«Комуналка» online

07.12.2007
«Комуналка» online

А може, подякувати касиру і понести гроші в інший банк? (УКРІНФОРМ.)

Недавно я, зібравшись заплатити за квартиру, зайшла в банк, що перший трапився мені на шляху, і була шокована попередженням касира: «У нас послуги платні. З одного платежа ми беремо п’ять гривень». Оскільки полтавчани платять окремо за світло, воду, тепло, газ, власне, за житло і ще за телефон, то мені належало викласти додатково до виписаних рахунків ще 30 гривень. Я подякувала касиру за чесність і понесла гроші в інший, перевірений, банк, який, знала, не стягує комісійних із громадян. Як завжди, хвилин 20 довелося постояти в задушливому приміщенні, адже не одна я виявилася такою розумною, а платежі приймали тільки в одному віконці. Але що це порівняно з економією для сімейного бюджету!
Питання, на якій підставі, з яких розрахунків тепер беруть оплату за свої послуги банки, я поставила кільком керівникам цих установ, але жоден із них не захотів на нього відповідати. А з’ясувати проблему вдалося абсолютно несподівано, під час інтерв’ю зовсім з іншого приводу з головним фахівцем колективного підприємства «Наукововиробнича фірма «Впровадження автоматизованих систем» (Кременчук Полтавської області) Володимиром Коваленком. Саме ця фірма, як виявилося, зуміла протистояти бажанню деяких банків заробляти на платниках комунальних послуг, і Кременчук є єдиним містом в Україні, в якому це «нововведення» не прижилося.

Банки покращують свій добробут за рахунок «комуналки»

— Приховане підвищення оплати за комунальні послуги почалося рік тому, коли більшість банків вирішили заробити на операціях, що проводилися, — каже Володимир Коваленко. — І встановили, по суті, подвійний тариф за свої послуги. Бачте, одного відсотка від платежів комунальних підприємств їм видалося замало, тому вони вирішили поліпшити свій добробут ще й за рахунок бідного народу. А пояснюють це тим, що процес прийому грошей за комунальні платежі не автоматизований, і їхнім співробітникам доводиться застосовувати ручну працю. І ось тарифні комітети різних установ прорахували собівартість цієї праці й отримали різні цифри. У кого вийшло півтори гривні, у кого три, у кого п’ять гривень, а в кого навіть десять! І що вражає, люди платять! Добре, що вас, наприклад, попередили про вартість послуги, хоча зазвичай про це говорять, коли вже оформлять квитанції.

Знаю, що наприкінці минулого півріччя й інші банки, які досі не займалися подібного роду «комерцією», отримали вказівки з головних офісів про перехід на «нові методи роботи» з населенням. Причому питання ставиться дуже жорстко.

 Але як же вам удається зберігати гроші платників комунальних послуг?

— Але ж у нас усе автоматизовано, — посміхається Володимир Миколайович. І вже цілком серйозно пояснює: — У місті ось уже десять років діє створена нашою фірмою єдина автоматизована система розрахунків, яка поклала кінець будьяким фінансовим зловживанням. Нам удалося звести до одного знаменника інтереси всіх комунальних служб і банків. І населення забуло про розрахункові книжки або паперові рахунки в поштових скриньках. Давно зникли черги в каси, людям не потрібно збирати різні довідки для оформлення житлових субсидій. Тому що вся інформація зберігається й обробляється на головному сервері й передається на всі комп’ютери, підключені до нього. Якщо людина проводить оплату в будьякій формі — через касу, по телефону або через інтернет, це фіксується в реальному часі. Тобто інформація про проведену оплату тут же надходить у комп’ютери комунальних служб, минаючи банки, а банки, як і належить, своєчасно перераховують зібрані гроші й отримують один відсоток за свої послуги. І цей один відсоток економічно вигідний їм. У Кременчуці 21 банк (у цілому 120 кас) підключено до єдиної автоматизованої системи нарахування і оплати комунальних платежів. Коли ми укладали з ними договори, в жодному пункті не було вказано, що вони можуть брати гроші з населення. Тому, коли виникла хвиля цих поборів, ми просто відключили пару досить відомих банків від своєї системи.

«Попит» на заборгованість

Жителі Кременчука мають унікальну можливість, не виходячи з квартири або офісу, заплатити за комунальні послуги. Для цього їм і потрібно лише мати банківську картку і кнопковий телефон під рукою. Але час іде, і технічний прогрес рухається вперед. Сьогодні навіть ті, хто живе в інших містах, щомісяця можуть платити за власне житло, не приїжджаючи до Кременчука. Дуже зручно отримувати рахунки у вигляді smsповідомлення на мобільний телефон або на електронну адресу. А ще зручніше, якщо бухгалтерія відразу утримує гроші із зарплати...

