В Україні заБРОДИв Рік Польщі

29.01.2004
В Україні заБРОДИв Рік Польщі

Посол Польщi Марек Зюлковський. (Фото Василя ГРИБА (з архiву «УМ»).

      Все ближче той час Х, коли Євросоюз розростеться до кордонів України, і очікування від того в нас не надто райдужні. Перш за все йдеться про розірвання деяких важливих угод між Україною та майбутніми членами ЄС, насамперед із Польщею. Так, після набуття статусу члена Євросоюзу Польща зобов'язана прийняти чинну з 1998 року Угоду про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС, яка, за оцінками прозахідних українських політиків, давно вже застаріла. У той же час польська сторона заспокоює: більшість чинних двосторонніх угод, що регулюють економічну співпрацю, не суперечать європейським принципам, отже, діятимуть і надалі. Єдиний негатив — 1 травня 2004 року Польща автоматично розірве міжурядову Угоду про торгівлю та економічне співробітництво, підписану ще в 1991 році, а натомість пропонує підписати нову угоду, яка не перетинатиметься з положеннями спільної торговельної європейської політики. Що ж до вступу Польщі в ЄС, то в цілому для України такий крок не матиме негативних наслідків — таку оцінку висловив посол РП в Україні Марек Зюлковський.

      «Я бачу лише позитивні наслідки, перш за все економічні», — заявив Марек Зюлковський позавчора на спеціальному брифінгу «Актуальний стан польсько-українських взаємин і перпективи співпраці після розширення ЄС». Знизяться, зокрема, митні тарифи, оскільки діючі тарифи Євросоюзу в середньому нижчі за нинішні польські. Крім того, для України діятимуть митні привілеї, передбачені для країн, що розвиваються. В сукупності це призведе до зростання українського імпорту та наближення України до європейського ринку, резюмував амбасадор. І що найважливіше, на його думку, — питання квотування металопродукції, що імпортується з України. Польща лобіює підвищення квот на українську сталь в країнах ЄС, повідомив польський посол.

      Окрім того, західна сусідка не забуває про взяті на себе зобов'язання промоутера українських інтересів. «Польща, одна з найсильніших країн в ЄС, зможе просувати україно-польські стосунки», — переконаний пан Зюлковський.

      Але, без сумніву, найзапитанішим питанням (перепрошую за тавтологію) україно-польських стосунків залишається тема нафтопроводу «Одеса—Броди». «Аверс чи реверс?», як гамлетівське «бути чи не бути?», нависло над нашою трубою. Так, останній візит Володимира Путіна, офіційно оголошений як робочий у зв'язку із закриттям Року Росії в України, звиклі до тихих президентських оборудок трактували значно глибше. Зокрема, російська газета «Вєдомості» повідомляла про ймовірну здачу Кучмою Путіну нашої нафтової труби. А позавчора відбулося закрите засідання міжвідомчої робочої групи з питань використання нафтопроводу «Одеса—Броди», очолюваної міністром палива та енергетики Сергієм Єрміловим. Як відомо, першого лютого спливає термін вирішення цього питання. До цього часу свої висновки на основі техніко-економічних аналізу, що виконувала американська компанія Energy Solutions, міжвідомча робоча група має надати Кабінету Міністрів. «Я думаю, в п'ятницю ми направимо звіти уряду, — запевнив учора журналістів голова групи, Сергій Єрмілов відразу після ранкового засідання Кабінету Міністрів. — А яке рішення буде прийнято, залежить від Кабінету Міністрів». При цьому він зауважив, що у висновках Energy Solutions перше місце посідає саме варіант комплексного використання «Одеса — Броди», тобто нафтопроводом — до Бродів, а далі — залізничним транспортом, передала з цього брифінгу

п. Єрмілова кореспондент «УМ» Марина Балабан. Яке місце посідає варіант реверсного використання нафтопроводу, Єрмілов не оголосив, проте, запевнив, що він також є у переліку інших дев'яти. За підрахунками американських спеціалістів, пряма (аверсна) довгострокова експлуатація «Одеси—Бродів» для транспортування каспійської нафти до Європи принесе компанії «Укртранснафта» не менше півтора мільярда гривень протягом десяти років. Як пояснив Сергій Єрмілов із посиланнями на голову НАК «Нафтогаз України» Юрія Бойка, компанія хоч зараз готова укладати угоди за будь-якими варіантами від Energy Solutions.

