«Великий кидок» чи великий пшик?

«Шулери — це дуже м’яко сказано. Брехуни! Та складно навіть слова підібрати, аби їх правильно назвати! — обурювався «нашоукраїнець» Роман Зварич. — Як вірити людям, які дають тверді гарантії, а рівно через п’ять хвилин роблять і говорять абсолютно протилежне!». Аналогічної думки щодо поведінки Партії регіонів дотримувалися й інші учасники коаліції. І, не приховуючи емоцій, обіцяли: так просто це «регіоналам» не минеться. Зокрема, і в питанні рейтингу: мовляв, хочеться вірити, їхні виборці нарешті зрозуміють, які це безпринципні й дволикі істоти. Бо якщо, давши слово колегам по законодавчому органу, з легкістю беруть його назад, то народ тим паче з легкістю «кинуть»...

Зарплата почекає, головне — розвалити коаліцію

Учорашнє засідання Верховної Ради почалося з чергових протиріч між «синьою» та «помаранчевою» частинами сесійної зали. Хоч як дивно, але суперечки точилися не навколо кадрових питань. І це при тому, що, нагадаємо, парламенту належить призначити першого та «звичайного» заступників спікера й розподілити депутатів по комітетах. Адже доки комітети не функціонують, парламентарії не можуть не лише розглянути жодного законодавчого акту, отримати першу зарплату! Бо саме голова комітету, в якому працює нардеп, підписує йому табель на отримання чесно зароблених копійок...

Словом, у якнайшвидшому розв’язанні цього питання, здавалося б, у ВР мають бути зацікавлені всі. Однак опозиція знайшла «гарячішу» тему, наполягаючи на тому, аби спершу парламент позбавив мандатів тих 14 «коаліціонерів», які напередодні були призначені членами Кабміну. Власне, на те, аби визначитися, де вони працюватимуть надалі — в уряді чи таки у Верховній Раді, у свіжоспечених міністрів–прем’єрів є 20 днів. Це за Конституцією. А за ухваленим минулого року законом про Кабінет Міністрів, урядовці повинні «розраховуватися» з попереднього місця роботи негайно. Власне, всі 14 кабмінівських неофітів з доброю душею готові були розстатися з мандатами й навіть написали відповідні заяви про складення повноважень. Але біда демократичної парламентської більшості полягає в тому, що втрата навіть одного «багнета» тягне за собою її недієздатність. А тут — одразу півтора десятка, без яких у фракцій «НУНС» та БЮТ разом із Плющем залишається лише 214 нардепів при мінімальній потребі в 226.

І Станіславський би повірив

І опозиція, й коаліція це надто добре розуміли. Тому перші не хотіли продовжувати роботу парламенту до негайного звільнення «коаліційних» депутатів–урядовців, а другі побоювалися, що в такому разі «регіонали» з колегами просто заблокують роботу коаліції. Адже наступних за списками кандидатів у народні депутати повинна зареєструвати Центральна виборча комісія. Де більшість належить «синім» та їхнім сателітам. Які можуть просто не приходити на засідання ЦВК, позбавляючи її можливості ухвалювати рішення...

Саме тому коаліція наполягала, аби, позбавивши Тимошенко й компанію мандатів, парламент проголосував за те, щоб наступне засідання Верховної Ради відбулося лише після рішення Центрвиборчкому про реєстрацію нових депутатів від БЮТ і «НУНС». «Більшовики» також вимагали від Партії регіонів гарантій, що ЦВК нормально працюватиме, однак на це «сині» піти відмовилися: мовляв, Центральна виборча комісія — незалежний орган і не підкоряється жодній політичній силі. То які можуть бути гарантії? Щоправда, ще зранку Голова ВР Арсеній Яценюк оголосив, що на погоджувальній раді лідерів фракцій Віктор Янукович таке слово дав. Однак на тій самій раді всі її учасники домовилися й про те, щоб оголосити у роботі парламенту перерву до наступного вівторка — аби остаточно поділити комітети. А коли це питання поставили на голосування в залі, за нього віддали свої голоси лише 126 депутатів.

