Далі буде ще важче

Тріумфальне для коаліції засідання Верховної Ради позавчора завершилося дружним виконанням НУНСівцями й БЮТівцями Державного Гімну. Однак усім тверезомислячим людям, у тому числі й самим «помаранчевим» депутатам, зрозуміло: найважче — попереду. Сьогодні парламентарії мають обирати першого та «звичайного» заступників Голови, а голосування за Прем’єр­міністра може відбутися на одному з засідань наступного тижня.

Очікувалося, що затверджена коаліцією кандидатура Юлії Тимошенко на Прем’єр­міністра може надійти на розгляд Президента вчора ввечері. Глава держави, нагадаємо, має 15 днів для формальностей, пов’язаних із передачею цієї кандидатури на затвердження парламенту. Минулого року Ющенко таки подав Януковича, хоча деякі правники вважали: якщо закон відводить Президентові тривалий час на «роздуми», це може означати, що глава держави має право й не погоджуватися на подану кандидатуру.

Юлія Тимошенко запевняє, що між партнерами по коаліції має бути довіра, тому вона хоче вірити: і Президент, і «НУНС» підтримають її не менш одностайно, ніж БЮТ проголосував за Яценюка.

Справді, у вівторок «помаранчева» коаліція засвідчила, що в потрібний момент може дати стовідсотковий результат. Хоча недовіра одне до одного переслідує «коаліціантів» на кожному кроці. Як з’ясувала газета «Коммєрсант­Україна», цього тижня представники БЮТ, усупереч обіцянкам, які були дані Президентові, внесли в парламент проект закону про скасування призову в Збройні сили України. Автори проекту Турчинов і Портнов вважають, що армія може перейти цілковито на професійні засади вже з 1 січня 2008 року. У своїх коментарях БЮТівці пояснюють такий крок тим, що проект «може стати предметом торгу з іншими політичними силами». Тобто якщо «Наша Україна» не захоче виконати якусь вимогу «тимошенківців», вони шантажуватимуть президентський блок імовірністю ухвалення згаданого закону за допомогою «Регіонів» абощо. Щоправда, як зазначає видання, уже ввечері у вівторок, побачивши, що «НУНС» виконує свої зобов’язання, БЮТівці заговорили про відкликання цього законопроекту.

Утім дружне й успішне голосування за спікера таки дає підстави для оптимізму. Лідер фракції «Нашої України — Народної самооборони» В’ячеслав Кириленко запевняє, що створена у парламенті демократична більшість зможе забезпечити «спільну і узгоджену роботу» Президента, парламенту й уряду, який сформує максимально швидко.

Щодо глави держави, то вчора на нараді з питань місцевого самоврядування Віктор Ющенко заявив про необхідність прийняття «найбільш чуттєвих законів» ще до затвердження Верховною Радою нового Прем’єр­міністра. «У грудні настає ключовий момент із погляду внесення змін у закони, що були прийняті з порушенням Конституції і стосуються стратегічних відносин нашого життя», — сказав Ющенко, маючи на увазі передусім держбюджет2008 та поправки до закону про Кабмін задля посилення повноважень Президента.

У свою чергу, Голова ВР Арсеній Яценюк заявляє, що зараз неможливо розробити й ухвалити кардинально новий державний бюджет на 2008 рік, тому потрібно буде вносити зміни в наявний бюджет уже після Нового року, в першому кварталі.

Тож домовляння триватимуть. Он і Партія регіонів трохи заспокоїлася й вустами в.о. віцепрем’єра, нардепа Володимира Рибака запевнила, що налаштована на конструктивну роботу в парламенті. Таке рішення, за словами Рибака, «регіонали» ухалили на своєму вчорашньо­му засіданні.

КОМЕНТАРІ ПОЛІТОЛОГІВ

«Збій у голосуванні за Тимошенко означатиме провал і для Президента»

«УМ» запитала політологів, як вони оцінюють обрання Арсенія Яценюка Головою Верховної Ради? Чи відкриває це пряму дорогу до прем’єрства Тимошенко? Чи зміцнить це демократичну коаліцію? Чи спрацюються відтак Яценюк із Тимошенко? Що тепер робити Партії регіонів — це її програна битва чи програна війна?

