Декілька століть тому тростинний цукор був одним із найдорожчих продуктів. Вважалось, що його споживання – ознака заможності та високого статусу. Можливо, саме тому дочки російських купців штучно «чорнили» собі зуби, аби створити ілюзію, ніби емаль псувалася від солодощів. Іншим нововведенням, але цього разу вже в Англії, було застосування цукру замість зубного порошку. Але цей експеримент не був вдалим, адже британські багатії, які ретельно втирали цукор у зуби, сильно страждали від карієсу. Таким чином, замінити спеціальний зубний порошок «солодка розкіш» так і не змогла.
Цукор нерідко ставав і причиною жорстоких воєн. Так, наприклад, у 1520 році саме «коричневе золото» стало яблуком розбрату між Нідерландами та Бразилією. Прагнучи знищити найбільшого конкурента з вирощування цукрової тростини, нідерландські війська спалили всі тростинні плантації Бразилії. І це через те, що на острові Ява, який належав Нідерландам, теж вирощували солодку рослину.
Зараз цукор виробляють не лише з тростини, тому споживання цього продукту невпинно зростає. І це незважаючи на те, що на цукор неодноразово накладалась анафема і його проголошували «білою смертю». Людей такі дрібниці ніколи не лякали. Так, в Австралії, наприклад, на кожного мешканця на рік припадає 190 кг цукру, а бельгієць з’їдає протягом року цілий центнер «солодкої смерті». Близько 80 кг цукру щороку припадає на одного француза, голландця та мексиканця. У колишньому Радянському Союзі одній особі діставалося 44—46 кг цукру. За цим показником ми дещо наближалися до Німеччини, де за норму споживання «піску» однією особою, вважалося 48 —55 кг. Звідки взялися такі цифри? Пояснити дуже легко, адже цукор додають не лише при випіканні солодощів, а й у соуси, консерви тощо. Організація охорони здоров’я США, наприклад, протягом трьох років вивчала вплив надмірного споживання цукру на організм і дійшла висновку, що він абсолютно нешкідливий. Проте вітчизняні дієтологи з цим не поспішають погоджуватись і рекомендують все–таки зменшувати споживання даного продукту та замінювати його іншими аналогами. Йдеться не про штучні підсолоджувачі, а про мед, адже він містить ряд корисних поживних речовин.
Ціни на продукти в Україні не те що не падають, а чи не з кожним днем піднімаються все вище, знищуючи всі сподівання людей на краще життя. Чи не єдиним виходом залишається тільки успішне виробництво, яке зможе покрити потреби населення та знизити вартість продукту. >>
Даремно раділи, що нафта дешевшає. Нові реалії продовжують своє повзуче, але впевнене просування вперед спиною. Нормальний борщ уже давно зжерла інфляція. Споживчий кошик для середнього українця розрахований держкомстатом, очевидно, орієнтуючись на мертвих і ненароджених. >>
Важко уявити людину, яка пройде повз магазин iз вивіскою «Знижки» без найменшого бажання зазирнути всередину! Так уже влаштована людська психологія, що самі лише слова «розпродаж», «знижка», «акція» діють на нас просто–таки магічно. Й умілі маркетологи на цьому почали грати давно: наші гаманці скоро тріснуть від купи дисконтних карток. >>
Минулий рік неабияк спустошив гаманці українців: ціни на харчі били багаторічні рекорди, а доходи не додавали оптимізму. Експерти відзначають: несприятливим економічним реаліям в Україні «підіграв» не тільки «дорогий» долар, а й стрімке підвищення цін на продукти на світових ринках: дорожчало усе — цукор, солодощі, молочні продукти, крупи, алкоголь. При цьому якість українських товарів подекуди гіршала — виробники «воюють» за ціну. «Розслаблятися» не радять аналітики українським споживачам і в новому році — готуйте щонайменше зайві 200 гривень щомісяця. >>
Із початком холодів українці незлим тихим словом починають згадувати комунальників, усю нашу систему обігрівання квартир та кругленькі суми у квитанціях за комунпослуги. Зігрітися у власній квартирі однаково вдається мало кому, відтак більшість шукає вихід із «морозостійкої» ситуації в оселі. Варіант — самотужки утеплити свою квартиру. Це ефективно, швидко, але досить дорого. Дешево зробити фасад можна тут, а ще дадуть гарантію на утеплення. >>
Українським любителям оковитої, як уже повідомляла «УМ», варто готуватися до чергової хвилі подорожчання горілки. Як відомо, Кабмін має намір ввести нові мінімальні роздрібні ціни на горілчані вироби — коньяк та горілку. І якщо зараз мінімальна ціна «зеленого змія» у продажу становить14 гривень за півлітра, то, згідно з проектом Постанови Кабміну, дешевшої горілки від 18 гривень за пляшку (коньяку — 27 гривень відповідно) у магазинах не може бути. >>