— Є кілька нових проектів, які ми впровадили останнім часом, — продовжує розповідь Володимир Коваленко. — Мабуть, найперспективніший пов’язаний з об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків. Не секрет, що в тих, хто вирішив відійти від «ненав’язливого сервісу» жеків, виникає маса питань. Перш за все, вони хочуть знати, як ідуть справи з оплатою комунальних послуг у цілому по їхньому будинку. Оскільки в електронній базі нашої фірми є такі дані на всі приблизно 1200 жеківських будинків міста, починаючи з дванадцятиквартирних, то спочатку ми просто надавали ці дані мешканцям. А ініціативна група вже вирішувала, зможуть вони утримувати свій будинок самостійно з такими надходженнями, або це буде невигідно, або потрібно проводити бесіди з боржниками. Досвід показує: якщо двопід’їзна дев’ятиповерхівка збирає хоча б 2,5 тисячі гривень, цього досить, щоб утримувати будинок у пристойному стані. Але з часом таких звернень стало дуже багато, і ми вирішили полегшити життя собі та клієнтам — розробили спеціальну програму, розмістивши її на нашому сайті www.vas.com.ua. Тепер досить зайти на нього, натиснути на сторінку в меню «заборгованість вашого будинку», і все стане ясно. Інформація на сайті автоматично оновлюється о 4й годині ранку щодоби. Проплати в Кременчуці, як видно з цих даних, досить високі, по деяких будинках, з урахуванням погашення заборгованості, вони складають 100, а то й 120 відсотків. А інформація про оплату цікавить багатьох — щодня на сторінку «заборгованість вашого будинку» на сайті заглядає понад 200 осіб. — Особливою популярністю в кременчужан, — додає Володимир Коваленко, — користується така послуга, як отримання електронних рахунків на мобільний телефон і на електронну адресу. Для цього досить зареєструватися на нашому сайті: ввести прізвище, ім’я, по батькові, єдиний особовий рахунок платника комунальних послуг, вказати домашню адресу, номер стільникового телефону або електронну адресу (послуга абсолютно безплатна). Можна також внести свої дані в спеціальний бланк, які є в будьякій комунальній службі й на будьякій касі, що приймає комунальні платежі. Після цього на початку кожного місяця людина отримуватиме коротке smsповідомлення про те, скільки нараховано за окремі види комунальних послуг за минулий місяць, або ж інформацію на email, де будуть розписані всі суми, з урахуванням боргів по кожному місяцю.

Виставлені в Кременчуці рахунки можуть отримувати також люди, які тимчасово проживають за межами міста. До речі, на розробку такої програми нас підштовхнули знайомі, які вимушені були спеціально приїжджати сюди з Києва, щоб заплатити за квартиру. Тепер же їм досить зареєструватися на сайті й потім тільки натиснути кнопку «Відправити рахунок». Через п’ятнадцять хвилин рахунок з’явиться або на стільниковому телефоні, або в електронній пошті. Це, хочу підкреслити, не інформація, а саме стандартний рахунок, узгоджений із Нацбанком. Іди в будьяку касу в будьякому місті й плати гроші.

Готівку легко заховати

— Проекти, про які я розповів, вельми популярні серед молоді, — продовжує Во­лодимир Коваленко. — А ось, здавалося б, простий і потрібний проект, розроблений нашою фірмою недавно, як не дивно, поки не знайшов широкої підтримки у городян. Йдеться про утримання грошей на оплату комунальних послуг із зарплати бухгалтерією підприємства за сформованими нами електронними рахунками. Напевно, у багатьох ще спрацьовує радянське мислення: а раптом мене обдурять, візьмуть більше, не переведуть гроші на рахунок? Але тут зовсім інший принцип. Тут виписаний певний номер рахунку, і комп’ютерна система чекає оплати саме за ним. Якщо, не дай Боже, хоч одна цифра або буква не зійдуться, то вона нікуди не зарахує гроші, а просто поверне їх туди, звідки вони надійшли. Крім того, у нас є довідкова автоматизована телефонна система, що дозволяє дізнатися, пройшла оплата чи ні. Не кажучи вже про систему контролю через сайт в інтернеті.

Зручно те, як відомо, чого не помічаєш. Тому ми досить багато працюємо над тим, щоб людина, не встаючи зі стільця, могла провести обов’язкові розрахунки. Сьогодні є три такі способи. Один із них — оплата комунальних послуг через інтернет.