Олексій Гарань,

науковий директор Школи політичної аналітики КиєвоМогилянської академії:

— Коаліція пройшла своє перше випробування. Якщо мислити логічно, то обрання спікером Яценюка посилює шанси Тимошенко на здобуття посади Прем’єр­міністра. Але є ще інша «логіка», яку намагаються підкинути Президентові: мовляв, є спікер, якого хотів глава держави, тому можна блокувати проходження Тимошенко, а в парламенті працювати ситуативною більшістю. Але мені здається, якщо кандидатура Тимошенко не пройде, то це, навпаки, нашкодить Президентові, а для «Нашої України» матиме руйнівні наслідки. Бо є домовленості між БЮТ і «НУНС». «Тимошенківці» їх виконали. А після голосування за Прем’єра, яке буде відкритим, стане очевидно, хто виступає проти обрання Тимошенко.

Арсеній Яценюк — людина, схильна до компромісів, прагматик. За це його поважають навіть опоненти. Об’єктивно посада спікера передбачає, що він має відстоювати інтереси колективного органу в цілому. В його інтересах — забезпечити стабільну роботу парламенту, а стабільність означає, з одного боку, життєздатність коаліції, а з іншого — діалог із опозицією. Відтак потенційно може статися те, що ми бачили у попередніх скликаннях, коли спікер перетворюється на достатньо самостійну фігуру, навіть якщо він залежить від Президента. Так було свого часу з Литвином.

З іншого боку, видно, що Президент довіряє Яценюкові. Тому, якщо потенційно виникне конфлікт по лінії Тимошенко—Яценюк, це, скоріше, відображатиме протистояння по лінії ТимошенкоЮщенко.

Перша реакція Партії регіонів на обрання Яценюка була нервовою. Згодом вони заспокоїлись, як видно, визнали Яценюка спікером і вирішили працювати. Зараз «Регіони» думають, чи висувати свого представника на посаду віцеспікера, чи ні. Здається, це нормальний хід. Зараз не в інтересах Партії регіонів зривати роботу парламенту. Краще нехай швидше переходить в опозицію, щоб звідти критикувати дії влади та коаліції.

Вадим Карасьов,

директор Інституту глобальних стратегій:

— Шанси Тимошенко не просто зросли, вони сягли стопроцентної позначки. Юлія Володимирівна буде главою уряду. Інших варіантів, позитивних для Президента Ющенка, нема. Збій у голосуванні за Тимошенко призведе не тільки до підсилення опозиційності Юлії Володимирівни та зростання її рейтингу, а й до обвалу електоральних рейтингів Президента та «Нашої України», до її розколу і навіть розпаду. З такими речами не можна жартувати. Тому обрання Яценюка дорівнює прем’єрству Тимошенко.

Звичайно, це не є рівнянням у звичній формі. В ньому не вистачає Президента, тому насправді воно більш широке. Один кут тут у Тимошенко, і два — у Президента. Але ці кути можна вважати політично симетричними. В іншому випадку глава держави міг би не просто лишитися в куті, але й вилетіти із цього трикутника. Для того, щоб створити симетрію, Ющенкові треба було мати пропрезидентського Голову ВР. Хід Яценюком створив таку симетрію. Ті кандидати, які номінувалися до Яценюка, не давали Президентові поле для маневру, бо заводили «Нашу Україну» в фарватер БЮТ. «Наша Україна» — це специфічна сила. Вона опирається на правий сектор в структурі електорату, але в структурі еліт є третьою, і тому мусить грати посередині, між БЮТ і Партією регіонів. Це позиція балансу в парламенті. І якраз Яценюк дозволяє тримати правий електорат, а серед еліт займати позицію золотого акціонера.

Шок, який читався на обличчях «регіоналів», свідчить про те, що ця фракція була деморалізована. Вони нагадували радянське військо в 1941 році: командири кинули солдатів, поїхавши на футбол. Солдати шукали спосіб вийти до своїх, не потрапивши у полон. Однак це тимчасовий відступ. Очевидно, Партія регіонів робитиме перегрупування, готуватиметься до нового політичного життя. Як на мене, найбільш оптимальний варіант — інтегруватися в парламентську структуру, отримати комітети, віцеспікера (якщо вийде — може, навіть першого віцеспікера) і таким чином працювати в опозиції.