Від чого «Мандри» плачуть

«Концерт був запланований заздалегідь, і через виставку, присвячену Голодомору, ми не могли його перенести. Це не факт, що треба робити мавзолей. Ми з повагою ставимося до історії і завтра на Софійській площі вшануємо пам’ять жертв, запаливши свічку і помолившись за них», — такими словами лідер «Мандрів» Фома почав концерт­презентацію нового альбому. І першу пісню присвятив сумній даті і безневинно загиблим людям.

Четверта платівка гурту — «Мандри у Країні мрій» — видана компанією «Лавіна М’юзік» і є своєрідним підсумком творчості 2005—2007 років. Це та програма, яка є стрижнем нинішніх виступів команди, без старих і найновіших пісень. Особисто Фома отримує велике задоволення, слухаючи «Мандри у Країні мрій», і що цікаво: навіть студійною роботою музикант не завжди був задоволений так, як цим живим записом на фестивалі «Країна мрій» у 1995 році.

«Чесно кажучи, ми не збиралися видавати цей альбом. Якось звукорежисер Макс Капуста подзвонив нашому директору і сказав, що є наш живий виступ, чи не хочемо ми його послухати або переписати. Ми послухали і зрозуміли, що це дуже класний матеріал і гідний того, щоб видати альбом, — каже Фома. — Щоб зробити якесь Іntrо, я написав великий філософський вірш, з якого і починається альбом». Кожна з 10 пісень також починається зі вступного віршика, причому 4 твори в альбомі — це народні пісні.

Зараз музиканти готують новий альбом — уже без етномотивів. За словами Фоми, він побачить світ навесні, коли «Мандри» офіційно святкуватимуть своє 10річчя. Наразі готові 7 треків, жоден із яких публіка ще не чула.

На концерті «Мандри» чемно, по порядку виконали свою програму «Країни мрій­2005», а тоді перейшли до бонусів — останніх хітів — «Не спи моя рідна земля», «Дорога», «Любов»... Зал в «Українському домі» був переповнений: поМАНДРУвати разом із ватагою прийшли музиканти «Моторолл’и», «Тартака», «Мед Хедс Ікс Ель», «Гайдамаків», Марічка Бурмака. Директор видавництва «АБа­Ба­Га­Ла­Ма­Га» Іван Малкович каже, що давній прихильник «Мандрів», але найбільшою насолодою було спостерігати за молоддю: «Вони всі знали пісні напам’ять, весь час підспівували, танцювали, веселилися. І це найбільше тішить». Не було, правда, людини, яка «народила» «Країну мрій» — Олег Скрипка в той час мав концерт в Одесі.

Лише квіти в руках шанувальників у вишиванках та сцена нагадували, що це концерт, а не етнофестиваль. До речі, Фому так розчулила любов публіки, що, зібравши квіти, він розплакався і, закинувши гітару за спину, втік зі сцени витирати сльози.