Кременчуцький міськ водоканал звернувся до столичного Інституту колоїдної хімії за рекомендаціями стосовно ефективних способів боротьби з мікромедузами, які забивали очисні фільтри водозабору минулого літа. Такі несподівані «загати» спричиняли зменшення обсягів подачі питної води індустріальній «столиці» Полтавщини. Тож водоканальці сподіваються, що науковці допоможуть їм зустріти літнє «нашестя» прозорих драглистих істот у всеозброєнні. Як відомо, Кременчук «п’є» воду з Дніпра, точніше — зі «свого» водосховища. Медузи ж поширені у «класичних», солоних, морях. Однак хімічний і біологічний склад води у «рукотворних» водосховищах на Дніпрі останнім часом настільки змінився, що поява там подібних нетипових гостей уже мало кого дивує.
До речі, кременчужанам ось уже кілька років підряд найбільше дошкуляють не медузи, а так зване «цвітіння» водоростей у літню спеку. В такі «пікові» періоди смердючу рідину з системи централізованого водопостачання пити неможливо — тож більшість мешканців міста користується тоді привозною водою. І це при тому, що, за словами начальника Кременчуцького міськводоканалу Валерія Медведовського, за три останні роки на заходи з поліпшення водоочищення витрачено близько двадцяти мільйонів гривень.
Однак за умов, коли весь басейн Дніпра, з якого черпає воду більшість громадян України, серйозно «хворий», подібні «точкові» удари по бруду, водоростях чи тих же медузах загалом малоефективні. Прикро, але загальнодержавна програма оздоровлення цього найбільшого «джерела» питної води, яка передбачає і ліквідацію застійних явищ (саме вони провокують появу у водоймах зайвої рослинності та її гниття), і боротьбу з замуленням, і зміцнення та очищення берегів, поки що фінансується за залишковим принципом і «реалізується», в основному, на папері.