Скарби республіки

Самопочуття музею

Наш музей розташовано в агресивному техногенному середовищі — на Терещенківській активний рух транспорту — тролейбусів, автобусів, машин, поруч — житлові будинки із застарілими комунікаціями. 10 років тому ми закінчили ремонт Музею західноєвропейського мистецтва, і вже по будинку пішла тріщина — є підозри, що в сусідньому будинку почали будувати ресторан у підвалі. Музей російського мистецтва теж потерпає — з тих самих причин. Зміни клімату також принесли свої проблеми: взимку ми ще якось справляємося, а літо дуже спекотне — систему кондиціювання в наших складних інтер’єрах важко організувати, але є альтернативні пропозиції з клімат­контролю і зараз ми оголосили конкурс проектів. У Музеї східного мистецтва справляємося за допомогою системи кондиціонерів і зволожувачів. Все це ускладнює проблему збереження експонатів.

Під стінами музею збираються будувати висотний будинок — 12—14 поверхів — із підземним паркінгом, що є суттєвою загрозою для будівель музею. Натомість музей пропонує альтернативу: відреставрувати у кварталі існуючі старі будівлі, зберігаючи стильову архітектуру, і створити на інвестиційних засадах Музей приватних колекцій. Тим паче що поряд — державні музеї, які можуть допомогти з утриманням колекцій! І зробити Терещенківську пішохідною вулицею, як це було в радянські часи...

Послуги для колекціонерів

Ми офіційно надаємо послуги з атрибуції робіт, видаємо офіційні експертні висновки. Ціни у нас невеликі, узгоджені з міською владою, наприклад, усна експертиза живопису та скульптури — 120 грн., письмова, зі скануванням твору, — 400 грн., усна експертиза прикладного мистецтва — 60 грн.

Виставки

У 2008—2009 роках нас запросили взяти участь у виставках, присвячених візантійському мистецтву в Лондонській академії мистецтв та у Бонні з енкаустичними візантійськими іконами, адже ми володіємо невеличкою колекцією надзвичайно цінних ікон. У 2010 році музей запросили у Варшаву, де відбудеться виставка, присвячена королівській родині, і там дуже доречним буде наш портрет Понятовського пензля Елізабет ВіжеЛебрен.

Нещодавно отримали пропозицію організувати у нашому музеї восени цього року виставку із Дрездена. Так само, як у Музеї російського мистецтва аукціонний дім Cristies організував передаукціонну виставку російського мистецтва у травні наступного року у нас передбачається така ж виставка, тільки західноєвропейського мистецтва.

У березні, в рамках «Цирендоржи­євських читань», які проводить бурятське культурне товариство, плануємо виставку сучасного бурятського художника, який працює в техніці флорентійської мозаїки.

Потім ми хочемо трохи позмагатись із нашими колегами із Національного художнього музею, які в минулому році з помпою привезли з Іспанії виставку офортів Гойї «Лос Капрічос». У нашій колекції є обидві повні серії — і «Капрічос», і «Жахи війни». Я, чесно кажучи, хотіла виставити нашу колекцію одночасно, але від такого вчинку вчасно утрималась. Усе ж таки в кінці весни — на початку літа ми хочемо виставити обидві серії, бо серії «Жахи війни» київський глядач узагалі не бачив. Причому на останню серію ми зробимо обмеження за віком, бо вона надзвичайно важка для психологічного сприйняття.

Плани

На першому поверсі в Музеї західноєвропейського мистецтва передбачаємо створити ще одну постійну експозицію — «Мистецтво Стародавнього світу». У нас є невелика, але дуже цікава колекція мистецтва Єгипту, Греції, Риму, пам’ятки етруської культури. Там представлені римське скло, чорнофігурна і червонофігурна кераміка, римський портрет, теракота та архітектурні деталі. Далі у нас на черзі третій поверх, де плануємо створити експозицію прикладного мистецтва — фарфор, фаянс, вироби з металу: у нас у колекції представлені зразки всіх найкращих західноєвропейських фаянсових мануфактур.

