«Синьо–жовті» колеса на Чорному континенті

Цього року в найпрестижнішому авторалі світу «Дакар–2008» уперше братиме участь український екіпаж. Створена з ініціативи Вадима Нестерчука команда «Оптима–лізинг Україна», що складається з працівників однойменної фірми, має твердий намір не лише стартувати, а й, головне, фінішувати у перегонах. На презентації цьогорічного маршруту організатори особливо відзначили участь дебютантів–українців. Тож побажаймо успіху нашим першопрохідцям і спробуймо дізнатися більше про те, який він, шлях до найнебезпечнішого ралі у світі, та, власне, про ралі.

Трохи історії

Починалося все далекого 1977 року. Француз Тьєрі Сабін брав участь в ралі Абіджан–Ніцца й загубився в пустелі. Попри важкі випробування, ця пригода справила на нього незабутнє враження, як і неймовірні африканські пейзажі. Сабін вирішив, що Чорний континент — непогане місце для змагань, і поставив собі за мету зібрати якомога більше людей із різних країн для проходження надважкого маршруту з Європи в Африку. Ралі стало традиційним.

Щороку маршрут змінюється, як і країни, що приймають перегони, але спершу це був шлях із Парижа в столицю Сенегалу Дакар, що переривався переправою через Середземне море. Відтоді й повелася неофіційна назва цього ралі — «Париж–Дакар», хоча востаннє цим шляхом учасники їздили ще 1994 року. Старти зі столиці Франції викликали нарікання мера, і відтоді старти з Парижа не проводили. Через важку внутрішньополітичну ситуацію організатори також були змушені у 1989 році виключити з маршруту й Алжир, через який першопочатково проходив шлях змагань, а згодом — ще одну країну, Малі.

«Париж–Дакар» спочатку був одним з етапів Кубка світу з ралі–рейдів, але пізніше його виключили через розбіжності в технічних регламентах з іншими етапами. Попри це, ралі з Європи в Африку не тільки не опинилося за бортом, а й стало найпрестижнішими у світі.

Перегони–2008 з українським акцентом

«Париж–Дакар» — ралі, відкрите для професійних (заводські команди компаній–виробників) і любительських команд. Цього року любителів буде 15 відсотків, у тому числі — й український екіпаж, хоча в окремі роки кількість непрофесійних команд доходила і до 80 відсотків. Власне, змагання — це не зовсім ралі, оскільки місцевість, якою прокладено маршрут, у багато разів складніша, ніж для звичних автоперегонів, а машини — справжні позашляховики, на відміну від модернізованих седанів, які використовують у пересічних ралі.

Три основні класи, які беруть участь у «Дакарі», — це мотоцикли, «легкові» автомобілі й вантажівки. Виробники використовують жорсткі умови перегонів як тестовий майданчик та можливість продемонструвати надійність своїх машин, хоча більшість із тих авто, що виставлені на «Дакар», — значно модернізованіші порівняно з типовими заводськими моделями. Для любителів «Дакар» — це спосіб випробувати себе, свою машину і представити свою країну на міжнародному рівні, адже, крім особистих заліків і Кубка конструкторів, на ралі існує ще й залік націй.

Цьогорічний маршрут складає загалом 9273 км, з них 5736 км — спецділянки особливої складності. Після старту 5 січня в португальській столиці Лісабоні учасники подолають шлях через Іспанію, Марокко, Мавританію і фінішують у головному місті Сенегалу. Загалом перегони мають 15 етапів і триватимуть 16 днів (один із них — 13 січня — буде днем відпочинку).

Українці братимуть участь у ралі на «Міцубісі Паджеро» срібно–синього кольору з двигуном від БМВ. Це авто, модифіковане за 240 тис. євро, було зібране в Парижі і вже проходило весь «Дакар» — від старту і до фінішу. До речі, лідером Кубка конструкторів «Дакара» є саме «Міцубісі». Пілотом українського авто буде Вадим Нестерчук, штурманом — Костянтин Мещеряков.

