«Що таке порушення кримінальної справи сьогодні? Приходить, припустимо, до старшого лейтенанта Іванова його приятель, бізнесмен, і каже: «Слухай, треба конкурентів порвати...» А Іванов йому у відповідь: «Ну, сідай, пиши заяву...» Той сідає й пише заяву, що, приміром, не подобається обличчя керівника конкуруючої фірми. Старший лейтенант Іванов порушує кримінальну справу. А це надає йому право провести необхідні слідчі дії. Так, для обшуку вимагається постанова суду, але для огляду місця пригоди санкція не потрібна. І для вилучення речових доказів — теж. А речовими доказами можна вважати і документи, і гроші, і рахунки. Все, фірму паралізовано. Зрозуміло, що кримінальна справа перспективи не має, але й фірмі кінець...» Ці слова належать уже колишньому Генеральному прокурору України Святославу Піскуну. Проте мало хто й тепер не вважає за доречне відправити їх «та до Бога».
Звісно, покопавшись в аналах правосуддя, можна немало яскравих прикладів для ілюстрації сказаного екс-Генпрокурором знайти. Однак справа, яка розглядається у Жовтневому районному суді Дніпропетровська, навіть на такому тлі здається переконливою особливо.

Нечувана для невеличкого райцентру біда звалилася на Пологи у липні. На околиці міста було знайдено труп 15-річної школярки з ознаками фізичної наруги і згвалтування (її ровесниця вирвалася з пазурів смерті випадково). Садиста наступного ранку потягнуло на місце злочину, де він і був затриманий. Справу почав розглядати обласний апеляційний суд. На лаві підсудних — 22-річний Сергій Ткаченко...