Обрання з перервами

Здавалося б, після успішного створення коаліції демократичних сил найцікавіше питання полягало в тому, чи «проживе» вона до вівторка. Якщо так, то проблеми завершаться: більшість швиденько обере спікера, а потім і до голосування за Прем’єр­міністра перейдуть. Та виявилося, що не все так просто. І станом на 17.30, коли цей номер «УМ» був підписаний до друку, процедури, пов’язані з обранням Голови Верховної Ради, ще тривали. З кандидатурою коаліція визначилася — «Наша Україна — Народна самооборона» висунула Арсенія Яценюка. А от із процедурою голосування — ні. І в кулуарах ВР запанувало відчуття дежа вю: учора одним із найуживаніших «під куполом» стало слово «пакет». Колись таке вже було. І у 2002 році завершилося тим, що мінімальною кількістю в 226 голосів «у пакеті» з потенційними заступниками спікером був обраний Володимир Литвин.

Голосувати вирішили таки «втемну»

Щоправда, події цієї далеко ще не сивої давнини пам’ятали не всі. Скажімо, «регіонал» Нестор Шуфрич навіть ледве не посперечався з журналістом «Української правди», переконуючи його, що «пакетних» прецедентів у голосуванні за Голову ВР іще не було. Перед цим Шуфрича вибив із колії ще й депутат від «НУНС» Геннадій Москаль, який поклав на в. о. міністра надзвичайних ситуацій відповідальність за смерть крокодила Годзілли, виловленого днями в Маріуполі. Ще й знущальницьки висловив Несторові Івановичу співчуття.

Утім це було вже потім, а почалося все з того, що Блок Тимошенко фактично «підставив» Партію регіонів та її опозиційних сателітів. Напередодні БЮТівці заявляли, що пропонуватимуть голосувати за обрання спікера не таємним голосуванням, а відкрито. «Регіонали» з компанією підготували промови й коментарі, в яких гнівно таврували «цей фарс і неподобство», що суперечить регламенту ВР. А Блок Тимошенко взяв та й відмовився від своєї ідеї, аргументувавши це тим, що колеги по коаліції — «НУНС» — до голосування картками не готові, бо не хочуть, аби Партія регіонів почала блокувати трибуну. Та не пропадати ж промовам — так представники «синьо­червоної» половини залу їх і виголошували, «вхолосту». Пояснюючи згодом, що під порушенням регламенту вони мали на увазі пропозицію голосувати за всю президію ВР одночасно.

Ідею внести до бюлетенів одразу три кандидатури, а не одну, Юлія Тимошенко пояснила тим, що таким чином коаліція робить «перший крок, який буде демонструвати волю більшості віддати опозиції права по контролю, по дотриманню всіх процедур у регламенті». Власне, після того, як «НУНС» назвав своїм кандидатом у спікери Арсенія Яценюка, а БЮТ запропонував у його заступники Миколу Томенка, вакантним у президії залишалося тільки одне місце. Як пояснив журналістам «нашоукраїнець» Давид Жванія, на нього «коаліціонери» запропонували висунути свого претендента тим фракціям, які на даний момент перебувають в опозиції.

У туалет — з бюлетенем і «наглядачем»

Представники принаймні двох із цих фракцій, почувши таку пропозицію, проти «пакетного» голосування запротестували й почали «підколювати» «помаранчевих»: мовляв, на самостійне обрання Яценюка немає голосів, тому хочете заручитися підтримкою когось із опозиції?

«Жодними «пакетами» ми голосувати не будемо!» — обурювався Володимир Литвин.

«Не буде ніяких «пакетів» — це питання ми взагалі не розглядаємо! Хай спершу спробують обрати спікера, — іронізував Нестор Шуфрич. — Я взагалі не розумію, що це за «пакети» й навіщо вони потрібні». Нестор Іванович запевнив, що фракція Партії регіонів у будьякому разі за жодного «помаранчевого» кандидата у спікери не голосуватиме. Щоправда, проговорився: за Івана Плюща — голосували б. Але ж він не «оранжевий», бо в коаліцію не увійшов. Натомість Шуфрич від імені «регіоналів» пообіцяв, що його фракція уважно простежить, аби голосування відбувалося у точній відповідності до регламенту. Себто кожен депутат власноруч брав бюлетень для голосування, заповнював його і вкидав до урни.

Насправді ж забезпечити всі 227 голосів за таких умов коаліції було б надзвичайно складно. Навіть уранці, коли головуючий оголошував прізвища відсутніх депутатів, з’ясувалося, що двоє «нунсівців» хворіють і до парламенту прийти не можуть. Як їхні колеги збиралися забезпечувати голосування цих людей, без яких коаліція не дораховувалася щонайменше одного голоса для більшості — не зрозуміло. Хоча «нашоукраїнець» Олександр Третьяков запевнив «УМ»: усе буде гаразд. Такої ж думки дотримувався і його колега по фракції Микола Катеринчук. Авторка цих рядків стала свідком розмови між ним та БЮТівцем Олегом Ляшком. «Ну як у вас — усе? — поцікавився Катеринчук у Ляшка. — У нас усе. Головне, щоб у вас було все, бо кажуть... — Та у нас якраз точно все!».

