За спілку вершника й коня!

«Помаранчеві» виграли вибори. Мороз пролетів, а на його місце вскочив Литвин, який замінив слово «Ми» на «Я» і хоче стати золотою акцією. Януковичу насипали жару в матню, він став більш розважливим і почав прислуговувати деяким «помаранчевим». Родичі — коли наш батько горіли, то їхній батько руки гріли. «Помаранчеві» мають невеликий запас голосів, але цього буде досить, якщо пам’ятати: «В головному — єдність, в другорядному — згода, в усьому — любов» (св. Августин).

«Я твого горшка не брала, але забери його назад»

Віктор Андрійович і Юлія Володимирівна зараз обнімаються і цілуються. Це добре, але вони повинні не забувати причини їхньої поразки — коли Ю. В. підняла бунт у фортеці, оточеній ворогом, а В. А. рубонув з плеча. Так в Україні не раз бувало. Поет­шістдесятник Микола Холодний писав:

В руках тримала, та не мала...

Внук спитає — що я відповім?

А тобі ж про все те віщувала

Під вікном зозуля Хвильовим!

А вони не тільки тримали, а й мали, та все передали в чужі руки. Підвела українська ментальність: вміємо здобувати, але не вміємо користуватись здобутим, бо для цього треба вміти ворогів карати. Колись навіть про козаків казали: що хоробрість здобуває, то довірливість втрачає. Є українська приказка: ліпше терпіти зло, ніж робити зло. Це моральний принцип, якщо зло терпить людина, яка приймає рішення, але він стає аморальним, коли зло падає на людей, які довірились цій людині. Ми не окропили волю вражою злою кров’ю, і ця кров — у вигляді «регіоналів» при владі — півтора року збиткувалася над Україною.

Однією з причин поразки «антикризової» коаліції було хамське ставлення до Президента й опозиції. Янукович, Мороз та їхні посіпаки в чому тільки не звинувачували Ю. В. — невідповідальна, непослідовна, істерична... Вони ніяк не можуть звикнути, що Ю. В. не скурвлюється. Натура така. Ю. В. має багато недоліків, але, як кажуть китайці, «боєць і з вадами боєць, а муха без вад — лише бездоганна муха».

Ю. В. чудово володіє жіночою логікою: поперше, я твого горшка не брала, подруге, він був тріснутий, а потретє — забери його назад. Це дає їй широкий набір аргументів у будьякій ситуації. З нею небезпечно сперечатись. Вона має чітке і конкретне мислення і краще бачить дерева, ніж ліс. У неї є блакитна мрія — кожен айсберг мріє про свого «Титаніка». В. А. краще бачить ліс, ніж окремі дерева, і тому часто набиває гулі на лобі. Він користується науковою логікою: спочатку треба визначити, як будувати міст — вздовж чи впоперек — і шукає надійних шляхів.

— Вово, що ти тут робиш?

— Шукаю олівець.

— А де ти його загубив?

— Там.

— То чого шукаєш тут?

— Бо тут світло.

У цьому є свій сенс, бо в темряві можеш нічого не знайти, а на світлі щось та побачиш.

Де найкраще займатися сексом

В. А. і Ю. В. різні люди. Їх легко критикувати кожного окремо, разом вони самодостатні й можуть зробити багато добра для України. «Якщо жінка постарається, то у чоловіка все вийде» (О. Перлюк). Східна мудрість каже: «Розумного чоловіка жінка лає, а дурного хвалить». Лає, бо хоче сказати, що вона така ж розумна, як і він, а хвалить, бо каже, що він такий же розумний, як і вона. Жінка завжди прагне успіху, задля цього вона може піти на все. А це вже небезпечно. Так Ю. В. пообіцяла виборцям скасувати призов до армії вже в 2008 році і протягом двох років виплатити всі заощадження. Ясно, що це неможливо зробити. Якщо Президент підтримає обіцянки Ю. В., він скомпрометує себе, а якщо буде проти, скомпрометує свого майбутнього Прем’єра. Хоч круть, хоч верть, під черепочком смерть. Усі розуміють, що вимоги Ю. В. безглузді, це знає і вона сама, але «у погонщика свої плани, а у верблюда свої» — кажуть араби. Ю. В. розуміє, що її обіцянки не будуть виконані, але хоче, щоб це сталось не з її вини. Тоді спрацює принцип підворіття: хотіла зробити, але не дали. Пам’ятаєте старий єврейський анекдот:

— Де найкраще займатися сексом?

— У підворітті. Завше можна сказати, що хтось завадив.

Ю. В. вийшла на шлях, який веде до президентської булави. Перед нею дві дороги: ординарна й екстраординарна. За ординарну дорогу агітує А. Матвієнко — це участь у виборах Президента в 2015 році. Ю. В. не звикла бігати на довгі дистанції, де на шляху багато ризиків. Вона переоцінює свої здібності і тому вибере, мабуть, екстраординарний шлях з виборами 2009 року або раніше. Для цього їй потрібно звинуватити «Нашу Україну» і Ющенка в розвалі «помаранчевої» коаліції і перейти в опозицію. Тоді вона зможе будувати свою виборчу кампанію на критиці влади Ющенка—Януковича. Знову з’являться обіцянки на кшталт відміни призову до армії і виплати заощаджень. Головною причиною її поразки буде нерозуміння української ментальності.

«Як батько скаже, так помаминому й буде»

Арістотель писав: «Політика — це практична мудрість». В українському політичному трикутнику вирує багато різної енергії. Той, хто прагне успіху, повинен використовувати не тільки свою силу. Можна мати справу і з чортом, якщо зуміти його переграти. «Хлоп мусить, бо ‘го кашель дусить», — кажуть лемки.

Я дуже хочу, щоб друге пришестя «помаранчевих» було успішним і тому поділюся своїм досвідом — як ми з дружиною ладимо, як добиваємось успіху. Я всім кажу, що в мене дуже розумна дружина, бо вона завжди згоджується зі мною. Між нами панує повна згода, бо я в усіх необхідних випадках раджуся з нею. Коли я знаю, що і як робити, вона згоджується з вдячністю, що я цікавлюсь її думкою. Коли я не хочу щось робити, раджуся з нею, поки вона не скаже: краще я зроблю це сама. Коли я не знаю, що робити, уважно вислуховую її пораду і роблю навпаки, бо жінка спиною відчуває, де заритий собака, і показує рукою в протилежний бік.

Найбільше нас об’єднує і робить однодумцями український звичай: як батько скаже, так помаминому і буде. Часто скажеш одне, а вона робить щось інше і каже: це він сказав, він сказав... Я не заважаю їй, бо якщо в неї вийде добре, то це я сказав, а не вийде — вона не послухалась мене.

Чоловік знає, що робити, жінка — як робити. Це спілка вершника і коня. Один має ідею — мету, другий — стремління досягти мети. У кожного може бути своя мета, але до успіху вони можуть прийти тільки разом. Усе залежить від міцності спілки — кінь повинен менше брикатись, а вершник міцніше тримати узду.

Отож, як Ющенко скаже, так поЮлиному і буде. Sic!

Генріх ДВОРКО

Київ