«Головне — просто доїхати, а тех–допомога на дорозі — це наш профіль»

Представники української команди не приховують, що цьогорічне ралі для них — передусім бізнес–проект, спрямований передусім на підвищення ваги їхньої фірми. Про підготовку до змагань «Україні молодій» розповів Юрій Черкащенко, менеджер вітчизняного екіпажу й начальник відділу корпоративного розвитку компанії «Оптима–лізинг Україна» в одній особі:

— У нас було кілька етапів підготовки. Перший із них — це відкритий чемпіонат Росії в місті Бологоє. Після цього був виїзд на чемпіонат із ралі–рейдів у Дубаї (Об’єднані Aрабські Емірати), тренінг у Марокко, далі — ралі Nemiroff. Наступний етап — це «Дакар».

— Які труднощі слід було подолати національній команді для участі в «Дакарі»?

— Сама по собі організація професійної команди, яка бере участь у найважчих перегонах, — це дуже складно. Але ми покладалися на досвід нашої компанії, адже команда була створена нашими силами на базі потужностей і можливостей «Оптими–лізинг». Крім автомобіля, звісно, — він був виготовлений у Франції.

— Який етап, на вашу думку, буде найважчим на африканському ралі?

— Загалом, найскладнішими вважаються етапи в Мавританії і Марокко. Пісок, скелі… Найважче, мабуть, буде все ж у пісках Мавританії.

— Чи поїдуть співробітники вашої компанії вболівати за екіпаж?

— Так, на старт перегонів — обов’язково. Передусім, це працівники компанії, котрі відзначилися цього року на своїх напрямках.

Вадим Нестерчук, пілот команди, директор компанії «Оптима–лізинг», розповідає, що ідея створити екіпаж для «Дакара» спала на думку навесні цього року:

— Ми («Оптима–лізинг») займаємося автомобільним бізнесом. Технічний «асістанс» на дорозі — це наш профіль, а «Дакар» — це якраз та подія, де повною мірою використовується наша спеціалізація.

— Неважко було за неповний рік виходити на рівень такого ралі, як «Дакар»?

— Важко, бо мало часу. Звичайно, якби було більше часу й досвіду, який ми набули навіть у рамках підготовки, я впевнений, що ми трошки по–іншому підходили б до створення команди, і до автомобіля, і до власної підготовки. Але в рамках того ліміту часу, який ми мали, гадаю, що наша команда зробила все правильно на 100 відсотків. Для першого разу для нас головне — просто фінішувати, адже вже це — дуже складне змагання як для пісків Африки. Вважаю, ми маємо всі шанси доїхати до фінішу «Дакара» і, сподіваюся, з непоганим результатом.

— Що буде найважчим у ралі загалом, не кажучи про якийсь конкретний етап?

— Ралі довге й складне, буде багато випадковостей. Хотілося б, звичайно, щоб їх було поменше. Але я вірю, що ми витримаємо ці перегони, не зважаючи ні на що.

СТАТИСТИКА

Майже 13 000 екіпажів успішно фінішували за історію гонки.

45% мотоциклістів, 39% авто і 48% вантажівок дісталися фінішу «Дакара» минулого року.

1,5 тонни їжі і 12 000 півлітрових пляшок води щоденно споживають учасники ралі «Дакар».

НЕБЕЗПЕКА

«Дакар»–убивця: 48 жертв

Загалом за історію ралі до «Дакара» загинуло 48 людей, з них 22 були учасниками. Серед загиблих — як і сам Тьєрі Сабін, натхненник і багаторічний організатор «Дакара», чий гелікоптер розбився, так і п’ятирічна сенегальська дівчинка, котра вирвалася з рук матері й вибігла на трасу, де їхали вантажівки. Учасники ж в основному гинули під час аварій власних авт чи мотоциклів.

У 1982 році на шість днів зник без вісти разом зі своїм штурманом та механіком Марк Тетчер — син «Залізної леді», прем’єр–міністра Великої Британії Маргарет Тетчер. Його екіпаж зупинився для дрібного ремонту, але суттєво відстав від колони і заблукав у пісках. Тетчера ледве знайшли за 50 км від траси.

Ольга ХУДЕЦЬКА