Ідентифікація Довженка

Восьмисотсторінковий фоліант, відомий в Ук­раїні та за її межами, довженкознавець Сергій Тримбач писав майже чотири роки і, як прийнято казати в таких випадках, усе своє життя. Почалося все зі статті «Довженко и народная культура» в журналі «Искусство кино» в 1979 році, потім була робота в Кіноцентрі імені О. Довженка, багаторічна дружба із директором Музею кіно на кіностудії Довженка, покійною Тетяною Дере­в’янко, яка дружила із вдовою класика Юлією Солнцевою, були публічні лекції у США та Британії, робота в архівах і, нарешті, книга. Її — без перебільшення — чекали, адже вітчизняне довженкознавство не може похвалитися не те що версіями дослідників, а й навіть повною біографією людини, яка ввійшла у десятку кращих режисерів усіх часів і народів. Звичайно, книжка Сергія Тримбача «прийшла» не в пустелю — є книги Миколи Шудрі «Геній найвищої проби», Романа Корогодського «Довженко в полоні», Володимира Кудіна «Са–шко», Василя Ма­рочка «Зачарований Десною», але багатогранність і «непійманість світом» Довженка ще неосяжні. Та й такі приземлені речі, як архівні матеріали, досяжні далеко не всі — дуже особисті документи дружина Довженка Юлія Солнцева заповіла відкрити тільки через 50 років після її смерті. На презентації автор книги розповів, що інший київський кінознавець Леонід Череватенко «затягує» з книгою про Довженка якраз через те, що не всі архівні документи доступні, а ті, що відкриті, додає Сергій Тримбач, «відредаговані» вдовою письменника. «Але я вирішив не чекати відкриття архівів. У моїй книзі теж є абсолютно нові, досі не друковані документи з Російського дер­жавного архіву літератури і мистецтва, та справа не тільки в них — досі не було серйозної наукової біографії Довженка, я претендував саме на цей жанр. Намагався дати якомога повніший фактаж про Довженка — звести в один сюжет його життя. А також описати його побут — чи були в нього домогосподарки, на яких машинах їздив, як спілкувався з родичами, які були стосунки в родині. Повоєнну творчість Олександра Довженка взагалі ніхто не розглядав детально, цікавилися тільки його довоєнним і воєнним періодами, я й про це пишу».

Кандидат мистецтво­знавства Оксана Мусієнко сказала на презентації, що її «підкупив» літературний виклад тексту — читається як захопливий роман — і дуже потішила відсутність науковоподібності. «Здається, я жодного разу не зустріла слова «дискурс» і слова «парадигма». Тримбач у двох «дискурсах» покаявся, а літературною подачею, зізнався, завдячує школі журналу «Искусство кино»: «Коли я вперше приїхав у редакцію журналу і зізнався, що не маю кінознавчої освіти, а маю диплом філолога, мені сказали: тут це нікого не цікавить, тут усі або філологи, або журналісти, головне — щоб це цікаво було читати».

Голова Держслужби кіно Ганна Чміль відзначила толерантний і врівноважений виклад біографії Довженка, відсутність «суддівських» ноток і категоричних вердиктів. «У пострадянський період була видана лише одна книга, яка ламала стереотип Довженка як співця комунізму — це «Довженко у полоні» Романа Корогодського, але там усе було представлено надто вже радикально, — розповів «УМ» Сергій Тримбач. — Мені хотілося дати збалансований погляд на його біографію, адже не тільки прихильником і глашатаєм комуністичної ідеології був кінорежисер, він справді в це вірив, але разом із тим він був націонал–комуністом. А його трактують однобоко — або так, або так».

Каталізатори важливі не тільки в хімічному процесі: про підготовку своєї психобіографії Довженка заявив буквально на презентації кінокритик Олександр Рутковський, Іван Драч повідомив, що другу книжку про кінокласика пише Євген Сверстюк, відділ кінознавства Ін­ституту мистецтвознавства, фольклористики і етнології НАН України, яким керує Сергій Тримбач, готує довженківську енциклопедію. «А там треба братися і до академічного видання творів Довженка, — вважає Сергій Васильович. — Це прекрасно, що нарешті роботи Довженка видані на DVD, але не завадило б і академічне видання на цифрі». Невдовзі книга «Загибель богів. Олександр Довженко» має з’явитися російською мовою, автор наразі займається перекладом.