Солодке «золото» України

На останньому Всесвітньому конгресі Міжнародної федерації бджільницьких асоціацій АПІМОНДІЯ в Австралії, про що вже писала «УМ», Україна посіла друге місце за кількістю здобутих нагород серед понад 100 країн. Чотири золоті та чотири бронзові медалі в різних номінаціях і, наостанок, корона Медової Королеви — це сенсаційне досягнення для країни, яка вперше винесла свою продукцію на суд вимогливої міжнародної спільноти. Про передумови, а також перспективи та труднощі розвитку бджільництва в Україні «УМ» поспілкувалася з головою правління «Братства бджолярів України» та керівником української делегації в Австралії Тетяною Васильківською.

— Пані Тетяно, скажіть, що спонукало вас та ваших колег до відвідин Всесвітнього бджільницького Конгресу Апімондії?

— Цей візит планувався понад два роки — відколи нами було розроблено програму розвитку бджільництва в Україні «Солодке відродження». Серед основних завдань у рамках цієї програми є вихід українських продуктів бджільництва на світовий ринок та інтеграція українського бджільництва у світову спільноту. Вперше відвідали Конгрес Апімондії два роки тому в Дубліні й були вражені рівнем цього зібрання та можливостями, які відкриваються для українського бджільництва з виходом на міжнародну арену. Тоді вирішили ретельно підготуватися до наступного Конгресу.

— Що виявилося найважчим у підготовці до презентації наших можливостей у сфері бджільництва?

— Найбільші труднощі були пов’язані з оформленням доставки в Австралію вантажу. У нас склався кількасторінковий список того, що потрібно було привезти з собою до Мельбурна. Буквально на кожен предмет мали оформляти цілу купу дозволів, довідок, актів, сертифікатів! А якщо додати сюди ще й семигодинну різницю у часі, то можна зрозуміти, чому нас охоплювала легка паніка. Ми спали по 3—4 години на добу: вдень бігали по Києву, збираючи довідки та дозволи по різних інстанціях, а вночі — вели переговори з Австралією.

— Як поставилися члени Конгресу до участі нової країни?

— Однозначно позитивно! Не можна сказати, що про бджільницьку Україну в світі до того взагалі не чули, але саме австралійський Конгрес ознаменувався активним включенням України у міжнародну співпрацю під егідою Апімондії. Долучення країни, що входить у число світових лідерів за виробництвом меду і має глибокі традиції цього промислу та серйозну наукову базу, безумовно, збагатило світову бджільницьку спільноту. Тому на Конгресі ми чули зі сторони наших іноземних колег винятково позитивні відгуки.

— А хто був головним конкурентом нашого меду на Конгресі? Чи такий вислів неможливий у контексті дружньої співпраці гостей Конгресу?

— Дружба — дружбою, але перемогти хоче кожен! Якщо ж говорити про номінацію «Комерційний мед», що є найпрестижнішою з­поміж усіх, то, крім нас, на перемогу в ній претендували 23 учасники. Основними конкурентами ми вважали господарів, яким не треба було перевозити мед у літаку, а отже, він уник вібрації та інших шкідливих впливів, а також основоположників світових виставок меду — англійців.

— А чому саме «Комерційний мед»?

— У цілому в рамках Світової виставки меду власне для меду передбачено 10 категорій. У більшості з них оцінюється продукція індивідуальних бджолярів і на конкурс подаються дві будьякі банки однакового меду — без жодних елементів оформлення, оцінюється лише якість продукту. В номінації ж «Комерційний мед» журі бере до уваги не тільки його характеристики, а й упаковку — наскільки вона зручна, естетична та оригінальна. Саме тут — головне «поле бою» світових компаній­виробників меду, кожна з яких сподівається здобути медаль, щоб потім назавжди прикрасити нею етикетки своєї продукції.

— Які властивості (смакові, зовнішні, хімічні) меду важливі для відбору? Що зумовило перемогу українського меду з білої акації?

— Наскільки мені відомо, у класі «Комерційний мед» відбір проводиться за багатоступеневою системою з урахуванням понад 30 різних параметрів. Проте точний перелік цих параметрів Апімондія тримає у глибокому секреті. Гадаю, що нашу перемогу обумовила низка факторів, кожен з яких був вирішальним на певному етапі оцінювання. Звичайно, ми давно знали, що мало який мед може зрівнятися з центральноукраїнським акацієвим. Це — справжнє наше солодке «золото»!

— А як ви взагалі оцінюєте рівень розвитку бджільництва в інших країнах?

— Бджільництво у світі — дуже розвинена галузь. У більшості держав світу мед є неодмінною складовою щоденного раціону кожної сім’ї. Віск, прополіс, маточне молочко, бджолина отрута та інші продукти бджільництва вже давно широко застосовуються у косметології, фармації, навіть в авіаційній та космічній техніці!

