Труба українського самовизначення

29.01.2004

      Саме такий термін на роздуми — до п'ятниці — взяла міжвідомча група з питань використання нафтопроводу, розглянувши техніко-економічні висновки консалтингової компанії Energy Solutions. Про це повідомив учора керівник групи, він же — міністр енергетики України Сергій Єрмілов. Тим часом долю «труби» обговорюватимуть сьогодні і у Вашингтоні, куди, повідомляє «Інтерфакс-Україна», вилітає урядова делегація на чолі з «енергетичним» віце-прем'єром Андрієм Клюєвим для участі у першому засіданні українсько-американської робочої групи з питань Євроазіатського нафтотранспортного коридору. До складу делегації входить і уповноважений України з питань ЄАНТК Олександр Тодійчук.

      Уряд має визначитися з напрямком транспортування нафти новим трубопроводом до 1 лютого. На силу коливань урядової думки вельми впливають і зацікавлені сторони — США (у використанні «Одеса—Броди» за «прямим призначенням») та Росія (яка прагне реверсу). Є ще польський чинник — Варшава чимало зробила за останній рік для того, аби «труба» таки стала економічним «зв'язковим» України із Заходом. До слова, позавчора, під час візиту до Вашингтона президента Польщі Кваснєвського, було підписано спільно з Джорджем Бушем заяву, в якій, зокрема, сказано й про «намір спільно просувати демократичні реформи в Україні та Грузії», передало радіо «Свобода».

  • Волевиявлення невільних

    Вибори на окупованих територіях Донецької та Луганської областей іще навіть не почалися, а ексцеси довкола них уже тривають. Минулої п’ятниці активісти та симпатики полку «Азов» влаштували під стінами Верховної Ради ціле фаєр-шоу, погрожуючи розігнати парламент, якщо вибори (а відповідно, і легітимізація самопроголошених «республік») усе-таки відбудуться. >>

  • Євробачення-2017. Показує гривня-ТБ

    Блискуча перемога Джамали, окрім усього іншого, означає й потребу прийняти наступний конкурс у Києві. Втім це може бути й інше українське місто. Пропозиція організувати Євробачення-2017 у Криму, звісно, звучить вельми привабливо, але будьмо реалістами. >>

  • Так минають прем’єри

    Недавня відставка Арсенія Яценюка була довгим та болісним процесом. Але найбільш прикрим є не це. А те, що Яценюк пішов примусово-добровільно: не тоді, коли відчув, що настав його час, а тоді, коли його підштовхнули до цього чисельні й заплутані «договорняки» на найвищому рівні. >>

  • Термоядерні промені чучхе

    Випробування Північною Кореєю водневої бомби запускає цілий ланцюг асоціативних роздумів. Передусім про те, чи є ефективним договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ)? А також про те, чому ті, хто грає за правилами (як Україна), опиняються у програші, тоді як ті, хто правила порушує (як КНДР) отримують можливість говорити зі світом iз позиції сили? >>

  • Богдан Гаврилишин: Неефективність уряду виснажує Україну

    Богдан Гаврилишин — засновник благодійного фонду свого імені, який сприяє становленню людей нової генерації (стипендії, гранти, стажування), член Римського клубу (міжнародна організація, в яку входять представники політичної та економічної еліти 30 країн світу), директор Міжнародного інституту менеджменту МІМ-Женева, фундатор економічного форуму в Давосі, учасник Ініціативної групи «Першого грудня». >>

  • Де шукати щастя?

    Згідно з оприлюдненим 16 березня у Римі звітом ООН World Happiness Index 2016 («Індекс рівня щастя у світі-2016»), Україна посіла 123-тє місце з охоплених дослідженням 156 країн світу. Нашими сусідами по «щастю», чи радше «нещастю», є африканські країни Кенія (122-ге місце) та Гана і Конго (124-те і 125-те місця). >>