Зараз закінчується фотофіксація для видання великого фотоальбому колекцій музею. Практично підготовлено до друку путівник по західноєвропейській колекції. Ми запланували видання серій наукових каталогів колекції з різних тем — «Італійська майоліка», «Західноєвропейський живопис», «Мистецтво буддизму» та ін. Це дуже велика робота, але плануємо впоратися за 5 років. У наступному році вже вийдуть три каталоги.

2009й — рік круглих дат: виповнюється 160 років з дня народження Богдана Ханенка, 90 років музею як державній установі й 110 років колекції, рахуючи з часу видання першого каталогу колекції Ханенків. Зараз ми працюємо над тим, аби відтворити склад колекції Ханенків, сподіваємося з часом видати повний каталог цілої, ще не розпорошеної колекції.

Як потрапити в запасники

У принципі, в запасники потрапити можна, але вони мають бути зразковими. І в нас є такі схови, які можна показати. Але взагалі це в музейній практиці не прийнято. За наказом Міністерства культури, існує певний порядок доступу до фондосховищ сторонніх осіб — розпорядження директора, перепустка, запис у спеціальному журналі. Ми зберігаємо великі цінності, і масове відвідування фондосховищ не бажане. Втім ми збираємося зробити частину фондів відкритими, от тільки спочатку закінчимо наші ремонтні справи та створимо відповідні умови.

Сувеніри

У західноєвропейському музеї ми пропонуємо нашим відвідувачам друковану продукцію — листівки, буклети, значки, тарілку з «Інфантою» — всяке. По Сходу маємо копії японської ксилографії, буддійські ікони, «розкладушечки» різні, замовили ручки, кульки, до Нового року видали китайські новорічні листівки. З часом ми будемо пропонувати більше сувенірної продукції.

Зручності

Сайт музею поки не такий зручний, як хотілося б, тому наразі він у стадії вдосконалення. Уже готова віртуальна екскурсія по Східній експозиції, залишилося тільки «одягнути» її в носії, у роботі екскурсія по Західноєвропейській колекції. Музей пропонує відвідувачам персональні аудіогіди кількома мовами.

Надходження

Я не можу сказати, що у нас стоїть черга з дарителів. Основні наші надходження — з митниці. Чогось видатного не пригадаю. А останній дар від приватних осіб —ритуальна чаша, подарунок Василя Новицького, українця, вченого, який живе в Австрії. Він розповідав, що у Відні натрапив на якогось пакистанця, який сидів під мостом і продавав ритуальну чашу, зроблену з людського черепа і красиво оздоблену. Це річ унікальна — з якогось великого буддійського монастиря, вона зараз знаходиться в експозиції. Час від часу ми отримуємо пропозиції придбати якісь роботи, але експонати рівня нашої колекції дуже дорогі і держава не в змозі їх купити, бо ціни починаються від 30—50 тисяч доларів. Нас тішить те, що в Україні з’являється багато колекціонерів, які збирають великі колекції і вже створюють приватні загальнодоступні музеї — за прикладом Ханенків.

ДОВІДКА «УМ»

Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків є найзначнішою збіркою зарубіжного мистецтва в Україні. На пострадянському просторі музей посідає трете місце за цінністю зібрання після Ермітажу (СанктПетербург) та Музею красних мистецтв імені О. Пушкіна (Москва). Відомий далеко за межами України своїми унікальними колекціями живопису, скульптури, графіки, декоративного мистецтва країн Західної Європи, Близького та Далекого Сходу, Стародавнього світу.

Основою колекції музею стало приватне зібрання українських колекціонерів та меценатів Богдана Ханенка (1849—1917) та Варвари Ханенко (1852—1922). 1919 року в будинку, який належав родині Ханенків, було створено музей, тривалий час знаний як Київський музей західного та східного мистецтва. 1999 року музею повернули назву, яку заповідали фундатори — «Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків».