У Новий рік ми традиційно вступаємо з новими надіями. Зокрема, й на щойно обраний уряд. Щоправда, Юлія Володимирівна вже була при владі... Та вважатимемо, що під час першого пришестя вона не мала вдосталь часу, аби вразити столичну громаду (яка, між іншим, активно голосує за неї) особливо трепетним ставленням до пам’яток старовини та культурологічних, історичних чи естетичних проблем Києва. А проблем, до речі, накопичилось громаддя. Тож найперша мета цього матеріалу — актуалізувати історію столичних втрат і надбань за останні дев’ять років. Ми починаємо з 1999–го — року, коли Президентом був вдруге обраний Леонід Кучма, а на посаді мера Києва був Олександр Омельченко. Звичайно, що увесь масив подій неможливо відтворити на двох газетних шпальтах: торкнемось лише деяких із них, даючи принагідно свою оцінку — «плюс» або «мінус». А наприкінці спробуємо підбити деякі підсумки.