А такі модні хутряні безрукавки пропонує український дизайнер Роксолана Богуцька. (Фото Володимира Стадніка.)
Погодьтеся, шуба з натурального хутра — річ недешева. І буде дуже прикро, якщо раптом доведеться жалкувати про витрачені дарма гроші. Тому перш ніж здійснити покупку, треба навчитися відрізняти якісне хутро від підробленого. Адже можуть трапитись продавці, які охоче запропонують вам шубку, скажімо, з рідкісного «канадського соболя» (якого й у природі, між іншим, не існує)...
Іде зима, менше сонця, більше депресії. Словом, тягне на шубу, причому, вибачте, зелені, на натуральну. Українські виробники хутряного одягу вже давно завоювали довіру вітчизняного споживача. Про це свідчить той факт, що в більшості хутряних магазинів та торговельних рядах можна зустріти (і в переважній більшості до того ж) шуби Харківської, Донецької, Івано–Франківської та інших хутряних фабрик. Та й за якістю, а подекуди й ціною, вони зовсім не поступаються відомим італійським та американським брендам.
Українці шиють одяг на будь–який смак та бажання. Навчилися навіть шиншил вирощувати (таке підприємство вже 14 років працює у Львові), щоб дешевше було, і шити з них модні теплі речі. Щоправда, вичинку та обробку шкур деякі фабрики частково й досі проводять за кордоном. Проте спеціалісти зауважують, що українська хутряна промисловість стабільно розвивається.
Хутро — це один із небагатьох, дарованих самою природою, розкішних та практичних засобів, призначених для «рятування» людини від лютих зимових морозів. Водночас не кожне хутро однаково якісне та тепле і до того ж стійке. Наприклад, найтеплішою вважається шуба з хутра лисиці, і прослужить вона 7—8 сезонів(!!!). Друге місце за рівнем «теплозбереження» ділять хутра соболя, песця, бобра, шиншили, норки та каракуля. А найгірші у цій категорії (так звані «холодні» хутра), як зазначають спеціалісти, бабак та горностай.
Найнадійнішою в сенсі зносостійкості (не «вицвітає, не «лисіє», не вилазить, фактично не боїться дощу, снігу, навіть українського громадського транспорту) вважається шуба з бобра. Вона може прослужити аж цілих 20 сезонів (фінансово вигідно, чи не так?). Норка та каракуль прослужать 10 років, а песець та соболь, так само як і лиска, переживуть максимум вісім зим. У кожушку з білки або нутрії ви покрасуєтесь приблизно чотири роки, а заяча і шиншилова шубки розраховані на два роки. Їх хутро поступово розлазиться та «лисіє».
Найдорожчими, хоч як це парадоксально, є шуби з соболя. Недарма з давніх часів російський соболь вважався символом розкошів та багатства. На початку тисячоліття за одну соболину шубу можна було придбати цілий будинок. Зараз, звичайно, за шубу квартиру не купиш, особливо в Києві, середня вартість соболиної шубки і в XXI столітті «неслаба» — близько 300 тисяч гривень. Середньостатистичний українець зможе її собі дозволити хіба що уві сні.
Норкова шуба може позмагатися з соболем, якщо не в ціні, то за рівнем популярності. Адже норкова шубка, напівшубка чи манто — мрія майже кожної жінки. До того ж вони ніколи не виходять з моди.
Мода на шуби не так швидко змінюється, як, наприклад, на сукні. Скажімо, якщо ви придбали розкішну дорогу шубу років п’ять тому, можете бути впевнені, що вона буде актуальною та модною і зараз. Можливо, це тому, що вимоги до так званої хутряної моди дещо інші?
На світових подіумах цього року, наприклад, дизайнери запропонували хутряні вироби як з вузькими, так і з широкими плечима, рукавами–«ліхтариками», широкою спідничкою, що формою нагадує тюльпан, та вузькою талією. Моделі без рукавів та з великими комірцями теж виглядають досить оригінально. Єдина відмінність цьогорічних шуб — відсутність обов’язкового пояса, який раніше був на кожній моделі. Найактуальніша довжина — міді або трохи нижче коліна. А варіанти «до п’ят» користуються значно меншим попитом, хоча актуальні як «святковий» варіант.