Словом, голоси обіцяли забезпечити. До речі, Шуфрич на запитання «УМ», як «регіонали» планують ходити за кожним депутатом коаліції, щоб він не зробив зі своїм бюлетенем нічого незаконного, толком так і не відповів. «Наші народні депутати можуть пересуватися по території, де проходить голосування, і є наші представники в лічильній комісії. Тому контроль за голосуванням ми забезпечимо. Якщо побачимо грубе порушення процедури — діятимемо адекватно», — тільки й сказав.

Як розповіли «УМ» депутати з фракції «НУНС», збирати бюлетені їхнє керівництво й не планувало. Коаліційні фракції домовилися, що, взявши бюлетені, їхні депутати зберуться всі до єдиного в кінозалі, де в присутності одне одного поставлять позначки навпроти прізвища Яценюка. Після чого продемонструють бюлетені партнерам по коаліції й журналістам, аби всі переконалися, що «відступників» нема і 227 голосів забезпечені.

Комуністи — вперед!

Єдиною фракцією, на «симпатію» якої коаліції залишалося розраховувати, таким чином виявилися комуністи. У розмові з кореспондентом «УМ» представники КПУ наголошували на тому, що голосувати за Яценюкаспікера вони точно не будуть. Але це за умови, що його висуватимуть «одноосібного», без «компанії». Якщо ж ітиметься про «пакет», у якому поруч із Яценюковим буде ім’я Адама Мартинюка... «У такому разі будемо визначатися, але я не виключаю, що проголосуємо «за», — сказав Олександр Голуб.

На засіданні коаліції, яке відбувалося в перерві сесійного засідання, БЮТ і «НУНС» вирішили запропонувати посаду віцеспікера саме Адамові Мартинюку. Причому не «просто» віце, а першого. Хоча дехто з «нашоукраїнців» і спробував протестувати. «Ми ж знаємо, як Адам Іванович веде засідання! — нагадав уміння комуніста маніпулювати регламентом Павло Жебрівський. — Це ж спікер і в туалет вийти не зможе, бо за цей час хтозна що в залі проголосують!». На це БЮТівець Губський резонно зауважив, що через небажання віддавати комусь певні посади минулого року «помаранчева» коаліція з тріском розвалилася, тому краще не наступати знову на ті самі граблі.

У результаті за рішення вказати в пакеті три прізвища — Яценюка, Мартинюка і Томенка — проголосували майже одностайно (один — «проти», один — «утримався»).

Оскільки в кулуарах попервах комуністи прямо натякали на те, що за «пакет», у якому буде прізвище їхнього представника, вони проголосують, шанси отримати керівництво Верховної Ради ще у вівторок стрімко зростали.

Залишалося сподіватися, що за час чергової перерви хтось чомусь знову не передумає. Але з огляду на те, що спершу на вимогу фракцій КПУ та ПР було оголошено одну перерву, а по її завершенні вже «на замовлення» фракцій БЮТ і «НУНС» — другу, надія ця з кожною годиною танула.

По перерві «НУНС» відкликав свою пропозицію щодо голосування «пакетом» і висунув лише Яценюка.

Оскільки Плющ полетів на футбол у Донецьк, а БЮТівця Жеваго докликатися не міг ніхто, тож вирішальним, 226м, голосом мав стати «самооборонець» Іван Сподаренко. Його відпускали з «Феофанії» після того, як він зняв відповідальність із лікарів.

РОЗПОДІЛ ЗА ІНТЕРЕСАМИ

Комітети ВР: абетка на 26 позицій

Перед тим, як стати до виборів Голови Верховної Ради, народні депутати затвердили кількість і предмет відання парламентських комітетів.

Отже, у ВР буде 26 комітетів, а також спеціальна контрольна комісія з питань приватизації. За кінцеву постанову проголосувало 406 народних депутатів.

Перелік комітетів затверджено в алфавітному порядку:

— з питань аграрної політики та земельних відносин;

— з питань боротьби з організованою злочинністю i корупцією;

— з питань будівництва, містобудування i житлово­комунального господарства;

— з питань бюджету;

— з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування;

— з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

— з питань економічної політики;

— з питань європейської інтеграції;

— з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності;

— у закордонних справах;

— з питань культури i духовності;

— з питань науки i освіти;

— з питань національної безпеки i оборони;

— з питань охорони здоров’я;

— з питань паливно­енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки;

— у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів;

— з питань прав людини, національних меншин i міжнаціональних відносин;

— з питань правової політики;

— з питань правосуддя;

— з питань промислової i регуляторної політики та підприємництва;

— з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради;

— з питань свободи слова та інформації;

— з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму;

— з питань соціальної політики та праці;

— з питань транспорту i зв’язку;

— з питань фінансів i банківської діяльності.

До кожного комітету може входити не менше дев’яти і не більше двадцяти народних депутатів. n