Найближчими днями може бути заморожено дію на території Білорусі митної Конвенції щодо міжнародних дорожних перевезень (МДП). Це означає повне розорення білоруських перевізників, усунення Білорусі з ринку міжнародних транспортних послуг, втрату казною близько 500 мільйонів доларів на рік. У сусідньої Білорусі з'явилася перспектива переміщення величезного транзитного транспортного потоку на території України і балтійських держав.
Черговий скандал навколо білоруської митниці цього разу ініціювала Польща. Поляки подали скаргу до Міжнародної спілки автомобільного транспорту (МСАТ). Зазначалося, що в разі, коли до 31 січня ситуація на білоруському кордоні не зміниться, такі самі скарги подадуть, насамперед, Росія, а також Литва, Латвія і навіть братній Казахстан. Представники світового бізнесу в один голос заявили, що Білорусь стала «Бермудським трикутником» на карті Європи, в якому у великій кількості щезають вантажі, конфісковані білоруськими митниками на нібито законних підставах.
Про те, що коїться на білоруському кордоні, можуть розповісти ті, хто «професійно» промишляє автостопом. Скажімо, «мертвим місцем» на трасі Гомель—Київ вони вважають перші 40—50 кілометрів української території зразу за прикордонним терміналом, тому що вантажні фури з'являються на цій ділянці траси з інтервалом у годину-півтори. Справа в тім, що водіїв, які потрапляють у «мішок» білоруської митниці, піддають огляду, який триває кілька годин. А проте митники мають право оглядати вантаж лише у виняткових випадках, зокрема, якщо отримають від правоохоронних органів інформацію про можливу контрабанду. Утім на білоруському кордоні винятковим стає кожен другий випадок, і величезна кількість цих ексцесів закінчується конфіскацією вантажу.
Наприкінці листопада 2003 року митний скандал вибухнув після офіційної заяви російського посла у Білорусі Олександра Блохіна. Він публічно звинуватив митницю у розв'язуванні «масштабної і свідомої кампанії з конфіскації російських вантажів». Представників білоруської влади від такого «наїзду» просто-таки заціпило, особливо після того, як Російська асоціація міжнародних перевізників (АСМАП) декларувала початок збирання фактів незаконної конфіскації вантажів для того, щоб просити Конвенцію МДП про виключення з неї Білорусі. Ясна річ, що Росії, на яку припадає чверть світових вантажоперевезень, «вибити» позитивне рішення цього питання було б неважко. Президент Лукашенко негайно шарпнувся бесідувати з Блохіним, і конфлікт начебто загасили, тому що, як стверджують представники АСМАП, «президент дав особисті гарантії». Однак уже за час, що минув після цієї зустрічі, у російських перевізників знову накопичився перелік претензій до білорусів з конкретних випадків.
Свою нішу на міжнародному ринку вантажних перевезень Білорусь завойовує десять років. І сьогодні у переліку послуг, які вона здійснює на експорт, транспортні послуги обіймають 60 відсотків. Білоруські перевізники успішно конкурують із західними і східними сусідами. У грошовому еквіваленті, нагадуємо, це дає білоруській стороні близько 500 мільйонів доларів на рік. Водночас, за інформацією, яку оприлюднив Державний митний комітет Білорусі, впродовж минулого року було конфісковано вантажів на суму 70 мільйонів доларів. Проте є й неофіційні дані. Самі митники у приватному порядку називають суму в 250 мільйонів доларiв. Владі, яка чудово усвідомлює, що транзит через Білорусь — єдине стабільне джерело доходів держави з нестабільною економікою, є що втрачати. Але казус полягає в тому, що прибуток з транзиту надходить безпосередньо транспортним компаніям, зокрема приватним, а от прибуток з реалізації конфiскату — структурам управління справами Президента, які займаються централізованим збутом будь-яких конфіскованих товарiв.
«Чорна мiтка», яку вручили Білорусі поляки i росіяни, повинна «спрацювати» після 31 січня. І, якщо міжнародний транзит дійсно повністю відійде до України та Прибалтики, не тільки транспортники залишаться без свого бізнесу, а й «управлінці» сидітимуть без «навару» — митникам більше нічого буде конфісковувати.