Вам залишилося 120 годин!

27.12.2007
Вам залишилося 120 годин!

Президент і Прем’єр погоджуються, що головний фінансовий документ країни потрібно затверджувати негайно, інакше держава не дорахується десятків мільярдів гривень. (Фото УНІАН.)

Учора вже другий раз за останні місяці металевий голос церемоніємейстера Кабінету Міністрів надривно оголосив: «Президент України, Голова Верховної Ради!». Віктор Ющенко та Арсеній Яценюк з’явилися у залі засідань в однаковісіньких червоних краватках: глава держави вів розширене засідання уряду, на якому розглядали новий проект кошторису держави на наступний рік.

 

Ви не повірите, ще вчора сидів у президії!

Президент не приховував свого задоволення: сформовано демократичну більшість і уряд — уперше за останніх п’ятнадцять років. «А судячи із процесів, які нині тривають, буде конструктивна опозиція», — Віктор Ющенко зробив паузу і уважно глянув перед собою. Фотокори та телеоператори відразу ж навели об’єктиви на перший стіл ліворуч від президії. За ним у тісному оточенні журналістів сиділа головна несподіванка останніх днів та чи не найбільша поразка Партії регіонів — новий секратар Ради національної безпеки та оборони Раїса Богатирьова. Офіційне представлення було коротким і сухуватим, навіть «чергового» букету квітів другий номер передвиборчого списку «регіоналів» не отримала. Невідомо, чи це так погано спрацювала протокольна частина, чи пані Богатирьову підвів її делікатний статус «свого серед чужих і чужого серед своїх».

Нова опозиція, якій відвели найкращі місця в урядовому «партері» — у центральному ряду, прямо навпроти трибуни, поводила себе малоемоційно, мало комунікувала поміж собою, мовби наочно демонструючи розбіжності інтересів між цими силами. Табличку «Віктор Янукович» за хвилину до початку засідання поміняли на «Микола Азаров». Проте це місце за столом перші сорок хвилин залишалося вільним — власник відомого в Україні імені зайняв його лише після того, як свій виступ завершила господарка залу, Прем’єр­міністр Юлія Тимошенко. Читаючи проект бюджету, який уклали його наступники, та ще й під критику творіння самого Азарова, що у ту мить лунала з уст Віктора Пинзеника, Микола Янович невимовно нервував, дуже почервонів й майже не дивився на сусідів. Навіть неозброєним оком було видно, як важко далася колишньому першому віцепрем’єру необхідність поміняти крісло за великим столом на місце в залі.

Лідер комуністів Петро Симоненко кілька разів намагався заговорити із найневизначенішим керівником парламентської фракції Володимиром Литвином, а нахиляючися до його вуха, голос­но шепотів: «Гєнєральная прокуратура!.. Нємєдлєнно!!!» та інші жахи. Але Володимир Михайлович залишався вірним своєму статусу і, відкинувшись на спинку крісла, лише посміхався та кивав головою у знак згоди: причому із Симоненком він погоджувався не частіше, ніж із новим керівником Податкової, бютівцем Буряком та доповідачами на трибуні.

Час працює проти нас

Віктор Ющенко ставив завдання: новий бюджет треба неодмінно ухвалити до Нового року. Звичайно, фінансовий документ, який підготували за вісім днів, не може бути бездоганним. Тому вже після його затвердження, після 15 січня, буде сформовано робочу групу, яка уважно вивчить документ та внесе зміни. А голов­не завдання Верховної Ради — проголосувати за держбюджет «у першому, другому та третьому читанні». «В іншому випадку держава недорахується десятків мільярдів гривень», — наголосив Президент.

Міністр фінансів Віктор Пинзеник пояснив, чому таке може трапитися. Так, із першого січня наступного року перестає діяти механізм збирання деяких видів податків. Серед інших ненадходжень до бюджету припиниться наповнення Пенсійного фонду. «А це значить, що літні люди не отримають свою пенсію — не тільки підвищену, а взагалі — ні копійки!» — сказав міністр фінансів. Окрім цього, без бюджету в Україні не діятимуть десятки соціальних статей. Це значить, що постраждають малозабезпечені.

«Із бюджету ми вилучили всі бізнеспрограми, ті податки, які пов’язані з бізнесом влади. Ми запровадили пільги людям, позбавивши їх депутатів та чиновників. А також збільшили соціальні витрати», — Юлія Тимошенко пояснила представникам попереднього уряду, чому вона категорично проти їхнього дітища. За словами Прем’єра, уряд серйозно «пройшовся» по пільгах депутатів — скасував безкоштовне страхування, путівки до санаторіїв.

ВВП України в наступному році, за розрахунками Кабміну Тимошенко, має становити 889 млрд. гривень, а його зростання — 6,8 відсотка. Доходи бюджету, як передбачає уряд, становитимуть 274 млрд. гривень — на третину більше, ніж у нинішньому році, а видатки — 294 мільярди. Причому дефіцит покриватиметься тільки за допомогою надходжень від приватизації. Передбачається, що країна зможе «виторгувати» 8,6 мільярда гривень.

«Ощадбанк» — вага, яку досі не взяв ніхто

У соціальній сфері Юлія Тимошенко демонструє чудеса урядового героїзму. Мінімальна заробітна плата має зрости на третину, а прожитковий мінімум — на 17 відсотків. За народження першої дитини мати отримає 12 тисяч 240 гривень, другої — 25, третьої — 50 тисяч гривень. «Ми виконуємо ваші вказівки, Вікторе Андрійовичу», — звернулася вона до Президента, який уважно слухав її виступ. Суттєво зростуть стипендії дітям­сиротам: учні профтехучилищ отримуватимуть 500, а студенти вузів — понад тисячу гривень щомісячно. «Це дозволить цим дітям жити, навіть не маючи родини», — підбила підсумок Прем’єр. Видатки Пенсійного фонду зростуть на десять мільярдів. Причому витрачати ці гроші планується неабияк, а організувати реформу і відмовитися від «ганебної зрівняйлівки», коли люди отримують однакову пенсію, незважаючи на стаж, шкідливість праці, заробітну плату.