А ось, на жаль, порівняння технічного рівня бджільництва в Україні та за кордоном буде зовсім не на нашу користь. Обладнання та методики бджільництва в Україні практично не розвинулися з часу розпаду СРСР, і це породжує безліч проблем. Саме тому одним з головних завдань «Братства бджолярів України» є ознайомлення наших пасічників з прогресивними технологіями.

— Існують якісь інновації в галузі бджільництва, які б наші пасічники або комерсанти могли взяти до уваги?

— Безумовно. На виставці ApiEXPO, що проходила у рамках Конгресу, ми побачили багато цікавих технічних новинок. Найбільше учасники виставки були вражені досягненнями науковців та винахідників з Південної Кореї. Для нас, щоправда, це не було сюрпризом: ми давно вже активно співпрацюємо з корейськими колегами. Зокрема, у червні цього року «Братство бджолярів України» організувало візит делегації корейських бджолярів, вчених та бізнесменів в Україну. Корейці залишилися дуже задоволеними візитом і виявляють неабияку зацікавленість у подальшій співпраці.

— На Конгресі Апімондії у Мельбурні Україна здобула загалом 8 медалей та корону Медової королеви. Про головну з них — за Кращий мед — ви вже розповіли. А як щодо інших?

— Це, мабуть, найприємніше запитання! Відверто кажучи, кожна з цих нагород варта окремої статті, бо за нею стоїть велика праця багатьох людей, їхні надії, переживання, досягнення... Найпрестижнішим стало «золото» за краще сухе медове вино, тому перемога України тут дуже важлива. Ми маємо тисячолітні традиції медоваріння. За часів Київської Русі українські хмільні меди славилися на цілий світ. Найвищу нагороду Апімондії я вважаю першим і вагомим кроком до відродження цієї слави.

А ось про золоту медаль ApiEXPO—2007 за кращий виставковий стенд хочу розповісти детальніше. Центральним елементом стенду України, його окрасою, безумовно, була наша Цехова свіча — найбільша декоративна свічка у світі. Висота її — рівно два метри, маса — 100 кілограмів. Та найцікавіше, що поверхня Свічі згори до низу вкрита тонким скульптурним рельєфом! На основі — орнаменти у характерних українських стилях різних епох: трипілля, Київська Русь, козацьке бароко та Петриківка. Трохи вище — пишним вінком характерні для України медоносні квіти. Центральна ж частина Цехової свічі — це спіральний барельєф, у п’яти витках якого зображено усю історію України: від створення світу і до сьогодення. Тут і легендарне трипілля, і скіфи, і сармати, і хрещення Київської Русі Володимиром Великим, і татаромонгольська навала, і визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького, і Мазепа, і зруйнування Січі, і Тарас Шевченко, і Центральна Рада, і Голодомор, і УПА, і недавня Помаранчева революція... Усього й не перелічиш. Четверту золоту медаль ми завоювали у номінації «Бджільницькі колекції» — за унікальну колекцію поштових марок пасічника з Луцька Миколи Іщука. Протягом багатьох років він назбирав аж чотири величезних альбоми. Перша сходинка Апімондії — це дійсно заслужена нагорода за його терпіння та ентузіазм.

А «бронзу» отримали за декоративні свічки, комерційний віск, колекцію печаток зі словом «Мед» сорока різними мовами та за декоративну презентацію з меду та воску. Так що не медом єдиним славна Україна! Ну і, нарешті, про те, як я стала Медовою королевою. У конкурсі брали участь понад 20 учасниць з різних країн. Спочатку ми складали тест з 19 питань на знання бджільництва. Потім кожна з учасниць робила 10хвилинну презентацію своєї країни і, нарешті, у фіналі всі виходили у національних костюмах, а журі виставляло остаточні бали. Я особисто думала, що найбільші шанси на перемогу мають представниці з Індії та Ірландії — молоді вродливі дівчата... То ж коли президент Апімондії, оголошуючи переможницю, сказав «Україна» — це було несподівано.

— Які, на вашу думку, шанси в України стати країною АПІМОНДІЇ2013?

— На церемонії закриття Конгресу Апімондії у Мельбурні я у своєму виступі офіційно заявила, що Україна має намір подати заявку на проведення Конгресу 2013 року. Величезний зал Мельбурнського центру виставок та конференцій зустрів ці слова бурхливими оваціями — то ж я гадаю, що підстави для оптимістичних сподівань у нас є! Якщо ми переможемо, то на нас чекає ще чотири роки важкої праці. Адже у рамках Конгресу Апімондії проводиться і Всесвітня виставка меду, і виставка ApiEXPO, яку, наприклад, у Мельбурні щодня відвідували понад 2000 гостей; і велика наукова конференція за п’ятьма секціями, і багатобагато іншого...

Дійсно, завдання нелегке. Але, як каже наша народна мудрість: «очі бояться, а руки роблять»! На сьогодні ми вже створили організаційний комітет, розробили попередній план дій і розпочали переговори з потрібними контрагентами. Я зараз можу відповідально стверджувати, що буде докладено усіх зусиль, аби прагнення приймати Апімондію—2013 в Україні стало реальністю.

Юрко ВАСИЛЬКІВ