Норвегія поставила Україні сотні тисяч бойових частин N7 для дронів
Сотні тисяч протитанкових бойових частин N7 для безпілотників, розроблених норвезькою оборонною компанією Nammo, отримала Україна. >>
На новій карті старі проблеми не позначено. (Михайла МАРКІВА.)
Таке спільне завдання визначили своїм урядам Президенти України і Польщі Віктор Ющенко і Лех Качинський, які в п’ятницю відвідали Одещину для ознайомлення з роботою нафтотерміналу «Південний». Указом Президента України про проведення в Києві 22—23 травня 2008 року саміту з питань енергетичної безпеки, підписаним на очах у журналістів, доручено Кабміну «у місячний термін створити оргкомітет із підготовки та проведення саміту», «узгодити з урядами зацікавлених держав проект Концепції спільного Балто–Чорноморсько–Каспійського енерготранзитного простору і затвердити до 30 березня 2008 року техніко–економічне обґрунтування проекту нафтопроводу «Одесса—Броди—Плоцьк—Ґданськ» із урахуванням Рамкового бізнес–плану цього міжнародного проекту, розробленого за участю Європейської комісії». Крім того, уряду належить «затвердити до 30 квітня техніко–економічне обґрунтування проекту створення в Україні нафтопереробного комплексу з глибокої переробки каспійської нафти».
Як наголосив Віктор Ющенко, «тільки аверсний варіант використання трубопроводу «Одеса—Броди» має перспективу. Інших варіантів просто не існує. Причому спеціалісти вважають, що для переводу нафтогону в такий режим потрібно не більше трьох місяців». Президент України нагадав, що в поточному році у Вільнюсі ухвалено політичне рішення про реалізацію цього проекту, і подякував урядовим та бізнес–структурам за підготовку до його реалізації. Відповідно до міжурядової угоди, вже у грудні 2007 року відбудеться формування статутного фонду СП «Нова Сарматія», з тим, щоб ця компанія, створена шістьма різними структурами, могла укласти контракти з польськими нафтопереробниками, вийти на ринок зовнішніх запозичень і звернутися за позиками до ЄБРР та Європейського інвестиційного банку.
Президент України певен, що «є достатньо підстав вважати завершальним роком добудови нафтогону — 2009». Оскільки вже розроблене техніко–економічне обґрунтування і погоджене кредитування 22 млн. євро на модернізацію терміналу «Південний», в результаті чого передбачається збільшити обсяги перевалки і транспортування каспійської нафтосировини до країн ЄС із 14 до 25 млн. тонн на рік. Причому нафтогін має два перспективні напрямки: до Плоцька і далі на Ґданськ, а також через Прикарпаття — у напрямку чеських нафтопереробних підприємств. У разі успішної реалізації проекту Чехія висловлює готовність надати територію для нафтотранзиту в Німеччину.
Менш оптимістичний прогноз щодо терміну повної реалізації проекту — добудови польської ділянки нафтогону — висловив Лех Качинський. «Повне завершення будівництва нафтоперегону «Одеса—Броди—Ґданськ» для поставки каспійської нафти країнам Євросоюзу є реальним у 2010—2011 роках», — зазначив він, відповідаючи на запитання «УМ». І запевнив, що проблем із наданням земельних ділянок під будівництво нафтогону не буде. Торкнувшись 6–річної затримки з добудовою польської ділянки трубопроводу, пан Качинський зауважив, що пов’язує це зі «зміною політичних сил, які прийшли до влади у Польщі у 2001 році». Теперішня зміна влади, зазначив він, має зовсім інший характер, оскільки її чільники «належать до тієї політичної групи, що вийшла з польської «Солідарності», так само як і урядовці, що досі керували Польщею».
Президент Качинський наголосив, що «надзвичайно задоволений результатами візиту до України: обговорено широке коло питань, у тому числі різні аспекти реалізації проекту спільного нафтогону». «Я був би щасливий, якби цей проект був реалізований під час моєї каденції, — сказав польський очільник. — Після повернення до Варшави я проведу переговори з новим складом уряду і не думаю, що виникнуть будь–які труднощі, бо в нас існує чітка процедура передачі урядових повноважень і справ. Я очікую, що вже під час проведення енергосаміту в Києві ми зможемо побачити роботу нафтогону «Одеса—Броди—Плоцьк—Ґданськ» в аверсному режимі».
Сотні тисяч протитанкових бойових частин N7 для безпілотників, розроблених норвезькою оборонною компанією Nammo, отримала Україна. >>
Із хакерів Україна вперше в історії стягнула криптовалюту й передала її державі — понад 372 млн грн спрямували в управління АРМА. >>
Перший транш із 90-мільярдного кредиту макрофінансової допомоги в рамках підтримки України на 2026-2027 року сьогодні, 25 червня, Європейський Союз перерахував Україні. >>
5-й кластер — «Ресурси, сільське господарство та згуртованість» — вважається одним із найскладніших через масштаб необхідних реформ в аграрному секторі. >>
Як повідомив офіційний сайт Європейської комісії, незабаром (на початку липня) стануть відомими фіналісти першого етапу виборювання престижної нагороди «Зелена столиця Європи-2028». >>
Унаслідок повномасштабного вторгнення росії, загальна сума підтверджених екологічних збитків, завданих Україні, перевалила за 7 трлн грн. >>