Учора вітчизняна міліція відзначала професійне свято. Тоді як на адресу МВС зранку прийшли привітання з днем міліції від Президента Ющенка, Прем’єра Тимошенко та Голови ВР Яценюка, вдруге призначений міністром внутрішніх справ Юрій Луценко разом з усіма членами колегії МВС поклав квіти до Меморіалу співробітникам міліції, загиблим при виконанні службових обов’язків. Похмурі обличчя окремих одіозних генералів ще з «обойми» Білоконя, котрі повернулися на Богомольця, 10 за часів річної каденції пана Цушка, засвідчували: вони розуміють неминучість скорої відставки.
Нервовість демонстрували й окремі керівники підрозділів міністерства. Один із них на запитання «УМ» щодо власних перспектив після повернення Луценка на умовах анонімності попросив: «Не краяти серце у святковий день».
«Термінатор» не став обнадіювати. Юрій Луценко зазначив, що кадрових чисток у відомстві не буде, але кількість своїх заступників він обов’язково скоротить. Плюс ніякої політизації міліції і ніякого «земляцтва» при формуванні команди.
«Така кількість заступників неприпустима. Радикальних змін не буде, але буде максимально відновлюватися справедливість після тих політичних репресій, яким була піддана команда МВС у 2006 році. Бо навіщо відбувалися дострокові вибори? — зауважив Луценко. — Цей процес не буде «чисткою», а відновленням на посадах тих, кого звільнили з МВС за Цушка».
До речі, міністрові Луценку, на відміну від колег по уряду Тимошенко, досі не вдалося зустрітися зі своїм попередником на посаді Цушком. Мовляв, «лежачого поліцейського» ніхто не може знайти. Очевидно, розуміючи невідворотність відповідальності за штурм Генпрокуратури у травні, екс–міністр сховався у підпілля. Тож Юрій Луценко «розбирається зі спадком» самостійно й обіцяє, що портрет його попередника обов’язково висітиме в галереї міністрів серед усіх, хто обіймав цю посаду раніше. Це при тому, що портрет Луценка там досі відсутній.