Міноборони затвердило обсяги надання домедичної допомоги
Документ визначає поділ домедичної допомоги на чотири рівні та встановлює перелік навичок та інтервенцій, які використовуються військовослужбовцями для надання допомоги постраждалим. >>
Від метанолу можна осліпнути. (Фото з сайту www.xage.ru.)
Сідаючи за кермо автомобіля, людина ризикує надихатися не лише хімічними випаровуваннями салону «чотириколісного друга», які особливо дошкуляють улітку, або вихлопами інших авто, які запруджують дорогу. До таких некорисних для здоров’я «інгаляцій» можуть приєднатися випаровування метанолу — смертельно небезпечної речовини, з якої підпільні підприємці виготовляють... рідину для миття автомобільного скла. Як розповів «УМ» директор Українського науково–дослідного інституту спирту і біотехнології продовольчих продуктів, доктор технічних наук, академік Української технологічної академії Сергій Олійнічук, працівники його лабораторії перевірили якість склоомивачів вітчизняного виробництва, представлених на ринку. Дослідження показали, що один із восьми зразків рідини містив у своєму складі метиловий спирт — отруту, давно заборонену в нашій країні для використання у побуті.
Власне, метиловий спирт у немилості медиків уже давно. Відповідно до чинних санітарно–гігієнічних правил, затверджених ще 20 років тому, в Україні не можна використовувати метанол для виготовлення рідини для миття скла, охолоджуючої рідини, мастики, нітролаків, клеїв та інших продуктів, які використовуються в побуті.
«Метанол — одноатомний спирт, який отримують хімічним шляхом, — розповідає Сергій Олійнічук. — Це отрута, гранично допустима концентрація якої в робочій зоні на підприємстві становить 5 міліграмів на кубічний метр повітря. Якщо ж у кубометрі повітря міститься 5—7 мілілітрів метанолу — це вже надзвичайно небезпечно для людини. Найлегша форма отруєння, коли людина вдихає невелику кількість речовини, починається з головного болю, загальної слабкості, нудоти і блювання. При збільшенні дози отрути стрімко погіршується зір — у людини розвивається сліпота, яку вже неможливо вилікувати. А в деяких випадках отруєння може навіть викликати смерть».
Неважко уявити собі, яким чином водій може постраждати від фальсифікату. Автомобіліст виїжджає кудись у сльотаву погоду, а в нього постійно працюють двірники, на скло розпорскується рідина з метанолом. Якась частина випаровувань потрапляє до салону, і в людини починає боліти голова. Якщо така ситуація буде повторюватися досить регулярно, метанол буде накопичуватися в організмі, поступово створюючи небезпечну концентрацію. А потім водій може «загриміти» до лікарні й довго з’ясовувати причину свого нездужання.
Як додає заступник головного державного санітарного лікаря України, доктор медичних наук Галина Рожковська, метанол швидко проникає в людський організм, навіть через неушкоджену шкіру. Тож якщо на руку автомобіліста, впевненого у безпечності склоомивача, випадково потрапить отруйна рідина, людина — сама про це не знаючи — може отримати серйозний удар по здоров’ю.
Найгірше, що для пересічного споживача занадто складно відрізнити метиловий спирт від безпечного, етилового. Фахівці стверджують — у домашній умовах це практично неможливо. Запах, колір, консистенція отруйного склоомивача нічим не відрізняється від рідини, дозволеної для продажу. Тому автомобілістам залишається тільки сподіватися на добросовісність підприємців. Останні ж нерідко обдурюють народ задля вигоди.
Вартість метанолу істотно нижча від вартості дозволеного для продажу етанолу. Тому деякі підприємці «женуть» фальсифікат, а невеличкі магазини охоче скуповують дешевий продукт «нехороших» виробників. За прикладами далеко ходити не треба. Не так давно на Луганщині було ліквідовано організовану злочинну групу, яка випускала та реалізовувала небезпечну для здоров’я людини автомобільну рідину для миття скла.
За повідомленням Головного управління з боротьби з організованою злочинністю МВС України, злочинці протягом жовтня—листопада 2007 року виготовляли склоомиваюч «Обзор 30С», базовим компонентом для якої був метанол (метиловий спирт). Луганчани продавали свою продукцію в різних регіонах України. Експертиза засвідчила, що вміст метанолу в цій рідині становив близько 30 відсотків, а масова частка метанолу в перерахунку на легкі речовини становив понад 97 відсотків. Тільки на складі ТОВ «Експо—Хім» правоохоронці вилучили шість тонн метилового спирту, а також чимало готової продукції.
Але на цьому історія не закінчилася. Луганські правоохоронці бідкаються, що в них виникла проблема з подальшою утилізацією продукції, що містить метанол. Річ у тім, що співробітники міліції не мають чітких інструкцій — що далі робити в такій ситуації. По–перше, невідомо, куди відвозити вилучену продукцію. На смітник пляшки не викинеш і в каналізацію рідину не виллєш, бо в такому випадку метанол може забруднити довкілля і спричинити отруєння людей. Треба здати продукцію на підприємство, яке зможе перетворити токсин на безпечний продукт. Але хто погодиться виконувати цю роботу безкоштовно?
Проблема непокоїть не лише українських фахівців. У Російській Федерації також заборонені виробництво, продаж та використання побутової продукції на основі метанолу. Але в наших сусідів–слов’ян майже 70 відсотків автомобільних склоомивачів містять отруйну речовину! Такі результати отримали експерти науково–виробничого об’єднання «Склопластик» Міністерства промисловості й енергетики Росії, які вивчали зразки автопродукції у грудні 2006 року та в травні 2007. Зважаючи на те, що російські автомобілісти щомісяця використовують близько 200 мільйонів літрів склоочищувачів, в атмосферу разом із водою й іншими складовими вилітає понад 90 мільйонів літрів метанолу. Неважко здогадатися, що певну частку цього отруйного випаровування вдихають люди.
Документ визначає поділ домедичної допомоги на чотири рівні та встановлює перелік навичок та інтервенцій, які використовуються військовослужбовцями для надання допомоги постраждалим. >>
Уперше в історії української медичної освіти запроваджуєтья лікарська резидентура – новий етап післядипломного навчання для лікарів. >>
Перший молекулярний атлас судинної системи в людському мозку із роздільною здатністю до клітини створила міжнародна група дослідників. >>
У Черкаському обласному кардіологічному центрі врятували 95-річну пацієнтку — пані Соломію. >>
Успішні операції по трансплантації нирок провели лікарі Інституту трансплантології імені Шалімова двом жінкам: 18-річній Наталії та 35-річній Юлії, які страждали серйозними захворюваннями нирок. >>
Про роль культури у пошуку нових методів реагування на психологічні травми війни - т. в. о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв обговорив з керівником відділу «Мистецтво та здоров’я» ВООЗ Крістофером Бейлі. >>