А які слова говорили...
Після того як наша національна команда втратила шанси пробитися до фінальної частини чемпіонату Європи, її гравці й тренери заприсяглися битися за престиж країни. Але саме відтоді у команди почався катастрофічний спад, дії футболістів усе менше нагадують злагоджену гру, а дехто вирішив взагалі не витрачати зайвих сил.
На нічию у Грузії, поразки від Шотландії й Італії український уболівальник уже відповів ігноруванням домашньої зустрічі з Фарерськими островами. Після суботнього фіаско підопічних Олега Блохіна у Литві те саме може статися і на завтрашній грі з французами. Звісно, на НСК «Олімпійський» прийдуть не п’ять тисяч глядачів, як на «овечих» острів’ян, адже протистоятимуть нам усе ж таки віце–чемпіони світу. Але за такої ж блідої гри, як проти литовців, із трибун головної арени країни може прогриміти підзабуте вже нашими зманіженими футболістами слово «ганьба», яке звучало навіть із трибун у Каунасі.
Кров, що застоялася
Зрозуміло, що збірна України потребує вливання «свіжої крові». Блохін наче й намагається робити штучне омолодження, але все ж не так радикально, як це було чотири роки тому під час його приходу до команди. Тренер дав шанс проявити себе Чигринському, але поставив поруч із ним ветерана Ващука. На сьогодні ні один, ні інший не відповідають рівню збірної. Дмитро явно переживає кризу: хоча йому всього 21 і ми вже бачили у його виконанні зрілу гру, але цієї осені більше рахуємо помилки. У Каунасі він припустився чергової фатальної — перериваючи пересічний простріл у своєму штрафному майданчику, «гірник» буквально виклав м’яч на ногу Савенасу, і той не схибив. А Ващуку вже явно час знайти собі інше заняття, ніж гра у футбол. Цікаво, що і Блохін, і Сабо говорять про необхідність зміни поколінь у збірній та «Динамо» відповідно, але самі ж ставлять у склад представників «клубу кому за 30».
Давно вже втратив мотивацію і Шовковський, тож який сенс довіряти йому зараз місце в основі? Лише травма гомілкостопа основного кіпера «Динамо» змусила наставників викликати вчора до табору ще одного воротаря «Шахтаря» — Богдана Шуста. Можливо, Блохін все ще намагається забезпечити пристойний результат старими кадрами? Але вони вже не «тягнуть». Шевченко й Воронін підзабули, як забивати м’ячі, Тимощук втомився після сезону в Росії, динамівці Гусєв і Ротань дотренувалися до того, що розгубили свої кращі кондиції. Але залишилися в запасі Романчук, Воробей і Грицай — то ж, може, краще було б подивитися у справі їх, ніж укотре переконатися у «кризі жанру» старої гвардії?
Можна знову сказати, що нам не пощастило у завершальній стадії. Ротань із близької відстані бив то поруч зі штангою, то у стійку воріт. Удару Мілевському забракло кілька сантиметрів, а Шевченко, схоже, зараз може бути лише «джокером», який виходить на заміну. Саме так його використовують у «Челсі». А от Томас Данілявічус з італійського «Ліворно» знайшов момент продемонструвати свою майстерність, коли ефектно закинув шкіряний снаряд «за комірець» П’ятову.
Варто сказати і про зміну побудови гри «синьо–жовтих». Окрилені успішним виступом у минулій кваліфікації чемпіонату світу, наші хлопці, звісно, не без сприяння тренерів, спробували діяти «першим номером» — тобто намагалися нав’язувати свою ініціативу. Така команда, як Італія, з радістю і без зайвого сорому на це погодилася. Але наша збірна виявилася не готовою до «диктату» у власному виконанні. Уже й Литва б’є нас нашою ж колишньою зброєю — адже найважливіші свої перемоги ми здобували, діючи на контратаках. Тож, можливо, вже незабаром українці повернуться до перевіреної часом моделі. А поки на вболівальників очікує останнє випробування нервів — двобій із французькою збірною.
Рівняння на чемпіонів і віце–чемпіонів світу
За логікою, турнірна мотивація в цій грі має бути вищою саме в українців, а не у віце–чемпіонів «мундіалю»–2006. Нам треба принаймні не впасти нижче четвертого місця в груповому турнірі, бо такого ще ніколи не було в нашій історії. Потрібно ж думати про жеребкування наступних відбіркових турнірів. А перемога над високою за рейтингом командою суттєво поліпшить наше становище у таблиці коефіцієнтів ФІФА.
...У суботу Італія, дотиснувши в Глазго шотландців, гарантувала путівку на Євро–2008 не лише собі, а й своїм «заклятим друзям» із Франції. Цікаво, що навіть попри напружені (після фіналу чемпіонату світу) стосунки цих європейських грандів, головна французька спортивна газета «Екіп» у суботу вийшла із заголовком «Вперед, Італіє».
ТАБЛО
Чемпіонат Європи. Відбірковий турнір. Група В
Шотландія — Італія — 1:2 (Фергюсон, 65 — Тоні, 2; Пануччі, 90+1)
Литва — Україна — 2:0
Каунас, стадіон ім. Даріуса й Гіренаса. 5000 глядачів
Суддя: Малкольм (Північна Ірландія)
Литва: Карчемарскас, Станкявичус, Дедура, Скерла, Жвирждаускас, Савенас, Данилявіус (Величка, 81), Янкаускас (Калонас, 90), Паулаускас, Клімавічус, Папескус (Морінас, 18).
Україна: Шовковський (П’ятов, 44), Гай, Чигринський, Ващук, Єзерський, Тимощук, Шелаєв (Назаренко, 72), Ротань, Гусєв, Шевченко, Воронін (Мілевський, 68).
Голи: Савенас, 41; Данілявічус, 67
Попередження: Клімавічус, 65 — Шелаєв, 34; Шевченко, 81
Турнірне становище:
І В Н П М О
1. Італія 11 8 2 1 19–8 26
2. Франція 11 8 1 2 23–3 25
3. Шотландія 12 8 0 4 21–12 24
4. Україна 11 5 1 5 16–14 16
5. Литва 11 4 1 6 9–13 13
6. Грузія 11 3 1 7 16–17 10
7. Фарери 11 0 0 11 3–40 0