Кременчук став другим містом після Києва, де можливо заплатити за комунальні послуги через світову мережу. Наша організація приєдналася до міжбанківської системи Portмone.com., яка займається роботою з користувачами для оплати послуг через інтернет. 25 квітня цього року в нашому місті було вперше зроблено таку оплату. Це робиться так. Користувачеві потрібно зареєструватися на сайті міжбанківської системи (вона запрошує дані з нашого сайту), а далі ввести номер своєї пластикової картки і спеціальний пароль, і гроші підуть за призначенням.

Крім того, нами розроблено інструкцію для оплати комунальних послуг і через інтернет­систему «Приватбанку» — «Приват 24».

 Але ж подібні послуги в тій же Америці існують давно. Чи вар­то було винаходити велосипед, Во­лодимире Ми­колайовичу?

— Річ у тім, що до американських процесингових центрів вельми обмежений доступ, у них складне програмне забезпечення і до того ж вартість проведення платежу досить висока. У нас інші реалії, просто нам необхідно було йти своїм шляхом. Звичайно, ми використовуємо їхній досвід при проведенні безготівкових платежів.

n На вашу думку, чому досвід кременчужан за спрощеною схемою оплати комунальних послуг не знаходить підтримки не те що в Україні, а й навіть у Полтавській області?

— Напевно, у нас специфічна країна. Готівка, мені здається, в ній не зникне ніколи. Адже якщо всі гроші враховані, тоді красти дуже важко. Зараз ніхто не хоче показувати свої справжні надходження, щоб не платити високі податки. А всі платежі за пластиковими картками фіксуються, цю оплату неможливо заховати. Тому не варто сподіватися, що найближчим часом Україна перейде на оплату обов’язкових платежів винятково через інтернет або в будьякій іншій безготівковій формі. Якщо в Києві такою послугою користується лише півтора відсотка громадян і це підноситься як диво, то що вже говорити про периферію. Але я абсолютно впевнений: за цим — майбутнє, й іншого шляху в нас немає.

Вікторія СОКОЛОВА

  • Борщ не для бідних

    Ціни на продукти в Україні не те що не падають, а чи не з кожним днем піднімаються все вище, знищуючи всі сподівання людей на краще життя. Чи не єдиним виходом залишається тільки успішне виробництво, яке зможе покрити потреби населення та знизити вартість продукту. >>

  • «Титанік» іде на таран

    Даремно раділи, що нафта дешевшає. Нові реалії продовжують своє повзуче, але впевнене просування вперед спиною. Нормальний борщ уже давно зжерла інфляція. Споживчий кошик для середнього українця розрахований держкомстатом, очевидно, орієнтуючись на мертвих і ненароджених. >>

  • Купонна лихоманка

    Важко уявити людину, яка пройде повз магазин iз вивіскою «Знижки» без найменшого бажання зазирнути всередину! Так уже влаштована людська психологія, що самі лише слова «розпродаж», «знижка», «акція» діють на нас просто–таки магічно. Й умілі маркетологи на цьому почали грати давно: наші гаманці скоро тріснуть від купи дисконтних карток. >>

  • Ціновий «сказ»

    Минулий рік неабияк спустошив гаманці українців: ціни на харчі били багаторічні рекорди, а доходи не додавали оптимізму. Експерти відзначають: несприятливим економічним реаліям в Україні «підіграв» не тільки «дорогий» долар, а й стрімке підвищення цін на продукти на світових ринках: дорожчало усе — цукор, солодощі, молочні продукти, крупи, алкоголь. При цьому якість українських товарів подекуди гіршала — виробники «воюють» за ціну. «Розслаблятися» не радять аналітики українським споживачам і в новому році — готуйте щонайменше зайві 200 гривень щомісяця. >>

  • «Кожух» для оселі

    Із початком холодів українці незлим тихим словом починають згадувати комунальників, усю нашу систему обігрівання квартир та кругленькі суми у квитанціях за комунпослуги. Зігрітися у власній квартирі однаково вдається мало кому, відтак більшість шукає вихід із «морозостійкої» ситуації в оселі. Варіант — самотужки утеплити свою квартиру. Це ефективно, швидко, але досить дорого. Дешево зробити фасад можна тут, а ще дадуть гарантію на утеплення. >>

  • «Зелений змій» із позолотою

    Українським любителям оковитої, як уже повідомляла «УМ», варто готуватися до чергової хвилі подорожчання горілки. Як відомо, Кабмін має намір ввести нові мінімальні роздрібні ціни на горілчані вироби — коньяк та горілку. І якщо зараз мінімальна ціна «зеленого змія» у продажу становить14 гривень за півлітра, то, згідно з проектом Постанови Кабміну, дешевшої горілки від 18 гривень за пляшку (коньяку — 27 гривень відповідно) у магазинах не може бути. >>