія; зарубіжна проза/есеїстика/драматургія; сучасна поезія/афористика);
СОФІЯ (зарубіжна гуманітаристика; вітчизняна гуманітаристика);
ОБРІЇ (науково–популярна література; спеціальна література; енциклопедичні та довідкові видання);
МИНУВШИНА (давня історія — до ХVIIІ ст.; історія ХІХ— перша чверть ХХ ст.; підрадянський період — до сьогодні);
ДИТЯЧЕ СВЯТО (книжки для малечі; твори для школярів; твори для підлітків; пізнавальна література);
ВІЗИТІВКА (мистецтво; етнографія; краєзнавча і туристична література).
Як книжки потрапляють до повних номінаційних списків? Присутність того чи іншого видання в довгих номінаційних списках не залежить від бажання видавців брати участь у конкурсі — це ще одна відмінність «Книжки року». Організатори рейтингу протягом року уважно стежать за тим, що з’являється на полицях книгарень, а також за інформацією видавництв у інтернеті, звіряються з повною бібліографією виходу книжок, яку веде Національна парламентська бібліотека. Таким чином, усе, що опубліковано в Україні упродовж року, потрапляє у поле нашого зору, і все, що варте читацької уваги, — у цих списках. Ми свідомо провокуємо конкуренцію якості, не озираючись на згоду чи відмову видавців брати участь у рейтингу. Дехто з них, боячись саме відкритої конкуренції, намагається «приховати» свої новинки від експертів. Тому «Книжка року» — це своєрідний інструмент захисту прав споживачів книжок.
У кожній номінації кількість експертів–фахівців коливається від 14 (у вузько специфічній номінації «Софія») до 27 (у номінації «Красне письменство», бо саме тут потрібна масова експертиза, оскільки на художній літературі, як і на футболі та політиці, здається, розуміються всі). Наголосимо, що експерти оцінюють книжки як культурологічні події 2007 року, зважаючи на неподільність таких характеристик, як новизна твору, якість тексту, оригінальність проекту, художньо–технічний рівень видання та актуальність появи даного твору на книжковому ринку.
Цього року ми ввели додаткові бонуси для видань, що здобули відзнаки на відомих книжкових ярмарках. По 128 додаткових балів (відповідає першому місцю, визначеному експертом) матимуть книжки, які перемогли в конкурсі Форуму видавців, а також видання, відзначені гран–прі на виставках «Світ книги» (Харків), «Книжковий світ» (Київ), «Зелена хвиля» (Одеса) та «Книжковий Миколай» (Ужгород).
Відтак наприкінці січня стануть відомі короткі списки (по 7 позицій) у кожній з підномінацій, серед яких і визначатимуться лауреати 2007–го книжкового року.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