І в минулому році, і в нинішньому, зауважують в українських спеціалізованих магазинах, лідерство продажів утримують хутряні вироби з так званим англійським комірцем, завдяки особливому крою якого можна застібатися «наглухо» і краще ховатись від морозу.
«Головне у модній шубці, щоб вона була зручна та дозволяла своїй власниці почуватися королевою, — зауважує Олена Власенко, продавець–консультант харківського магазину хутра. — Тому необхідно вирішити для себе, як буде «експлуатуватися» ваша шубка. Молодим дівчатам, які не бояться експериментувати, можна порадити фарбоване у яскраві кольори хутро. Воно, до речі, неймовірно популярне зараз. Столичним пані до лиця будуть хутряні варіанти а–ля леопард, тигр, зебра. Білі пухнасті шубки найбільше личитимуть «солоденьким» дівчатам, які звикли виконувати роль такого собі земного янгола. Вишуканим дамам варто звернути увагу, наприклад, на довгі класичні манто. Чорна шуба, безперечно, — безсмертний тренд».
Визначити якість хутра досить просто, переконують спеціалісти. Воно має бути м’яким та блискучим. Досить погладити його «проти шерсті» або зім’яти низ виробу, аби зрозуміти, наскільки це хутро якісне, адже по–справжньому добре хутро швидко повернеться в «початкове положення», а його ворсинки не зламаються.
На що потрібно звернути увагу при покупці хутряних виробів? Як розповіла «УМ» Олена Власенко, одним із найголовніших моментів є перевірка тильного боку шкури, так званої міздрі: «Ретельно огляньте шкурку з іншого боку. Можете навіть зім’яти її. Якщо міздря ніби рипить, то це означає, що під час обробки був порушений технологічний процес. Міздря високоякісного хутра має бути м’якою і не «видавати» різних звуків. До того ж вона має бути білою».
Інший момент — якість самого хутра. Не бійтесь легенько посмикати ворс виробу у різних місцях (звичайно ж, так, аби у продавця не стався інфаркт). Ворсинки мають міцно триматись, а якщо вони почнуть випадати, то на таку шубу, запевняють фахівці, не варто взагалі звертати уваги: хутро підіпріло.
Наступний етап перевірки на якість — шви. Вони не мають прощупуватись, а повинні бути тонкими та непомітними. Обов’язково постарайтесь знайти бодай один шов і подивитися, наскільки акуратно він зроблений. Нитки якісного шва не повинні стирчати та бути надто жорсткими.
Не бійтесь купувати і фарбоване хутро. Адже сучасні технології фарбування хутра доволі високоякісні та безпечні для здоров’я, запевняють спеціалісти. Логічним буде ваше запитання, як поводитиметься фарбоване хутро, якщо раптом ви потрапите під дощ чи сильний снігопад. Де гарантії того, що фарба не потече? А це досить легко перевірити ще під час вибору шуби в магазині. «Ви можете, використавши вологу білу тканину, перевірити якість фарбування хутра, — запевняє Олена Власенко. — Достатньо буде лише провести цією тканиною «проти шерсті» виробу. Якщо фарба погана, то на білій тканині залишиться слід, якщо ні — тоді все в порядку». Проте пам’ятайте: фарбоване хутро зношується на 10—15% інтенсивніше, ніж натуральне.
Навряд чи варто пояснювати, чому хутро краще купувати у магазинах, а не на базарах. Хоч на ринку і є можливість купити шубку дешевше, проте впевненості у її якості та «натуральності» у вас не буде.
Нерідко трапляється так, що «сумлінні» продавці намагаються «впарити» вам замість норки фарбованого кролика або бабака. Відрізнити підробку, запевняють спеціалісти, можна на дотик, адже кріль набагато м’якіший від норки, а в бабака ворс різної довжини, тоді як у норки рівнесенький.
Замість бобрового хутра часто пропонують дешеву нутрію. Але в бобра є пух, а нутрія його не має. Чорнобурку, наприклад, часто замінюють лисопсом. Відрізнити можна за кольором: у чорнобурки ворс триколірний (знизу сірий, середина — біла, а кінчики — чорні), а в лисопса — лише два кольори — чорний та сірий.
Тож перш ніж купувати хутро де трапиться, дізнайтесь, як має виглядати те чи інше хутро насправді.
«За будь–яким виробом із хутра, — розповіли «УМ» у харківському ТОВ «Пушок», — треба доглядати так, як за власним волоссям. Мити, чистити та розчісувати. Адже правильна експлуатація хутряного виробу збереже його природний вигляд довше».
