Птахи цілі, люди ситі

      Про конфліктну ситуацію у Солонянському районі на Дніпропетровщині ми свого часу писали. Її початок сягав ще тих часів, коли повновладним господарем в області почувався Павло Лазаренко. Саме тоді на солонянських землях нібито виявили поклади справжнього золота. Принаймні багато хто став шукати корінь проблеми саме у цьому факті. Навіть робилися відповідні заяви тоді ще монолітного Народного руху України.

      Та й сам подальший розвиток подій щонайменше спонукав до роздумів. Землі, у яких оте саме золото знайшли, раптом опиняються у підпорядкуванні... обласного управління з будівництва та ремонту автомобільних шляхів. Господарювати ж на них почало тепер уже колективне підприємство «Племптахорепродуктор «Молодіжний», яке має незаперечний авторитет далеко за межами Дніпропетровщини. У його розпорядженні — 48 приміщень, інкубаторій, водо- та газопровід, комбікормовий завод. Працюють нині у «Молодіжному» 240 чоловік. За словами керівника господарства Петра Могильного, вони постійно підтримують і 450 пенсіонерів, на допомогу яким протягом останніх двох років виділили 260 тисяч гривень.

      Проте саме люди, котрі вийшли на заслужений відпочинок, уже близько десяти років активно протестують проти ситуації, що виникла. Адже вони опинилися без землі, яка після передачі державному підприємству розпаюванню не підлягала. Про перипетії цієї боротьби із задіянням найрізноманітніших інстанцій, звісно, розповідати можна довго. Але селяни незмінно отримували для себе невтішну відповідь: земля розпаюванню не підлягає. Тож нинішня розв'язка, певною мірою, навіть стала несподіваною. Адже прийнято рішення і частину земель, зосереджених у «Молодіжному», розпаювати, і сам  племрепродуктор під корінь не підрубати. Голова Дніпропетровської облдержадміністрації Володимир Яцуба назвав його соломоновим. Від такого часткового вирішення проблеми, коли і люди з землею, і господарство вціліло, вперше за багато років незадоволених на Солонянщині майже не залишилося.