«На камери» «регіонали» вдавали з себе безневинних овечок. Нестор Шуфрич, скажімо, запевняв, що опозиція готова почекати 20 днів, аби потім одразу звільнити увесь уряд Тимошенко — адже якщо на той час міністри досі роздумуватимуть, чи складати їм мандати, то автоматично втратять повноваження. Ще Нестор Іванович дивувався: чому це коаліція не хоче швиденько заповнити вакантні місця в президії ВР і комітетах, якщо все вже домовлено? І подумаєш, якщо коаліції бракуватиме якихось 14 голосів: «Та за ці питання понад 400 «за» набереться, не розумію, чому вони злякалися!». До речі, паралельно Шуфрич уже десятий день поспіль переконував, що про заміну кандидатури Мартинюка на першого віце–спікера йому нічого не відомо. Хоча чимало інших «регіоналів» не приховували, що на цю посаду, швидше за все, буде висунута Богатирьова — принаймні після того, як Мартинюка «прокатять».

«Регіони» залишаться без посад?

«Та ми якраз готові хоч зараз формувати комітети — це Партія регіонів досі не подала своїх кандидатур на жоден із них!» — дивувався у відповідь БЮТівець Анатолій Семинога. На його думку, ПР навмисне затягує цей процес, аби Рада не могла нормально працювати й насамперед ухвалити бюджет. «Вони лише на словах турбуються про державу, а насправді прагнуть повного розвалу економіки, щоб мати можливість звинуватити уряд Тимошенко й коаліцію в недієздатності», — вважає Семинога.

Щоправда, по обіді представник «Регіонів» Володимир Сівкович запевнив «УМ», що ПР уже подала свій список потенційних членів та керівників комітетів. Однак не виключено, що тепер Партії регіонів та комуністам не дістанеться взагалі нічого. Бо після того, як коаліція дотримала даного слова й підтримала всі 14 постанов про позбавлення депутатських повноважень новітніх урядовців, «регіонали» й фракція КПУ не натиснули, як обіцяли, кнопки за те, щоб ВР зібралася вже після реєстрації нових кандидатів від БЮТ і «НУНС». Чесною виявилася тільки фракція Блоку Литвина, завдяки якій рішення з цього питання було прийнято.

Більше того, одразу після голосування Партія регіонів вустами Олени Лукаш заявила, що відтепер коаліція демократичних сил припинила існування, адже налічує менше, ніж 226 депутатів. «Ви зобов’язані зробити про це оголошення зараз і надрукувати в газеті «Голос України». Прощавай, коаліціє, і до нових зустрічей!» — заявила депутатка.

«Це нісенітниця! — запевнив «УМ» Роман Зварич. — Коаліція існує й існуватиме. Але очевидно, що тепер ми навряд чи захочемо віддати «Регіонам» посаду першого заступника Голови ВР і ті комітети, які вони собі намітили».

За хвилину «нашоукраїнці» вже говорили між собою про те, що посада першого віце–спікера тепер може дістатися Блоку Литвина. А якщо «литвинівці» приєднаються до коаліції, то матимуть і віце–прем’єра...

НОВОБРАНЦІ

Замість тих міністрів, які пішли працювати у Кабінет Міністрів, до Верховної Ради пройде 14 нових народних депутатів: 8 — за списком БЮТ і 6 — від «НУНС».

Від БЮТ проходять:

Василь Кравчук — голова Теофіпільської районної ради (№159 у списку);

Олександр Гудима — колись один із лідерів УНП, народний депутат кількох скликань (№160);

Андрій Павловський — директор КП «Центр високих технологій та інновацій», депутат Київради, син одного із фундаторів партії «Батьківщина» Михайла Павловського (№161);

Андрій Болюра — директор з контролю й аудиту фінансово–господарської діяльності «Торговий дім «Маркет–Груп» (№162);

Микола Потапчук — заступник керівника департаменту центрального виборчого штабу БЮТ (№163);

Сергій Кошин — директор Дубровицької автомобільної школи ТСО України (№164);

Борис Шиянов — генеральний директор ТОВ «WР–Україна» (№165);

Олексій Зарудний — колишній заступник голови Пенсійного фонду (№166).

Від «НУНС» проходять:

Ярослав Джоджик — заступник голови Української народної партії, народний депутат кількох скликань (№74);

Едуард Зейналов, — колишній «губернатор» Кіровоградської області (№76);

Сергій Василенко — колишній начальник головного управління МНС у Криму, квота «Народної самооборони» (№77);

Ярослав Кендзьор — народний депутат усіх п’яти попередніх скликань (№78);

Микола Круць — колишній народний депутат (№79);

Андрій Парубій — заступник голови Львівської облради, радник «губернатора» Львівщини (№80).

Для того щоб Центральна виборча комісія зареєструвала нових народних депутатів, повинен минути певний час. Член ЦВК Михайло Охендовський, ставленик «Регіонів», заявив учора, що Центрвиборчком може ухвалити рішення про визнання обраними нардепів не раніше ніж на шостий день із дня отримання рішення Верховної Ради про припинення депутатських повноважень. «Після цього рішення відводиться ще 20 днів для кандидатів у депутати для того, щоб вони могли подати документи до ЦВК на реєстрацію, й лише після цього комісія може ухвалювати рішення про їхню реєстрацію. Й лише після реєстрації депутат може скласти присягу в парламенті», — відзначив Охендовський.

При цьому слід враховувати, що «регіонали» у Центрвиборчкомі спроможні заблокувати процес поповнення лав парламентської коаліції.

Крім того, виходить так, що кожен із 14 новачків стає утримувачем «золотої акції» коаліції: досить «регіоналам» переманити двох новобранців (чи, в іншому варіанті, одного), коаліція не матиме більшості в 226 голосів...

КОМЕНТАРІ ДО КОЛІЗІЇ

Микола Оніщук, міністр юстиції:
«Не можна казати, що коаліція відсутня»

— До честі демократичної коаліції і новопризначених міністрів, вони одразу подали заяви про припинення депутатських повноважень. Це перший випадок в історії України, коли підстав говорити про суміщення посад немає від самого початку формування уряду.

Виборчі списки БЮТ і «НУНС» сформовані на основі пропорційної системи виборів, а це значить, що з моменту дострокового припинення повноважень народних депутатів у ЦВК виникає конституційно–правовий обов’язок визнати обраними наступних за списком народних депутатів. Центральна виборча комісія має це зробити за три дні, перешкод для відповідної ухвали я не бачу.

Тому немає підстав для розмов про відсутність демкоаліції у парламенті. Оскільки політичний вибір громадян відбувся, за політичні сили віддана певна кількість голосів, це означає, що інтереси громадян, які проголосували за наші блоки, мають бути постійно, наголошую, постійно реалізованими. Не можна казати, що коаліція відсутня. Наші фракції представлені в парламенті відповідно до вибору громадян, і за кілька днів ця конституційна частина — 227 депутатів — буде відновлена.

Олексій Гарань,
науковий директор Школи політичної аналітики Києво–Могилянської академії:
«Це лише пропагандистська гра»

— Насправді колізія, яка виникла після складення повноважень депутатами, котрі пішли працювати в уряд, — формальна. Бо народні депутати автоматично замінюються наступними, які йдуть у партійному списку. Є проблема послідовності дій і хронології, але вона технічна. Але Партія регіонів скористалася цим, щоб продемонструвати, що запас коаліції є невеликим. Це суто пропагандистська акція. Йдеться про тактику вставляння палиць у колеса. Тим самим Партія регіонів демонструє свою значимість.

Чи запустяться сценарії розпуску Верховної Ради? Ні. У цьому не зацікавлений ані Президент, ані більшість. Країна нарешті отримала уряд, ми не хочемо виставляти себе на посміховисько, тому, думаю, розглядати цю колізію як можливу підставу для розпуску, аж ніяк не можна. Як на мене, депутати вчинили правильно, вирішивши продовжити засідання ВР тоді, коли ЦВК зареєструє нових депутатів.

Не зацікавлена в розпуску Верховної Ради й опозиція. «Регіони» отримали доволі комфортні умови у нинішній Верховній Раді — комітети і, не виключено, отримають і посаду першого віце–спікера. Не зацікавлений у розпускові і Блок Литвина, він перебуває на грані прохідного бар’єру. До речі, Блок Литвина теж підтримав рішення провести засідання після реєстрації нових депутатів. Одним словом, розпуск нікому не потрібен, і його важко виправдати здоровим глуздом. Зате на цій колізії можна вести політичну гру.