Експерти Європейської комісії, які днями представили свій звіт про розлив нафти у Керченській протоці після аварії російських суден 11 листопада, дійшли висновку, що «це була порівняно невелика катастрофа і її короткострокові наслідки звелися до забруднення берегової лінії та загибелі приблизно 150 птахів на українському боці». Більше занепокоєння у представників ЄК викликає прогнозоване ближче до літа підняття температури води в районі НП. «При нинішніх температурах нафта і сірка, які знаходяться в морі, не є небезпечними. Але з підвищенням температури в наступні чотири місяці будуть потрібні нові заходи для очищення акваторій, — зазначив Фаузі Бенсарса, керівник відділу з питань енергетичної безпеки ЄК. — Тому не виключено погіршення екосистеми потерпілого району, зокрема продовжуватиметься негативний вплив на рибу в Чорному морі».
«Наші експерти відвідали район забрудення, включаючи острів Тузла, — розповів Фаузі Бенсарса. — Треба сказати, що Україна дуже швидко відреагувала на НП у Керченській протоці і зустріла цей виклик на дуже високому експертному і технічному рівні».
Ситуація у Керченській протоці потребує подальшого моніторингу і аналізу, тож експерти Єврокомісії вже з січня продовжать складати оцінку подальших довгострокових наслідків катастрофи. «Європейська комісія завершує підготовку до наступної багатогалузевої оцінки заподіяної шкоди та потреб для середньо– та довгострокового відновлення району, — повідомляє Аллесандро Вілла, координатор з питань міжнародних відносин, відповідальний за розробку планів управління кризовими ситуаціями ЄК. — Група експертів цього разу складатиметься з наукових працівників Європейської комісії, програми ООН з питань довкілля, Світового банку та країн ЄС. Робота ж триватиме чотири місяці, і за цей час експерти дадуть наукову оцінку шкоди, завданої довкіллю катастрофою, і шкоди, яка могла бути заподіяною через очищення забрудненого регіону. Складатиметься також економічний аналіз наслідків, які спричинив розлив нафти, включаючи завдану шкоду таким галузям як риболовля і туризм».
Вибори на окупованих територіях Донецької та Луганської областей іще навіть не почалися, а ексцеси довкола них уже тривають. Минулої п’ятниці активісти та симпатики полку «Азов» влаштували під стінами Верховної Ради ціле фаєр-шоу, погрожуючи розігнати парламент, якщо вибори (а відповідно, і легітимізація самопроголошених «республік») усе-таки відбудуться. >>
Блискуча перемога Джамали, окрім усього іншого, означає й потребу прийняти наступний конкурс у Києві. Втім це може бути й інше українське місто. Пропозиція організувати Євробачення-2017 у Криму, звісно, звучить вельми привабливо, але будьмо реалістами. >>
Недавня відставка Арсенія Яценюка була довгим та болісним процесом. Але найбільш прикрим є не це. А те, що Яценюк пішов примусово-добровільно: не тоді, коли відчув, що настав його час, а тоді, коли його підштовхнули до цього чисельні й заплутані «договорняки» на найвищому рівні. >>
Випробування Північною Кореєю водневої бомби запускає цілий ланцюг асоціативних роздумів. Передусім про те, чи є ефективним договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ)? А також про те, чому ті, хто грає за правилами (як Україна), опиняються у програші, тоді як ті, хто правила порушує (як КНДР) отримують можливість говорити зі світом iз позиції сили? >>
Богдан Гаврилишин — засновник благодійного фонду свого імені, який сприяє становленню людей нової генерації (стипендії, гранти, стажування), член Римського клубу (міжнародна організація, в яку входять представники політичної та економічної еліти 30 країн світу), директор Міжнародного інституту менеджменту МІМ-Женева, фундатор економічного форуму в Давосі, учасник Ініціативної групи «Першого грудня». >>
Згідно з оприлюдненим 16 березня у Римі звітом ООН World Happiness Index 2016 («Індекс рівня щастя у світі-2016»), Україна посіла 123-тє місце з охоплених дослідженням 156 країн світу. Нашими сусідами по «щастю», чи радше «нещастю», є африканські країни Кенія (122-ге місце) та Гана і Конго (124-те і 125-те місця). >>
