Свою першу зустріч із пресою новопризначений міністр юстиції Микола Оніщук провів у секретаріаті Президента на Банковій, через що ледь не спізнився на перше засідання уряду Тимошенко на Грушевського. За його словами, перший день на посаді розпочався нормально: перш за все Оніщук провів нараду зі своїми заступниками, серед яких є й такі, що працювали на цих посадах у багатьох його попередників — не лише в Олександра Лавриновича, а й у Романа Зварича та Сергія Головатого.

Позаминулої ночі у вікнах верхніх поверхів урядового будинку на столичній вулиці Грушевського відблискувало тьмяне світло. Це працівники апарату Кабміну натхненно виконували свою невидиму для стороннього ока роботу: міняли таблички на кабінетах високого начальства. Почали з дверей безпосереднього шефа Петра Крупка, який, за логікою, мав прийти на робоче місце раніше за інших і замінити ветерана «кабмінівського руху», вірну тінь пана Януковича Анатолія Толстоухова. «Головну» табличку на кабінеті №1, за старою доброю традицією, прикручували зранку, мало не в останні хвилини: Тимошенко обіцяла бути на 8.00.

«Шулери — це дуже м’яко сказано. Брехуни! Та складно навіть слова підібрати, аби їх правильно назвати! — обурювався «нашоукраїнець» Роман Зварич. — Як вірити людям, які дають тверді гарантії, а рівно через п’ять хвилин роблять і говорять абсолютно протилежне!». Аналогічної думки щодо поведінки Партії регіонів дотримувалися й інші учасники коаліції. І, не приховуючи емоцій, обіцяли: так просто це «регіоналам» не минеться. Зокрема, і в питанні рейтингу: мовляв, хочеться вірити, їхні виборці нарешті зрозуміють, які це безпринципні й дволикі істоти. Бо якщо, давши слово колегам по законодавчому органу, з легкістю беруть його назад, то народ тим паче з легкістю «кинуть»...