На перехідний період, поки ця реформа не захищена, уряд Тимошенко вирішив узяти під опіку дітей війни. «Ми платитимемо цим людям так само, як і учасникам бойових дій», — заявила Юлія Володимирівна. Видатки на ці потреби збільшили суттєво: із 445 мільйонів до 3,6 мільярда гривень.

Але найбільший хіт бюджету 2008 — безумовно, 20 мільярдів гривень для повернення знецінених вкладів (попередній уряд пропонував 750 мільйонів. — Авт). Для цього Кабмін уже з перших чисел січня розпочне створення реєстру вкладників. Прямими платежами погасять шість мільярдів. Таким чином, кожен громадянин України, який має гроші на «книжці», зможе отримати тисячу гривень. «Причому ми заохочуватимемо їх не забирати ці кошти, а залишити на депозиті під суттєву процентну ставку», — заявила Юлія Тимошенко. Ще два мільярди використають на погашення заборгованостей за комунальні платежі.

Ощадний банк, судячи з висловлювань його керівництва, від завдання не в захваті. Коли кілька років тому банкіри виплачували по 50 гривень, банк був практично паралізований і не міг займатися нічим іншим, втративши при цьому майже сто мільйонів гривень операційного прибутку. Нині керівництво банку попросило 310 мільйонів на створення нових робочих місць, які мають впоратися з кілометровими чергами вкладників. А дефіцит коштів для цієї справи, як вважають експерти, черпатимуть від приватизації тих об’єктів, які не продали у нинішньому році. Так, один «Укретелеком», як вважають, за сприятливих умов може дати 20 мільярдів доходу. А запасними варіантами може слугувати повторна приватизація «Дніпроенерго» та «Луганськтепловозу» — питань до справедливості цих оборудок у фахівців є чимало.

 

ПАРЛАМЕНТ

Депутати готові зустріти Новий рік голосуючи

Усе — в жертву бюджету. Заради того, аби швидше прийняти голов­ний фінансовий документ країни, Верховна Рада готова працювати і без заступників її Голови, і без вихідних. «Перед нами — 47 мільйонів людей, яким треба платити гроші!» — нагадав спікер Арсеній Яценюк, пояснюючи, чому пропонує піти на порушення Бюджетного кодексу. Цей акт регламентує розгляд Держбюджету в трьох читаннях, кожне з яких триває не один день. Але час, який залишається до 1 січня, коли почнеться новий бюджетний рік, вилічується вже, швидше, годинами. І якщо до Нового року ВР не встигне ухвалити бюджет2008, усі соціальні виплати здійснюватимуться на «старій» основі...

Тож аби законодавці не соромилися дивитися в очі своїм виборцям, Яценюк запропонував прискорити бюджетну процедуру. Згідно із внесеною ним постановою, учора ввечері та сьогодні вранці парламент працює у створених нарешті комітетах, зокрема й з питань бюджету, а вже о 16й заслухає міністра фінансів із презентацією цього документа. А проголосувати за розглянутий і доповнений «кошторис» України на 2008 рік спікер запропонував... уже 30 грудня. Так, у неділю. Але нічого не поробиш. Інакше, не виключено, доведеться й 31го до ночі сидіти в сесійній залі.

Як з’ясувала «УМ», більшість народних депутатів готові й на таку жертву. «Це — наш обов’язок, і ми повинні його виконати!» — наголосив член Бюджетного комітету, «регіонал» Нестор Шуфрич. І нагадав, що вже має такий досвід: 1998 року Верховна Рада ухвалила бюджет о 18й годині 31 грудня.

«Та які жертви — це нормальна практична робота! О 12й годині 31 грудня всі будуть під ялинкою, тому не це головне. Головне — щоб було що обговорювати!» — переживав Володимир Литвин. І закликав: «Головне — не гарячкувати. Спершу ми повинні заслухати, що пропонує уряд, розглянути бюджет у комітетах, а тоді вже визначатися, чи можна за нього голосувати».

Судячи з коментарів представників різних фракцій, зі «спринтерським» ухваленням Держбюджету­2008 можуть виникнути проблеми. Так, Блок Литвина наполягає на тому, що не можна затверджувати бюджет, якщо в ньому не будуть закладені певні соціальні параметри. А Партія регіонів вустами Бориса Колесникова запевнила, що «соціалка» «соціалкою», але головне, аби бюджет був збалансованим і розумним. «І ми на цьо­му наполягатимемо. Якщо нова влада має свій погляд на це питання — будь ласка, хай голосують, у них же більшість! Ніхто палиці в колеса їм вставляти не буде. Але популістський бюджет, який може завершитися гіперінфляцією, ми підтримувати не можемо», — підкреслив Колесников.

Є питання до майбутнього документа і в коаліції, зокрема у фракції «НУНС». Скажімо, захисниця дрібного бізнесу Ксенія Ляпіна зізналася «УМ», що вже знає: уряд Тимошенко намагається піти хибним шляхом своїх попередників Януковича—Азарова. І внести в законі про бюджет одразу й зміни до законів із питань оподаткування, ба навіть у Земельний кодекс. «Ми категорично проти й наполягаємо, що ці питання треба розділяти», — каже пані Ксенія.