Константинопольський патріарх Варфоломій І, духовний лідер 300 млн. православних християн світу, позавчора увечері прибув з візитом на Кубу, повідомила агенція «Рейтер». Упродовж п'яти днів перебування на острові він освятить першу церкву, яка була збудована після приходу 1959 року до влади кубинського лідера Фіделя Кастро, зустрінеться з місцевою православною громадою. Варфоломій І прилетів зі Стамбула до Гавани літаком компанії «Олімпік Ейрвейс», який йому безкоштовно надав уряд Греції. В аеропорту ім. Хосе Марті високого гостя зустрічав особисто піднесений Фідель Кастро, який був одягнений у свою традиційну військову уніформу оливково-зеленого кольору. Гостя також вітали представники місцевих католицької та протестантської церков, одягнені у все біле діти подарували патріарху букети троянд, а хор відспівав кілька сакральних пісень грецькою мовою. Далі хазяїн та гість відбули чорним автомобілем «Мерседес-Бенц» на розмову до Палацу революції, перед яким їх привітала почесна військова варта.
Це перший візит православного патріарха до католицької Латинської Америки за всю історію існування православної церкви. Невеличка православна церква у Візантійському стилі була збудована в серці колоніальної Старої Гавани неподалік гавані за кошти комуністичного уряду Куби, який починаючи з 1992 року дозволяє кубинцям займатися релігійною практикою. Мозаїку, ікони, золоті канделябри та дерев'яний вівтар з оздобленням ручної роботи для оформлення церкви було привезено з Греції. Також iз Греції доставили анагліфію віком 400 років із зображенням Ісуса Христа та його апостолів, яка розміщена над входом до храму. Вона є копією зображень, які прикрашають входи до грецьких церков Х-ХІІ століть.
Чотиригодинна церемонія освячення церкви святого Миколая відбудеться в неділю. Очікують, що при цьому Фідель Кастро сидітиме на одному з трьох тронів поруч із Варфоломієм І і навіть має поцілувати освячений хрест святого Андрія. На церемонію також прибув із Мексики православний митрополит Афенагор, який заявив кореспонденту «Рейтер»: «Він (Кастро) був дуже радий подарувати кубинському народу цю церкву, і відтепер православ'я стане частиною християнської спільноти Куби». Грецька православна церква була зведена в Гавані у 50-х роках, але після здійсненої Кастро революції більшість греків залишили острів, і церкву було перетворено на дитячий театр. На цей час на переважно католицькій Кубі мешкають лише дві-три тисячі православних, але лише одиниці з них — греки. Більшість становлять росіяни, українці, білоруси та болгари, які перебралися на Кубу за комуністичних часів. Сподіваються, що після відкриття церкви святого Миколая вони також відвідуватимуть її, як і дипломати та фахівці з православних країн, які працюють за контрактами на Кубі. Варфломій І є найвищим релігійним діячем, який відвідує Кубу після Папи Римського Івана Павла ІІ, котрий побував у цій країні 1998 року. Але, на жаль, кубинська влада до цього часу не надає католикам дозволу на будівництво на острові нових церков. Православна церква, яку освятить Варфоломій І, є першою церквою будь-якої віри, що була збудована на Кубі за 45 років правління Фіделя Кастро.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
