Місцевий «бомонд» уже досить давно намагається отримати частку контролю за підприємствами вугільної галузі, що знаходяться на території ввіреного їм краю. Ідея полягала у створенні територіального підрозділу Мінвуглепрому, Головного управління абощо, керівника якого призначали б за рекомендацією обласної влади. Інакше, мовляв, кризу не подолати.
«При збільшенні фінансування з державного бюджету вугільної галузі наполовину ми отримали сьогодні «мінус» із видобутку більше двох мільйонів тонн, — нещодавно заявив голова Луганської державної обладміністрації Олександр Антипов. — Тобто саме керівництво міністерства, на чолі зі своєю командою заступників міністра, керівники підрозділів виявили в таких умовах власну неспроможність. І ці бездумні експерименти, які вони проводили, влаштовували кадрову «чехарду», міняючи досвідчених гідних керівників вугільних об’єднань, директорів шахт і, як правило, не узгоджуючи ні з керівництвом області, ні з керівниками міст і районів».
У цифрах проблема луганського краю виглядає доволі тривожно. Незважаючи, що бюджетне фінансування вугільникам краю зросло на 375 мільйонів гривень — до 1,5 мільярда, шахтарі нині загрузли в боргах, як ніколи раніше. Нині ведеться робота з будівництва 74 лав (проти 62 у минулому році), але техніки на всі не вистачає. А та, що є, зношена настільки, що кількість так званих високо навантажених лав, навпаки, скоротилася з 27 до 21. Із цього всього керівник області робить досить радикальний, як на посадову особу такого рівня, висновок: «Тому, на мій погляд, нам слід, власне, ставити питання і перед керівництвом міністерства і урядом про те, аби передати управління галуззю області. Оскільки якщо таким чином триватиме й далі таке керівництво, ми просто зайдемо в тупик».
Період «помаранчевих» голів адміністрацій у Луганську був коротким. Та й, власне кажучи, більшість часу їм доводилося з’ясовувати стосунки з «блакитною» облрадою, ніж вирішувати глобальні питання розвитку краю. Коли ж по обидва боки вулиці Грушевського в стольному граді Києві ґрунтовно облаштувалися «донецькі», луганська влада теж консолідувалася під тими ж блакитними прапорами: і голова облради, і нинішній голова обласної держадміністрації є членами «донецької» партії. Однак миру під териконами все одно немає.
Ледь прийшовши до міністерства, Сергій Тулуб насамперед поміняв на своїх земляків шість з восьми «генералів» вугільних об’єднань. Одного цього було б достатньо, аби запалала традиційна «підковдрова» війна між представниками двох хоча й близьких, але окремих номенклатурних кланів. Але Тулуб — не та людина, щоб заспокоїтися на кадровій «революції». Він розпочав широкомасштабну реформу галузі, яка — принаймні, з точки зору «луганських» — полягала переважно в тому, аби перевести фінансові та матеріальні потоки від «луганських» структур до «донецьких».
«УМ» уже писала про конфлікти навколо свердловського машинобудівного заводу. У той час, коли цехи підприємства простоювали, а працівники місяцями не бачили зарплати, гірниче обладнання з шахт «Свердловськантрациту» везли на рудоремонтні підприємства Донеччини. Там же осідали і гроші підприємства.
Приблизно за тією ж схемою почала працювати підгалузь вуглезбагачення. Але область видобуває більше 25 мільйонів тонн вугілля за рік; усе його в сусідню область не перевозиш; до того ж для різних сортів «чорного золота» застосовують різні технології очищення. Тому міністерство пішло іншим шляхом: вивело ЦЗФи з підпорядкування державного підприємства і об’єднало їх в окремий структурний підрозділ. Так само вчинили й з транспортними підприємствами вугільних об’єднань.
Голова Луганської ОДА Олександр Антипов із такими підходами боровся не лише апаратними методами, але й публічно. У тому числі в присутності Президента України. Що характерно, розвиток галузі — точніше, занепад — відбувається у відповідності до його похмурих прогнозів, а не до фантастичних обіцянок міністра–«професіонала» із колишнього уряду Віктора Януковича.
...Тупик, особливо якщо казати про підземну виробку, відрізняється вкрай шкідливою атмосферою. Іноді — вибухонебезпечною. До цього можна додати, що командою Антипова вже розроблено проект реформування вугільної галузі області. Чи дасть він позитивний результат на практиці? Для цього, власне, потрібна сама практика. Втім формування нового уряду може суттєво вплинути на цей процес.
Поки вирують пристрасті навколо не надто впевненого дозволу Джо Байдена бити по росії ATACMS, міністр оборони України Рустем Умєров зустрівся з вітчизняними зброярами й повідомив давно очікувану новину. >>
Верховна Рада, у вівторок 19 листопада, проголосувала в цілому за проєкт державного бюджету України на 2025 рік – у ньому передбачено 2,23 трлн грн на виробництво та закупівлю зброї. >>
Міноборони України кодифікувало та допустило до використання у підрозділах Сил оборони FPV-комплекс "Вихор", який може наздогнати у русі ворожу бронетехніку чи автомобіль. >>
Необхідну допомогу і підтримку для захисту від російської агресії стільки, скільки буде потрібно продовжуватимуть надавати Україні країни "Групи семи" (G7). >>
Кабінет міністрів України затвердив експериментальний проєкт для навчання і працевлаштування жінок у тих сферах, де вони були традиційно недостатньо представлені. >>
Національна академія наук використовувала земельні ділянки не для розвитку науки, а передавала під забудову для отримання незначної кількості житла та нежитлових приміщень за інвестиційними угодами. >>
