Душа, що летить в Ірій

28.12.2007
Душа, що летить в Ірій

Директор дослідницького центру Валентин Дем’янов.

Рік тому побачила світ книга «Велич Дулібії Рось. Суренж. (Таємниці Волинської землі)», авторами якої є рівняни Валентин Дем’янов та Олексій Андреєв. У своїх дослідженнях рівненських підземель вони застосували метод сканування інформаційного поля Всесвіту. Це викликало в науковому середовищі чимало суперечок. Дослідникам стало зрозуміло, що поєднання геофізичних неруйнівних технічних методів пошуку підземних об’єктів та ширше розуміння духовних основ древніх суспільств може вивести історичні розвідки на певний рівень, на нову якість.

Нині рівняни, використовуючи свій метод, взялися досліджувати способи пізнання людської біоенергетики. У створеному ними Волинському центрі історичних та геофізичних досліджень «Рівне–Суренж» розроблено унікальну за своїми параметрами методику вимірювання людських аур. А ще директор дослідницького центру Валентин Дем’янов запевняє, що, використовуючи знання предків, люди здатні змінювати своє біополе.

 

Через підземелля — у Ірій

— Пане Валентине, що привело вас від дослідження таємниць рівненських підземель до вивчення глибин людської душі?

— Ми з Олексієм Андреєвим поставили за мету докопатися, у науковому розумінні цього слова, до основ волхвівського, слов’янського надрелігійного світогляду і перекласти їхню суть на сучасну мову. Розуміємо складність поставленого завдання і ставимося з належною повагою до самого предмету вивчення, який єднає, здавалося б, дві непоєднувані речі: віру та науку. На жаль, у науці вкорінилася теза — якщо про певні народи не збереглося письмових згадок, отже, нічого й не було. Насправді ж це не так. Часто руйнування й нищення письмових свідчень мало цілеспрямований характер. Це стосується й підземної урбаністики. Цікавий факт: після Великої Вітчизняної війни були прийняті певні урядові постанови про ліквідацію входів до всіх підземних об’єктів в Україні незалежно від їхнього віку і стану. Цей захід завдав значної шкоди вивченню української історії та сприяв руйнуванню древніх її пам’яток.

— Чи можна по–новому зрозуміти суть того, що нині називають енергетичним зв’язком планети і людини, зазираючи в глибини історії людства та, зокрема, історію слов’янства?

— Щоб осмислити проблему, треба розглядати два погляди — традиційний та нетрадиційний. Ми знаємо, що древні слов’яни добре розумілися на тонкій енергетиці не лише людини, а й навколишнього світу. Вони мали найширші уявлення про планету Земля, Космос, нашу галактику, розуміли, що в кожної речі чи живої істоти є особлива тонка польова оболонка, що нині зветься енергетично–інформаційним каркасом. У сучасній науці напрям вивчення тонкої енергетики має назву еніологія, і вона нині активно розвивається і в Росії, і в Західній Європі. Цікавим є й історичний аспект. Слов’яни, а особливо їхні очільники — волхви, володіли біоенергетичними практиками, вміли контактувати з тонкопольовим (духовним) світом, що звався у них Ірієм, розуміли особливу цілісність навколишнього світу і роль у цьому світі людини. Коли ж, з плином часу, у землян матеріальне начало свідомо перебороло духовні потреби людини, відбулося «вигнання» людини з інформаційного поля Всесвіту (в святому письмі це вигнання з Раю). Здатність тонкопольового контакту була втрачена, тож нині ми сприймаємо світ Ірію (Раю) як якийсь незрозумілий та далекий. Розширення біоенергетики людини, використання її для духовних потреб — це і є відтворення контакту з духовним світом, тобто поверненням людини до Ірію. У своїй новій книзі «Вселенський закон: заповіти предків та основа майбутнього» ми з Олексієм Андреєвим прагнемо з позиції сучасності спробувати осягнути велич знань наших предків та доторкнутися до душевних одкровень, що були для них істинними і такими можуть бути для нас і для наших нащадків.

За півроку біопідзарядки не зробити...

— Отож, ви стверджуєте, що біоенергетику людини можна свідомо збільшувати, кореґувати?

— Так, але спочатку треба зрозуміти механізм взаємозв’язку елементів людської біоенергетики, тобто оболонок аур, біополя з людським матеріальним тілом. Власне, всі елементи біоенергетики людини є її частинами, але вони невидимі нашому оку. Для вимірювання людської біоенергетики, головним чином аур, ми використали прилад, розроблений російським дослідником Юрієм Кравченком. Застосували власну методику вимірювання аур людини, якою можна заміряти до восьми таких оболонок. Зрештою з’ясувалося, що аури людини поширюються до безкінечності, що й дає безпосередній зв’язок із Космосом та його тонкопольовою основою. А раз збільшується людська біоенергетика, то міцнішає й духовний контакт зі світом, людина починає інакше оцінювати все навколо. Це ніби хвиля, яка утворюється після кидання каменя у воду: чим більший камінь, тим хвилі вищі, кіл значно більше і біжать вони далі. У давнину слов’янські жреці та волхви для збільшення біоенергетики і розширення контакту з духовним світом регулярно приводили людей на святилища, які існували на певних енергоактивних місцях. Безперечно, і це підтверджують досліди, що й тепер у людей, які ходять до церкви чи бувають у святих місцях, біоенергетичні показники значно більші, ніж у тих, хто такі місця ігнорує. Цікаво й інше — церкви, збудовані на місцях колишніх слов’янських святилищ, мають сильну енергетику, й вона передається прихожанам. Часто–густо для нових церков обирають зовсім випадкові місця, що не мають відповідної енергетики. І це ослаблює дію храмів на віруючих.

— А скільки часу потрібно для того, щоб збільшити власну біоенергетику, потенціал біополя та аури?

— Звичайно ж, за два дні біополе чи ауру кардинально не поліпшити. Щоб це зробити принаймні частково власними зусиллями, потрібно десь 7—8 місяців, а щоб наростити вдвічі — півтора—два роки. Ви можете поцікавитися, а для чого ж це потрібно? Збільшене біополе та зміцнілі та активні аури стимулюють імунну систему, і як результат, нам менше дошкуляють хвороби. Звичайно ж, усі недуги не відійдуть, але коли дбаєш про свою тонку енергетику, то розумієш — здоровий дух формує й здорове тіло. Але слід зауважити: почавши займатися практиками зміцнення своєї біоенергетики, зупинятися на досягнутому вже не можна. Ми застерігаємо від такого підходу тих, хто просто з цікавості хоче «побавитися» високими речами, або має намір використати отримані можливості впливати на оточення з корисливою метою. Коли людина з матеріалістичним світоглядом і без належної поваги грубо входить у тонкопольовий світ, то, крім неприємностей, чекати нічого. Не можна цього робити і заради миттєвої матеріальної вигоди, бо за такі речі людину буде покарано. Взагалі, в цьому духовному світі діють закони, що мало нагадують закони, напрацьовані людьми.

— Пане Валентине, а чи завжди енергоактивні місця сприяють збільшенню біоенергетики людини?

— У результаті впливів земної кори, її розломів, дефектів, водних підземних потоків, земний енергоінформаційний каркас часто спотворюється, ущільнюється й виникають енергоактивні плями — геопатогенні зони, які не завжди позитивно впливають на людей. На більшості таких зон можна перебувати не більше 2—3 годин. Якщо, скажімо, в цьому місці знаходиться житлове приміщення, в якому людина щоденно спить 7—8 годин, то негативні впливи зони для цієї людини з часом накопичуються, як наслідок — руйнується та послаблюється імунітет, зрештою людина починає хворіти. Загалом закордонні лікарі та дослідники, що займаються еніологією, упевнені, що 70 відсотків внутрішніх хронічних хвороб — це результат впливу геопатогенних зон.

— Ви стверджуєте, що наші предки якимось чином знали, як захиститись від дії геопатогенних факторів?

— Знали вони і про певні методи захисту, і про матеріали, що послаблюють негативну дію геопатогенних зон. Тому, нарізаючи січку і змішуючи з глиною, вимощували нею долівку. Будували вальковані хати, застосовуючи січку, або робили стріху з соломи. Цікаво, що нині такі технології активно відроджують у Білорусі, в деяких країнах Європи. Там замість утеплювача використовують очерет або солому, що є непоганим захисним засобом від геопатогенності. Сьогодні ж спеціалізовані фірми в різних країнах випускають сучасні технічні засоби захисту. І їх багато.

— Чи визначаються небезпечні геопатогенні зони в межах великих міст?

— В Україні не розроблено детальну нормативну базу щодо еніологічних досліджень перед початком будівництва нових об’єктів. У нормах є лише згадка про необхідність біоенергетичних досліджень. Хоча це дуже важливі речі, і прислухатися до рекомендацій еніологів та біоенергетиків при визначенні ділянок під забудову тих же дитячих садків, шкіл, лікарень просто необхідно. Адже діти дуже вразливі до впливу геопатогенних зон, так само — хворі люди та вагітні жінки. Ми хотіли б, аби еніологічні дослідження стали частиною робіт, що включалися б у генплани населених пунктів.

Сильна біоенергетика — це коли сто людей на весіллі

— Більшість своїх припущень ви розглядаєте з точки зору древньослов’янського світогляду...

— Й справді так. Адже саме слов’янські мудреці, волхви–укри, несли високі знання про навколишній світ, про світобудову в цілому, і навчали цьому інших. Вони зробили своїми учнями багато народів, пів–Європи. Проте, коли їхні нащадки почали відходити від основоположних духовних принципів, учення, примноживши багатобожжя, все розвалилося.

Західноєвропейці надзвичайно раціональні в людських стосунках, тоді як українці запрошують півсела на весілля. Це показне відлуння волхвівських часів. Древні слов’яни знали: масові заходи, де люди єднають свої біополя та аури, які вони звали душами, створюють умови сильного колективного енергетичного впливу один на одного і старалися використати його для життєвого позитиву. Якщо сто людей на весіллі бажають молодятам добра, то це побажання є певним кодуванням, яке примножується і сильнішає. Для цього навіть столи на весіллі ставлять досить щільно, наприклад буквою «П». Щось подібне відбувається і на поминках, де згадують покійного добрим словом і готують страву, що зветься «колове», а нині часто звучить як «коливо».

— Пане Валентине, проте окрім добра, енергетичним посилом вочевидь можливо зробити і зло?

— Так, слід застерегти, що ніколи не варто бажати комусь зла, адже думки — це програми, що мають здатність матеріалізуватися. Часто у того, кому ви бажаєте зла, дуже сильна біоенергетика і він здатен захиститися, «віддзеркаливши» ваше посилання. Тоді негатив енергій бумерангом повернеться до вас. Від випущеного зла все одно комусь буде погано.

  • Що там, у голові?

    Знання, які людина повинна засвоїти, множаться у геометричній прогресії. Чи здатен наш мозок витримати такі навантаження? А може, він уже досяг піку свого розвитку і радіє, що новітні технології забирають на себе частину його функцій? >>

  • Підкорене небо

    У радянські часи Всесвітній день авіації та космонавтики відзначали справно. Власне, у той час усі досягнення, пов’язані чи то з польотом у космос, чи то з появою нового літака, прирівнювались мало не до державних свят. Сьогодні цю дату також відзначають, проте масштаб суттєво зменшився. Чи розвивається авіація та космонавтика сьогодні? >>

  • «Небесний тихохід»

    Фахівці навчально-наукового центру «Небесна долина», що діє у Вінницькому національному технічному університеті, передали військовослужбовцям розвідувального підрозділу, який виконує завдання в зоні бойових дій на сході України, безпілотний розвідувальний комплекс власної розробки. >>

  • Філософ волокон із чвертю ставки

    Ярослав Шпотюк — фізик-матеріалознавець, закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка (ЛНУ) та займався науковими дослідженнями у Франції. Науковець здійснив майже неможливе і захистився одразу в двох навчальних закладах: у ЛНУ та університеті Ренн 1. >>

  • НаЗУБок

    Усім відома фраза: «Одне лікуєш — інше калічиш». Але далеко не завжди ми можемо побачити зв’язок між прийомом якихось ліків і проблемою зі здоров’ям, яка виникає через деякий час. Особливо при протезуванні зубів. >>