Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
«Портрет Патрисії» Романа Жука.
На Андрія в Москві почалася вакханалія мистецтва — з 13 по 17 грудня у Центральному виставкому залі «Манеж» проходить найбільший у Росії художній ярмарок «Арт–Манеж». Те, що в Києві намагається робити директор «Українського дому» Наталя Заболотна — «Арт–Київ» цього року пройшов тільки вдруге — в сусідній столиці «вариться» уже 12 років. Те, що «Арт–Манеж» — найбільш представницький захід, накладає свій відбиток — концепція його розмита, наскільки це взагалі можливо: усі напрямки і жанри, класики і молодь, справжнє і модне. Мистецтвознавці відзначають, що світові тенденції — інтерес до пострадянських художників і класиків соцреалізму — позначаються і на «асортименті» галерей, які беруть участь у московському художньому ярмарку. Отже, найбільш вигідний «товар», який намагалися показати галерейники — роботи 30—50–х років, художники–нонконформісти, мистецтво 70—90–х, ще не антикваріат, але вже достатньо перевірені часом полотна, щоб бути гарантованим капіталовкладенням.
Із 72 галерей, що розмістилися в «Манежі», дві українські. Перша приватна українська галерея «Триптих» повезла на торги роботи художників Анатолія Криволапа, Михайла Демцю, Сергія Дуплія, Аліни Максименко, Володимира Вештака, Ірини Вештак–Остроменської. «Галерея Тетяни Міронової» позиціонує себе як мистецький заклад нового покоління — своєрідний арт–клуб, і «обкатуватиме» в Москві двох наших митців. «Наша галерея представить на ярмарку умовний діалог двох українських художників, що ведеться «крізь Європу» — львів’янина Сергія Гая та Романа Жука, який вже 15 років працює в Голландії та отримав там визнання, каже Тетяна Миронова. — Обидва художники виховані у Львові в традиціях західноукраїнського академізму, проте сьогодні живуть у різних місцях та працюють у різних напрямках — неоекспресіонізм та сюрреалізм. Загалом, на мою думку, «Арт–Манеж» є вдалим інструментом просування українських галерей та їхніх художників на досить великий ринок Росії, клієнти якого більше схильні до експериментальних творів».
В рамках «Арт–Манежу» буде презентовано низку спеціальних проектів — «Арт–Манеж. Провінція» (проекти галерей з Ростова–на–Дону, Краснодара, Пензи, Владикавказа), «Нові імена», «12 дуже хороших робіт» — проект на підтримку Мещовського Свято–Георгіївського монастиря (12 відомих російських живописців створили для цієї акції 12 авторських прочитань образу святого покровителя Москви Георгія Побідоносця), «Індукція кольору» тощо.
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>