Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Якщо після «Коду Да Вінчі» у когось ще могли залишатися сумніви щодо справжніх намірів цього письменника, то наступна його книжка — «Янголи і демони» (український переклад якої з’явився цього року завдяки харківському «Клубу сімейного дозвілля») — ще відвертіший маніфест богоборця.
Осквернення або деконструкція святинь — давнє письменницьке хобі. Хтось у такий спосіб кричить світові про свою безмежну свободу, покликану шматувати цинічну поміркованість. Для когось це територія бойових дій, де кожен акт артистичного героїзму спричиняє грошопад та овації. Ден Браун вочевидь належить до найчисельнішої категорії вічних революціонерів, які заходять у царство ідей, наче у театр юного глядача, з наміром винести звідти частину декорацій. Такі автори переконані, що театру — все одно гаплик, а тому свою крадіжку називають порятунком реквізиту, який рано чи пізно опиниться на помийниці.
Кожен рейд Дена Брауна на склади історії релігії, де гниють давно списані й забуті єресі, братства, ордени та інша каламутна екзотика, закінчується нагадуванням публіці про давні порахунки світочів науки й прогресу з християнськими лідерами, які протягом багатьох століть ніби тільки тим і переймались, що приховували від людства всю правду про істинний сенс учення Христа.
Таємниця, яку берегли кровні «нащадки Ісуса» в попередній книжці, в «Янголах і демонах» не згадується, хоча фабули обох романів — практично однакові. Лише замість екскурсії Лувром Браун спершу пропонує вам зазирнути в таємні лабораторії швейцарського ЦЕРНу, а потім добряче побігати Римом. Як і в романі «Код Да Вінчі», першою жертвою є «людина, яка щось знає». І це «щось» може змінити сучасну цивілізацію. Дослідник релігійної символіки Роберт Ленґдон так само переслідує убивцю, який завжди на півкроку попереду. І знову йому допомагає дочка «людини, яка щось знала», знову всі читацькі здогади марні, а розв’язка дратує аномальною логікою, що перекреслює усі попередні враження.
Братство ілюмінатів, яке з перших сторінок тероризує Ватикан здійсненням давніх погроз, виявляється фікцією, карколомною інтригою секретаря Папи, в чиїй голові жадання відродити віру в Бога виродилося у різницьке шоу.
Ден Браун знову спробував взути пантофлі Умберто Еко, але сталося так, що ці пантофлі у дорозі позлітали й десь загубилися. І замість того щоб влаштувати інтелектуальну орґію в детективній структурі, Браун вимушений наприкінці визнати, що написав історію звичайного божевілля. Тому, «повісивши» жахливі вбивства чотирьох кардиналів і самого Папи, загрозу знищення світового центру католицької Церкви й перспективу технологічного апокаліпсису на шию пересічному релігійному фанатику, Браун вдається до неджентльменської серії ударів після гонгу. Письменник повідомляє читачеві, що знавіснілий камерарій Папи насправді був його рідним сином. Після цього одкровення янголи і демони танцюють гопака і міняються футболками. Примара зовнішнього ворога остаточно розвіюється, а все зло локалізується у стінах Ватикану. Якщо демони справді існують — шукайте їх не поміж прихильників середньовічних орденів, а поближче до святих місць, гигоче на прощання Ден Браун.
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>