Кубок у таксі на Дубрівку

Маленькі, але запальні

Футбол ми любимо насамперед за непередбачуваність. Коли чемпіонами стають не завдяки, а всупереч. Коли твоя воля до перемоги перекреслює щедрі грошові винагороди твоїм конкурентам. Саме така історія трапилася з футбольною командою одного з найменших сіл Ужгородської області.

Дубрівка знаменита двома своїми земляками. Тут народився останній губернатор Підкарпатської Русі Костянтин Грабар та Голова Конституційного Суду України Андрій Стрижак. Село особливо нічим не примітне. Близько 800 мешканців, з яких до школи ходять 71, — демографічна криза далася взнаки й тут. Двох класів у школі немає, бо бракує учнів.

Але Дубрівка має одну постійну пристрасть — футбол. Сусіднє село Середнє не виставляло своєї команди впродовж семи років, а ось маленька Дубрівка в чемпіонаті Ужгородського району грала. Останніми роками сільська футбольна команда під орудою двох братів Пеців — Михайла і Володимира — почала швидко набирати оберти.

Закономірним підсумком став цьогорічний вихід у вищу лігу району. Тут новачки, які вже сім років грають в одній формі, бо на іншу нема грошей, зіткнулися із серйозними суперниками. Як Дубрівці фінансово тягатися з Великими Лазами, на чиїй території розташовано найбільший ужгородський ринок? Або із залізничними воротами України — Чопом? Спонсори є і в селах курортних та виноробних. За Дубрівкою ж тільки запал і бажання грати.

Не треба бути великим, аби стати кращим

І дебютант почав раз по раз дивувати, послідовно обігруючи всіх своїх грошовитих суперників. У другому колі Дубрівка пропустила всього три голи, вигравши сім зустрічей та дві звівши до нічиєї! Місцеві експерти заговорили, що чи не вперше на районний чемпіонат не вплинули позафутбольні спокуси і впливи. Бо просто нічого не могли вдіяти з шаленими хлопцями з крайнього села Ужгородщини.

Так дебютант — ФК «Дубрівка» — вперше став чемпіоном району. Випробування тривали, коли обласна федерація запропонувала провести перший Кубок ліги чемпіонів Закарпаття. Себто аби чемпіони всіх районів визначили найкращого.

І тут новачок без зайвого галасу клав на лопатки конкурентів. Спочатку чемпіона з Перечинщини — зарічевський «Сокіл» (3:2), далі — ФК «Великий Березний» (3:1). Півфінал для дебютанта — це вже сенсація. Але дубрівчани здолали й берегівську «Зірку» — 1:0. У фіналі команда невеличкого села, де й нормального футбольного поля немає, зустрілася з потужним АВК з Мукачевого. Усі заздалегідь вітали мукачівців з перемогою у першому кубку, бо надто вже нерівні фінансові підпори. Але сільські хлопці з Дубрівки затялися і сенсаційно виграли — 2:1.

Зачувши таку новину про земляків, «головний» конституційний суддя України Андрій Стрижак наказав хлопцям вибрати собі найкращу форму, яку він їм подарує. Отож тепер перший володар Кубка ліги чемпіонів Закарпаття матиме «вбрання» від Конституційного Суду.

На тлі провальних виступів українців на міжнародній арені саме сільський футбол дає надію, що в спорті виграють найсильніші, а не багатші чи більш імениті. Тож гойра, Дубрівко! Хай живе український футбол в його найприроднішому виді, коли грають і виграють не за гроші, а для власного задоволення.