«Миколайчик» для Мін’юсту

20.12.2007
«Миколайчик» для Мін’юсту

Міністр запізнюється на засідання уряду. (Фото автора.)

Свою першу зустріч із пресою новопризначений міністр юстиції Микола Оніщук провів у секретаріаті Президента на Банковій, через що ледь не спізнився на перше засідання уряду Тимошенко на Грушевського. За його словами, перший день на посаді розпочався нормально: перш за все Оніщук провів нараду зі своїми заступниками, серед яких є й такі, що працювали на цих посадах у багатьох його попередників — не лише в Олександра Лавриновича, а й у Романа Зварича та Сергія Головатого.

Усім їм пан Оніщук запропонував подати аналітичні довідки про роботу в поточному році і їхнє бачення програмних завдань на 2008 рік. За результатами цієї роботи міністр збирається «ухвалити рішення щодо їх готовності до виконання завдань, які стоять перед міністерством». Тобто комусь пощастить попрацювати на посаді ще й за Оніщука, а когось буде звільнено. «Вважаю, що революція у міністерстві не обов’язково потрібна, але зміни будуть, — каже міністр Оніщук. — Європейську модель спадковості влади буде забезпечено, а значну частину кадрового потенціалу відомства — збережено».

Микола Оніщук зустрівся з попереднім міністром Олександром Лавриновичем, з яким у нього «з багатьох питань погляди щодо подальшої діяльності міністерства збігаються». Втім новий міністр уникає прямої відповіді, чи продовжить він, як його попередник, спроби підпорядкувати Мін’юсту Держдепартамент з питань виконання покарань. Хоча й наголошує, що дане відомство є урядовим органом, яке лише скеровується міністерством. «На посаді міністра робитиму кроки, щоб стан справ щодо захисту прав людини за ґратами поліпшити», — лаконічно каже пан Оніщук.

Загалом, на думку міністра, очолюване ним відомство має значно збільшити свою роль у виробленні й реалізації державної правової політики. Микола Оніщук обіцяє тісно співпрацювати з Президентом щодо реалізації його антикорупційних ініціатив, проведення реформи кримінальної юстиції, ухвалення нового Кримінально–процесуального кодексу, а також у сфері судової реформи, включаючи необхідність внесення змін до Конституції.