13 нездорових міфів і раціональне харчування

      Припустимо, без їжі можна прожити довше, ніж без води. Але чи правильно ми харчуємося? Хтось з'їдає вранці яєчню з шинкою та гарячий борщ надвечір — і може працювати цілий день. Комусь щохвилини подавай м'ясо. А є товариші-студенти, що живляться винятково холодними бутербродами, які запивають кока-колою. Тим часом саме харчуванням, стверджують санологи (тобто фахівців зі здоров'я людини), ми можемо примножити або своє здоров'я або, навпаки, кількість хвороб.

      Учені давно підрахували, що людське здоров'я на 20 відсотків залежить від успадкованих вад, на 20 — від стану навколишнього середовища, відсотків на 10 — від лікувальних закладів і наполовину — від здорового способу життя. А серед цих 50 відсотків не менше 80 відсотків здоров'я залежить від того, чим ми харчуємося.

      За тими ж даними, повна ліквідація захворювань серцево-судинної системи збільшила б тривалість життя людини в середньому на 10—12 років; онкозахворювань — на 7—10 років, а надання усім адекватного харчування — на 50—70 років.

      Таким чином, харчування — провідний фактор у збереженні здоров'я людини, особливо коли йдеться про молодий організм. То як же харчуватися? Що лежить в основі правильного харчування? Сьогодні можна «втонути» в потоці різноманітної інформації про харчування: то популяризують редуковане харчування (зменшення вживання їжі), то роздільне, то сироїдіння, то макробіотичне харчування (переважно зерновими продуктами), різні види вегетаріанства, модними стають теорії Шелтона, Брега, Новикової, Джарвіса, Кошмака, Шаталової та інші. Безумовно, є в цих системах раціональне зерно, достатньо корисними можуть бути деякі рекомендації щодо способів харчування, але використовувати їх як панацею від усіляких хвороб, для всіх груп і категорій населення не можна. Бо в потоці інформації трапляються і недоліки, неточності, навіть грубі помилки. Як казав академік Микола Амосов: «Багато емоцій, мало науки».

      Від такого інформаційного хаосу в людей склалося чимало невірних, помилкових тверджень про те, як саме потрібно харчуватись. Ці «міфи» передаються з уст в уста, але дослуховуватися до таких порад досить шкідливо. Тому в наш час достойної альтернативи науково обгрунтованому раціональному харчуванню немає, тим більше що в його основу покладено досягнення трьох наук: медицини, генетики і дієтології. Отже, сьогодні пропонуємо вашій увазі деякі типові міфи і їх спростування.

      — Сніданок треба заслужити. Навпаки, снідати необхідно, особливо якщо вечеряти правильно — не пізніше 19.00.

      — Солодка газована вода — це корисний напій. Навпаки, бо вона містить багато цукру — близько 60 грамів у 0,5 літра, окрім того, штучні барвники, консерванти.

      — М'ясо їсти — здоров'ю шкодити. Аж ніяк: м'ясо — джерело повноцінного білка, вітамінів, кровотворних мінеральних речовин.

      — Дорослим пити молоко шкідливо. Навпаки, молоко — прекрасне джерело кальцію, повноцінного білка, вітамінів, необхідних дорослій людині. Лише у 7—9 відсотків дорослих iз віком зменшується здатність перетравлювати молочний цукор. Саме їм варто замінити молоко іншими молочними продуктами — кефіром, йогуртом тощо.

      — Потрібно їсти лише рослинну їжу. Це не так, бо в рослинних продуктах вкрай недостатньо повноцінних білків, недостатньо жиророзчинних вітамінів, деяких мінеральних речовин.

      — Шоколад шкідливий. Зовсім ні, адже в шоколаді містяться вітаміни, мікроелементи, корисні для організму.

      — Сало потрібно виключити з раціону. З цим не погодяться більшість українців і правильно зроблять, бо 30 грамів свіжопосоленого сала на день — це джерело корисних жирів, гарний жовчогінний засіб.

      — Корисною є лише рафінована рослинна олія. Це — улюблений «міф» рекламістів, хоча насправді в рафінованій олії значно менше корисних речовин, ніж у нерафінованій.

      — Варто обідати супом швидкого приготування (із пакетика). Це — теж «приморочка» реклами. Проте не потрібно забувати, що в концентраті багато солі, консервантів, штучних барвників та смакових додатків, які аж няк не сприяють оздоровленню організму.

      — Крабові палички — корисний морепродукт. Але ж вони містять відходи рибних продуктів плюс барвники та консерванти.

      — Якщо організмові не вистачає заліза (недокрів'я), в першу чергу потрібно їсти яблука та пити сік iз гранатів. Не тільки: залізо в легкозасвоюваній формі міститься в м'ясі, тому при нестачі заліза в першу чергу треба їсти м'ясо. Тим більше що з яблук залізо засвоюється в 10 разів гірше.

