Газометом по апельсинах плі!

Те, що українська політика пахне російським газом, знають навіть зовсім несвідомі наші співгромадяни. Вчора ця тенденція блискуче підтвердилася ще раз: Росія та Туркменістан м’яко натякнули, що газ для України буде дорожчим. Може, на 40 відсотків, може, більше... На що виконувач обов’язків Прем’єр­міністра Віктор Янукович бадьоро відрапортував: «помаранчевої» коаліції, яку не схвалює Москва і яка здатна поламати традиційні газові схеми, найближчим часом не утворять. Це, дорогі друзі, наш скромний внесок у загальну справу.

Життя закінчилося, ура!

На вчорашньому засіданні Кабінету Міністрів Віктор Федорович був зосередженим і вразливим, як ніколи. За червоною краваткою ховалася ранима душа. «Вже два місяці водять хороводи з першої хвилини ті політики, які почали себе поздоровляти начебто з перемогою. Над ким і над чим? — жаль до себе і соратників лунав у кожному слові в. о. Прем’єра. — Нехай вони роз’яснять українському народові, кого вони перемогли. Як кажуть, розшифрують, тому що не зрозуміло».

Парламентські вибори вже давно позаду, але їхні результати стукають набатом у плани в.о. Прем’єра і тому мовчати він не може. «Ці політикани, популісти, які ніколи своїми власними руками нічого не збудували у житті, — пан Янукович згадав роль і місце опозиції в демократичному процесі. — Звикли ляпати язиками, дурити народ і на цьому будувати своє щастя. І коли вони відкривають рота і кажуть, що щось у нас не так у країні з економікою чи з іншим напрямком життя...». Що саме трапляється у державі, коли опоненти відкривають рота, керівник Кабміну не сказав, але присутні й самі зрозуміли: нічого хорошого!

Загалом, це був класичний літературний прийом, коли у вступі до твору автор змальовує портрети своїх персонажів. Як контраст — заслуги самого Кабінету Віктора Януковича: ВВП зростає, промисловість також піднімається. «Так, у нас є проблема з інфляцією , — не визнати цього факту Віктор Федорович не міг. — Але вона сталася не випадково. Це розуміє весь світ і фахівці Міжнародного валютного фонду коментували, ми читали ці коментарі».

Шокувавши присутніх інформацією, яку серйозну літературу читають його підлеглі, в.о. Прем’єра нарешті пояснив головні причини інфляції: політична нестабільність! «Рейтингові агенції, до речі, не знизили рейтинг України, він залишився на тому ж рівні. Так, Миколо Яновичу?» — звернувся Віктор Янукович до свого першого заступника Миколи Азарова. Той тільки кивнув головою: мовляв, чого у світі не буває, може, і є десь рейтингові агенції, які і справді не знизили наші шанси.

В.о. Прем’єра ще раз наголосив: від його підлеглих країна все одно нікуди не дінеться — вони всі стали депутатами. Ну, майже всі.

Віктор Федорович мріє якнайшвидше обрати спікера, можна обрати без створення коаліції. «І ми заспокоїмо не тільки громадян України, наших виборців із вами, а ми заспокоїмо і наших партнерів у світі», — цей натяк Януковича на Росію був більше, ніж прозорим. Але для «особливо обдарованих» Прем’єр уточнив: найкращі показники демонструє наша співпраця з Росією.

«Ви хочете знати про газ? Тоді Кінах йде до вас!»

Наступна тема, яку щиро не хотів, але мусив коментувати хтось із високих урядовців, стала тема газових перемовин в Ашгабаті. Подорожчання туркменського газу, який ми купуємо у фірми­посередника — російського «Газпрому» — може завдати відчутного удару деяким галузям промисловості. Журналісти мріяли розпитати про проблему в найпоінформованішого урядовця, в. о. міністра палива та енергетики Юрія Бойка, який саме готує перемовини із російськими партнерами. Але пан Бойко зумів продертися через ряди телекамер та мікрофонів за десять секунд, причому без серйозних ушкоджень для себе та кореспондентів. «Продовжуються переговори, — кинув він. — Наші партнери підписали нові умови ціни на газ, тому ми і не закінчили вчасно. Ми чекали закінчення цих перемовин і зараз ми їх продовжимо. Пропустіть, пропустіть, щоби я ні на кого не наступив».

Натомість працівники кабмінівської пресслужби заявили: «Все, що ви хотіли запитати у Бойка, вам розкаже Кінах». Це був безпрограшний крок. Виконуючий обов’язки міністра економіки своїми усталеними фразами про «подальшу стабілізацію у контексті розв’язання проблем» завжди політкоректно і неконфліктно коментує будьяку тему. Вчора Анатолій Кирилович розповів присутнім, як стрімко зростає економіка... у Китаї та США, яка самодостатня в енергетиці (!) наша Батьківщина: урану маємо на сто років використання, а вугілля — на цілих чотириста.

Натомість газу в нас знайшли поки що небагато, а використовують його 70 мільярдів кубів на рік. За цим показником Україна входить до п’ятірки світових споживачів. Та не завдяки потужній економіці, а через надто витратні схеми споживання. То ж якщо наша держава купуватиме блакитне паливо за 180 доларів за тисячу кубів (за словами представників «Газпрому», це станеться вже у другому кварталі наступного року. — Авт.), то, за словами Антолія Кінаха, вітчизняна хімічна промисловість відчуватиме певні проблеми. Утім ми самі винні в тому, що не вміємо відстоювати національні інтереси на переговорах зі стратегічним партнером, вважає пан Кінах. А персонально в цьому винна саме «помаранчева» команда, натякав він: «Розірвали зв’язки між цінами та транзит і на природний газ у 2005 році... Нині треба виходити на прямі зв’язки, а не спостерігати за перемовинами збоку». Анатолій Кирилович, звичайно, мав на увазі колишнього Прем’єра Юрія Єханурова, але забув, що того року й сам був частиною «оранжевої» команди.