«День Шуфрича» в Бердянську

На тлі чергової трагедії в копальні ім. Засядька і «сірчано­мазутних розборок» у Керченській протоці наслідки стихії в Північному Приазов’ї видаються другоплановими. Ситуація ж, на жаль, і тут достатньо складна: цими днями ртутний стовпчик у Бердянську щоночі опускається до трьох­чотирьох градусів морозу, вбиваючи надію людей якнайшвидше повернутися у свої домівки.

Воду з помешкань і дворів упродовж тижня викачували сорок бригад рятувальників і вогнеборців. До них ніхто з моїх співрозмовників не висловлював претензій. Люди згадували аналогічний наступ стихії у листопаді 1992 року, акцентували, що та біда для влади Бердянська не стала уроком. Штормове попередження усі приморські міста одержали ще 8 листопада, і якщо в Маріуполі газети оприлюднили його в деталях, то бердянські ЗМІ — нічичирк! Схаменулися надто пізно — коли комунікації міста вже були знеструмленими. Знаково і те, що за дві доби до стихії в Бердянську перевірили — успішно! — готовність системи оповіщення населення на випадок НП. Як вона спрацювала насправді — показав листопадовий шторм. Тому останні кілька понеділків керівник МНС Нестор Шуфрич вимушено проводить саме у Бердянську.

Люд висловлює обурення з приводу того, що знову, як і в 1992 році, залізничні вагони на Набережній були виставлені лише о десятій годині вечора. Цей запізнілий «щит», об який мали розбиватися високі хвилі, лише ускладнив ситуацію: на ту пору вода вже залила вулиці та подвір’я, і її важче було «гнати» у зворотному напрямку, до моря. «Пік наступу морських хвиль припадав на десяту—дванадцяту години ранку, — згадують брати Володимир і Костянтин П. — Шматки захисної дамби летіли через ворота, вода — вище стовпів! Ми, сусіди, дзвонили рятувальникам, у міліцію і мерію... А толку? Вагони пригнали глупої ночі, коли вітер дув уже в іншому напрямку». «Мене врятувало те, що діти прийшли у гості, — розповіла 70річна Марія Соколова. — Спершу ми хотіли врятувати картоплю, та коли вода все затопила, Вова, зять, виніс мене через паркан на паралельну вулицю».

У будинку № 53, що по вулиці Горького, стеля висить нижче люстри! Вірогідно, що зроблений мною фотокадр — останній для Соколової в її домі. Нині вона живе у доньки: «Вже після потопу 1992 року тут була «смертельна» сирість, хата стояла на підпорках, без шматка стіни. Моя мама три роки бігала до мерії, але інше житло дали тільки дяді Саші, нашому сусіду. Від тих поневірянь мама в 96му й померла. А мені не дозволяють приватизувати ділянку! Ось виглядаю міністра Шуфрича — спитаю, чи мені допоможуть?». В очікуванні «головного рятівника України» жінка, рятуючись від холоду, розклала на вулиці багаття. Тут «чатувала» на Шуфрича 19 листопада і сім’я інвалідачорнобильця Геннадія Сіренка («Мерія не виконує рішення суду про виділення нам квартири»).

Міністр приїхав на Набережну з великим запізненням і з іншого, ніж очікували люди, боку; наспіх обійшов кілька дворів — і хутко до мерії, на розширене засідання міської комісії з ліквідації наслідків стихії. Роботою підрозділів МНС очільник задоволений: відкачано з дворів і хат 47 тисяч кубометрів води, «дорізано» 130 повалених дерев, вивезено сотні тонн сміття... Працює сорок одиниць техніки, двісті фахівців і бійців. Чому грошей люди досі не одержують? «Уряд розуміє те, що тут сталося! Гроші вже перераховано до Бердянська. Та слід уточнити збитки потерпілих, аби не вийшло так, як на Волині, де по п’ять разів до потерпілих приходили». Нестор Шуфрич висловив претензію мерії: чому досі не задіяли щонайменше двадцять бригад «оцінювачів»?..

Присутній на нараді запорізький губернатор Євген Червоненко запевнив, що вибір — за людьми: «Усім буде надано адекватне житло. Централізовано щось будувати ми не будемо — через тендери це розтягнеться до весни. Дамо людям гроші, і нехай самі вирішують. Бо в багатоповерхівки згодилися перейти лише п’ять чи шість сімей».

Хтозна, скільки ще жити у санаторії «Бердянськ» або у родичів десяткам відселенців. Звідусіль продовжує надходити допомога: запоріжці прислали машину з теплим одягом і взуттям, з Оріхова прийшла унікальна автовишка, з підприємств обласного центру виділили бензопили... Поповнюється і рахунок спеціального фонду. Механізм призначення компенсацій і розподілу коштів досить туманний, тому фахівці прогнозують скандальність процесу «матеріалізації» допомоги потерпілим.