Психологічні перформанси рекламного чарівника: рецензія на «Рекламу Аведона»
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
«Портрет Патрисії» Романа Жука.
На Андрія в Москві почалася вакханалія мистецтва — з 13 по 17 грудня у Центральному виставкому залі «Манеж» проходить найбільший у Росії художній ярмарок «Арт–Манеж». Те, що в Києві намагається робити директор «Українського дому» Наталя Заболотна — «Арт–Київ» цього року пройшов тільки вдруге — в сусідній столиці «вариться» уже 12 років. Те, що «Арт–Манеж» — найбільш представницький захід, накладає свій відбиток — концепція його розмита, наскільки це взагалі можливо: усі напрямки і жанри, класики і молодь, справжнє і модне. Мистецтвознавці відзначають, що світові тенденції — інтерес до пострадянських художників і класиків соцреалізму — позначаються і на «асортименті» галерей, які беруть участь у московському художньому ярмарку. Отже, найбільш вигідний «товар», який намагалися показати галерейники — роботи 30—50–х років, художники–нонконформісти, мистецтво 70—90–х, ще не антикваріат, але вже достатньо перевірені часом полотна, щоб бути гарантованим капіталовкладенням.
Із 72 галерей, що розмістилися в «Манежі», дві українські. Перша приватна українська галерея «Триптих» повезла на торги роботи художників Анатолія Криволапа, Михайла Демцю, Сергія Дуплія, Аліни Максименко, Володимира Вештака, Ірини Вештак–Остроменської. «Галерея Тетяни Міронової» позиціонує себе як мистецький заклад нового покоління — своєрідний арт–клуб, і «обкатуватиме» в Москві двох наших митців. «Наша галерея представить на ярмарку умовний діалог двох українських художників, що ведеться «крізь Європу» — львів’янина Сергія Гая та Романа Жука, який вже 15 років працює в Голландії та отримав там визнання, каже Тетяна Миронова. — Обидва художники виховані у Львові в традиціях західноукраїнського академізму, проте сьогодні живуть у різних місцях та працюють у різних напрямках — неоекспресіонізм та сюрреалізм. Загалом, на мою думку, «Арт–Манеж» є вдалим інструментом просування українських галерей та їхніх художників на досить великий ринок Росії, клієнти якого більше схильні до експериментальних творів».
В рамках «Арт–Манежу» буде презентовано низку спеціальних проектів — «Арт–Манеж. Провінція» (проекти галерей з Ростова–на–Дону, Краснодара, Пензи, Владикавказа), «Нові імена», «12 дуже хороших робіт» — проект на підтримку Мещовського Свято–Георгіївського монастиря (12 відомих російських живописців створили для цієї акції 12 авторських прочитань образу святого покровителя Москви Георгія Побідоносця), «Індукція кольору» тощо.
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Монету у формі писанки випустив Королівський канадський монетний двір. Авторами дизайну стали канадець українського походження Дейв Мельничук – член Українського музею Канади у Торонто, та Стівен Розаті. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Я дозволила собі перефразувати слова героїні драми Лесі Українки «Лісова пісня» Мавки. Бо саме так хочеться сказати про Тараса Шевченка – знаного українця, але разом з тим велета духу, відомого >>
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>