Тож запам’ятовуйте. Хутряні вироби не рекомендують носити в сиру погоду, хоча деякі «шкурки» все ж витримують вологу. Якщо ваша шубка намокла, її треба дуже добре струсити, аби так видалити вологу. Хутро сушиться зазвичай при кімнатній температурі якнайдалі від різних обігрівальних приладів. Після висихання виріб треба розчесати металевим гребінцем і загладити його у напрямку росту ворсу.
Хутряний одяг має зберігатися на вішалках у спеціальних чохлах із тканини з використанням протимільних засобів (їх, до речі, треба змінювати кожного місяця). На весняно–літній період вироби з хутра краще відносити до спеціальних ломбардів. У великих містах України вони є, і їхні послуги на сім місяців коштують близько 500 грн.
Якщо раптом ви помітили жирну пляму на своїй шубці, мусите знати, що її можна видалити двома способами. Можна протерти брудне місце ганчіркою, змоченою очищеним бензином чи спеціальним засобом для видалення плям. Також плями промивають розчином прального порошку або мильною піною. Причому роблять це так, щоб шкіряна основа не намокала. Після цього шубку треба просушити та гарно вибити.
Тож бережіть свої шубки і будьте гарними.
Цінник на шуби та кожушки (вітчизняного виробника)
Кріль — 2 500 — 11 000 грн.
Норка — 10 000 — 49 000 грн. (до 500 грн. за шкурку)
Соболь — 217 000 — 400 000 грн.
Шиншила — 40 000 — 90 000 грн.
Бобер — 12 000 — 30 000 грн.
Чорнобурка — від 12 000 грн.
Лиска — 20 000 — 50 000 грн.
Ціни на продукти в Україні не те що не падають, а чи не з кожним днем піднімаються все вище, знищуючи всі сподівання людей на краще життя. Чи не єдиним виходом залишається тільки успішне виробництво, яке зможе покрити потреби населення та знизити вартість продукту. >>
Даремно раділи, що нафта дешевшає. Нові реалії продовжують своє повзуче, але впевнене просування вперед спиною. Нормальний борщ уже давно зжерла інфляція. Споживчий кошик для середнього українця розрахований держкомстатом, очевидно, орієнтуючись на мертвих і ненароджених. >>
Важко уявити людину, яка пройде повз магазин iз вивіскою «Знижки» без найменшого бажання зазирнути всередину! Так уже влаштована людська психологія, що самі лише слова «розпродаж», «знижка», «акція» діють на нас просто–таки магічно. Й умілі маркетологи на цьому почали грати давно: наші гаманці скоро тріснуть від купи дисконтних карток. >>
Минулий рік неабияк спустошив гаманці українців: ціни на харчі били багаторічні рекорди, а доходи не додавали оптимізму. Експерти відзначають: несприятливим економічним реаліям в Україні «підіграв» не тільки «дорогий» долар, а й стрімке підвищення цін на продукти на світових ринках: дорожчало усе — цукор, солодощі, молочні продукти, крупи, алкоголь. При цьому якість українських товарів подекуди гіршала — виробники «воюють» за ціну. «Розслаблятися» не радять аналітики українським споживачам і в новому році — готуйте щонайменше зайві 200 гривень щомісяця. >>
Із початком холодів українці незлим тихим словом починають згадувати комунальників, усю нашу систему обігрівання квартир та кругленькі суми у квитанціях за комунпослуги. Зігрітися у власній квартирі однаково вдається мало кому, відтак більшість шукає вихід із «морозостійкої» ситуації в оселі. Варіант — самотужки утеплити свою квартиру. Це ефективно, швидко, але досить дорого. Дешево зробити фасад можна тут, а ще дадуть гарантію на утеплення. >>
Українським любителям оковитої, як уже повідомляла «УМ», варто готуватися до чергової хвилі подорожчання горілки. Як відомо, Кабмін має намір ввести нові мінімальні роздрібні ціни на горілчані вироби — коньяк та горілку. І якщо зараз мінімальна ціна «зеленого змія» у продажу становить14 гривень за півлітра, то, згідно з проектом Постанови Кабміну, дешевшої горілки від 18 гривень за пляшку (коньяку — 27 гривень відповідно) у магазинах не може бути. >>