      Що ж до польської позиції у цьому питанні, то вона однозначна. «Ми складаємо плани на довгостроковий період, тому будь-які тимчасові плани (запропонований російською ТНК трирічний реверс. — Авт.) для нас не мають сенсу. Для нас лише має сенс реалізація цього проекту в напрямку Одеса—Броди—Плоцьк», — зауважив польський посол Марек Зюлковські. Він нагадав, що в листопаді минулого року віце-прем'єр iз питань ПЕК України Гайдук та міністр інфраструктури Польщі Марек Пол підписали міжурядову угоду про використання нафтопроводу «Одеса—Броди» і його інтеграцію з польськими потужностями. Амбасадор підкреслив, що цей документ було схвалено обома урядами. Конкретні кроки польської сторони реалізувалися в угоді між українською «Укртранснафтою» і польською PERN Przyjazn про створення СП з добудови нафтогону від Бродів до Плоцька, при цьому на підписанні був присутній новий «енергетичний» віце-прем'єр Андрій Клюєв. Наразі, якщо уряд Януковича прийме рішення на користь прямого використання труби, Польща готова до транспортування нафти залізничним шляхом, і станеться це вже за 1-2 місяці. Щодо реалізації трубного проекту «Броди—Плоцьк», то для цього потрібно 2-3 роки та 1,5 мільярда доларів. Марек Зюлковський також нагадав, що якими би не були позитивні українсько-польські економічні стосунки і зростання товарообігу, зав'язані вони, як правило, на малому та середньому бізнесі. А для солідної співпраці державам бракує великих серйозних контрактів, першим таким може стати нафтопровід «Одеса—Броди».

      Хоча стабільність торговельних відносин між нашими країнами реверс не порушить, але і не покращить, сказав Зюлковський. Так, за останні 3-4 роки торговельний обіг між Польщею та Україною щороку зростає на 20-25 відсотків, повідомив Марек Зюлковський, і минулого року досяг двох мільярдів доларів. Йде зростання польських інвестицій в Україні, яка є другою країною після Німеччини, куди вкладається польський капітал. Поки що його левова частка припадає на Львівську область, проте поляки бажають просунути свій бізнес до східних промислових регіонів України — Донецької та Харківської областей. На це вказує візит глави уряду Польщі Лєшека Міллера, який минулого року перший серед польських прем'єрів завітав до Донецька.

      Посол Зюлковський нагадав, що Рік Польщі в Україні таки відбудеться — він стартує у квітні. До речі, позавчора нарешті Президент України Кучма підписав Указ «Про проведення Року Республіки Польща в Україні».

  • Волевиявлення невільних

    Вибори на окупованих територіях Донецької та Луганської областей іще навіть не почалися, а ексцеси довкола них уже тривають. Минулої п’ятниці активісти та симпатики полку «Азов» влаштували під стінами Верховної Ради ціле фаєр-шоу, погрожуючи розігнати парламент, якщо вибори (а відповідно, і легітимізація самопроголошених «республік») усе-таки відбудуться. >>

  • Євробачення-2017. Показує гривня-ТБ

    Блискуча перемога Джамали, окрім усього іншого, означає й потребу прийняти наступний конкурс у Києві. Втім це може бути й інше українське місто. Пропозиція організувати Євробачення-2017 у Криму, звісно, звучить вельми привабливо, але будьмо реалістами. >>

  • Так минають прем’єри

    Недавня відставка Арсенія Яценюка була довгим та болісним процесом. Але найбільш прикрим є не це. А те, що Яценюк пішов примусово-добровільно: не тоді, коли відчув, що настав його час, а тоді, коли його підштовхнули до цього чисельні й заплутані «договорняки» на найвищому рівні. >>

  • Термоядерні промені чучхе

    Випробування Північною Кореєю водневої бомби запускає цілий ланцюг асоціативних роздумів. Передусім про те, чи є ефективним договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ)? А також про те, чому ті, хто грає за правилами (як Україна), опиняються у програші, тоді як ті, хто правила порушує (як КНДР) отримують можливість говорити зі світом iз позиції сили? >>

  • Богдан Гаврилишин: Неефективність уряду виснажує Україну

    Богдан Гаврилишин — засновник благодійного фонду свого імені, який сприяє становленню людей нової генерації (стипендії, гранти, стажування), член Римського клубу (міжнародна організація, в яку входять представники політичної та економічної еліти 30 країн світу), директор Міжнародного інституту менеджменту МІМ-Женева, фундатор економічного форуму в Давосі, учасник Ініціативної групи «Першого грудня». >>

  • Де шукати щастя?

    Згідно з оприлюдненим 16 березня у Римі звітом ООН World Happiness Index 2016 («Індекс рівня щастя у світі-2016»), Україна посіла 123-тє місце з охоплених дослідженням 156 країн світу. Нашими сусідами по «щастю», чи радше «нещастю», є африканські країни Кенія (122-ге місце) та Гана і Конго (124-те і 125-те місця). >>