      — Яйця не можна їсти, бо вони — джерело холестерину. Ну то й що? Адже, окрім холестерину, яйця містять багато корисних речовин, в тому числі і ті, що знижують... рівень холестерину в організмі.

      — Варення — запас вітамінів на зиму. Автор цього твердження забув, що під час кип'ятіння, а потім — тривалого зберігання більшість вітамінів руйнується.

Натомість якщо ви чули, що:

      — Краще їсти морську рибу, ніж річкову. Це справді так, бо морська риба містить повноцінні білки, жири, більше корисних речовин, особливо йоду.

      — Шкідливо їсти свіжоспечений хліб. Це правильно, бо в гарячі вироби з тіста утворюють дуже щільну грудку, в яку погано проникає слина. Вона довго розщеплюється і перетравлюється та навантажує шлунок та кишечник.

      — Від молочного шоколаду більше користі, ніж від чорного. Це так, бо в молочному шоколаді є молоко — джерело білків, кальцію, вітамінів. А якщо молочний шоколад містить горіхи — це гарне джерело вітамінів (особливо вітаміну Е) та мікроелементів.

      — Краще купувати хліб із висівками. Правильно, бо він містить більше вітамінів і мікроелементів та корисну клітковину, що покращує діяльність кишечника, адсорбує шкідливі речовини.

      — Головне джерело йоду — морська капуста. Це так, тому їсти її дуже корисно.

      — Замороження ягід зберігає всі вітаміни та мінеральні речовини. Це справді так.

      Ще один bз типових міфів, які ми не спростували, — про те, що раціональне харчування — це дуже дорого. Ні, ні і ще раз ні! Як правило, воно не дорожче, ніж звичайне.

      Головне знати, що раціонально харчуватися означає їсти вчасно, їсти те, що треба, і в необхідній кількості

      Науковою мовою, раціональне харчування — це доцільно організоване та своєчасне постачання в організм людини поживної та смачної їжі, яка містить оптимальну кількість харчових речовин, необхідних для підтримання життя, росту, розвитку та підвищення працездатності. Це означає, що поживні речовини надходять в організм людини саме тоді, коли це потрібно (не раніше й не пізніше), в тій кількості, яка необхідна (не більше й не менше). Найважливішою вимогою щодо їжі є її хімічний склад. Так, раціональне харчування передбачає вживання 600 різноманітних харчових речовин, серед яких 66 — абсолютно незамінні, тобто ті, які не синтезуються організмом людини й повинні надходити тільки з продуктами харчування.

      Це незамінні амінокислоти, які містяться в продуктах тваринного походження; поліненасичені жирні кислоти, на які так багаті олії, харчові волокна овочів та фруктів; ряд вітамінів, мінеральні речовини тощо. Для цього протягом тижня слід вживати 30 різноманітних страв (із 40—50 різноманітних продуктів).

      Таким чином, раціональне харчування спрямоване на покращення здоров'я. Знати його основи повинна кожна людина, а дітей необхідно вчити цього з раннього віку.

      Ми харчуємось нераціонально тому, що: енергетична цінність продуктів харчування не відповідає енерговитратам, що призводить до дистрофії або ожиріння; ми не слідкуємо за тим, чи містить наша їжа необхідну кількість вітамінів та мінеральних речовин, що призводить до їх дефіциту в організмі і сприяє виникненню різних захворювань.

      Ми часто не дотримуємось режиму харчування — тобто приймаємо їжу нерегулярно. Це викликає захворювання шлунково-кишкового тракту: гастрити, виразкову хворобу, закрепи, холецистити.

      Ми підпадаємо під вплив реклами щодо вживання «надзвичайно корисних» продуктів (рафіновані продукти, різноманітні концентрати, солодкі газовані напої, напівфабрикати, продукти фритюрного способу виготовлення тощо), що теж нам суттєво шкодить. Ми вживаємо тонізуючі напої, коли боремось із хронічною втомою — каву, напої з горіха, колу, алкогольні напої, тоніки тощо. Ніхто не рахує кількість тих чашок кави чи чаю за день. Але ними не обмежується список напоїв, якими щоденно можна тамувати спрагу і долати втому.

      Важливо знати, що корисне харчування необов'язково має бути несмачним. Навпаки, це не менш смачно, ніж дорога, але шкідлива для здоров'я їжа. Але про те, в яких продуктах містяться потрібні організму сполуки, ми поговоримо наступного разу.

Олена КУЗЬМІНСЬКА,

кандидат медичних наук,  доцент медінституту;

Марія ЧЕРВОНА,

лікар-санолог Міського центру здоров'я.