Тридцять років тому в місті Ужгород у сім'ї Муржів народилося дитя, якого батьки нарекли Шандором. Оточений змалечку музикою, він рано проявив свій абсолютний музичний слух. Це не дивно, бо ще його дід працював головним скрипалем і капельмейстером у герцога. І батько теж чудово грає на скрипці. Хлопчика в 9 років віддали на навчання в Центральну музичну школу при Московській державній консерваторії. Шандору поталанило з педагогом — він навчався у класі професора Ірини Бочкової, під керуванням якої закінчив ще й консерваторію й аспірантуру при ній.
За роки навчання став лауреатом кількох міжнародних конкурсів: імені Паганіні в Генуї, імені Віана де Мота в Португалії, імені Чайковського в Москві, імені Маргарити Лонг і Жака Тібо в Парижі, імені Пабло Сарасате в Мадриді. Його концерти з великим успіхом проходили в Японії, США, Великобританії, Франції, Італії, Іспанії, де він грав із кращими симфонічними оркестрами.
Для сцени Шандор узяв псевдонім — Граф Муржа. Саме це прізвище з'явилося на афішах Києва, коли він уперше побував із концертом.
Відомий скрипаль Ієгуді Менухін так висловився про нього: «Граф Муржа — чудовий молодий скрипаль, один із кращих у світі. Вперше я познайомився з ним у листопаді 1996 року на конкурсі скрипалів у Парижі. Слухав його із задоволенням. Він народився зі скрипкою в руках, і все прийшло до нього природно — красивий звук, величезний розмах експресії, яка виражена через блискучу техніку. Муржа проявляє розуміння музичних стилів різних епох та володіє їх секретом».
У щирості цих слів слухачі зможуть переконатися завтра, 30 січня, на концерті маестро в Колонному залі імені Лисенка Національної філармонії України. У супроводі Симфонічного оркестру філармонії під орудою Миколи Дядюри Граф Муржа виконає Концерт для скрипки з оркестром ре мажор Бетховена і Концерт для скрипки з оркестром ре мажор Паганіні.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
