Газета «Зiрка» пакує валiзи.
Дитячим виданням, таким як газети «Перемена» та «Зірка», загрожує небезпека залишитись без «місця прописки». Річ у тім, що на їхню житлову площу кинули оком чиновники з самого Міністерства фінансів. У понеділок о десятій ранку добігав кінця термін їхнього перебування у поліграфічному комбінаті. Колективи двох газет чекали на валізах гостей із виконавчої служби Шевченківського району. На момент здачі номеру так і не дочекались.
Уже 22 роки газети «Перемена» та «Зірка», до речі, структурні підрозділи видавництва «Преса України», орендують приміщення у поліграфічного комбінату «Україна» (колишнє видавництво «Молодь»), що офіційно належить Мінфіну і займається друком державних цінних паперів. Як пояснила в інтерв'ю «УМ» редактор газети «Зірка» Людмила Яновська, дитячі видання мають пільги на оренду приміщень: за рік повинні сплачувати по одній гривні плюс самостійно оплачувати комунальні послуги. Так задекларовано у відповідній постанові Кабінету міністрів. Утім юристи поліграфкомбінату «Україна» вважають інакше. Оскільки видання для дітей є підрозділом «Преси України», яка ніякими пільгами не користується, отже, повну орендну плату за 345 квадратних метрів корисної площі мають сплачувати «Перемена» та «Зірка». Саме такі «пред'яви» висунули хазяї приміщення по Дегтярівській вісім років тому. Із тих пір «Зірка» та «Перемена» є «злісними неплатниками орендої плати», а їхній борг, за підрахунками юристів поліграфкомбінату, складає майже 170 тисяч гривень! Звичайно, найвигідніше у такому випадку — знайти іншого орендаря.
Який прибуток може принести дитяча щотижнева газета, тираж якої ледь-ледь перевищує тисячу — і яка розповсюджується винятково за передплатою, оскільки собівартість одного примірника складає гривню сорок п'ять копійок? Але ж були й інші часи, коли дитячі газети виходили мільйонними тиражами і їх читав чи не кожен радянський школяр.
Як би там не було, з початку року дві редакції сидять на валізах, а кожне щотижневе планування починається з вирішення питання — де розмістити редакцію у випадку примусового виселення. А тим часом за стінкою вже по-хазяйськи розміщуються деякі підрозділи Мінфіну, яким, мабуть, забракло місця на рідній вулиці Грушевського.
У цій історії є один позитив: за вісім років редактори «Зірки» та «Перемени» познайомились із багатьма урядовцями усіх рівнів, вивчили усі юридичні тонкощі видавничої справи та перевели тонни паперу на листи у державні установи.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
