В’ячеслав Кириленко: Я готовий відмовитися від посади спікера, якщо такою буде вимога Президента

«Партія регіонів дестабілізує роботу нового парламенту руками комуністів»

— В’ячеславе Анатолійовичу, робоча група з підготовки першого засідання ВР цього тижня зібралася на перше засідання. Щоправда, початок вийшов не продуктивним. Ви не боїтеся, що подібне буде й у Верховній Раді VI скликання, де розподіл сил теж склався фактично «50 на 50»?

— У парламенті завжди було багато дискусій. На те він і парламент. Але я з оптимізмом дивлюся у майбутнє. Ми («НУНС» і БЮТ) парафували угоду про створення демократичної коаліції, і в нас є більшість. Регламент робочої групи такий, що розподіл голосів вийшов 15 на 15. Але в парламенті в нас перевага, хоча й невелика — у три голоси. До того ж, я думаю, що до голосувань долучатимуться депутати інших фракцій.

— Якщо говорити про голову робочої групи, то де межа компромісу, на який міг піти ваш блок «Наша Україна — Народна самооборона»?

— Ми зробили достатньо кроків для компромісу. Наш блок відмовився від своєї кандидатури і готовий підтримати представника Блоку Литвина та навіть Партії регіонів — як сили, що здобула на виборах перше місце. Але ми відмовилися від висуванців Компартії, які через «регіоналів» проштовхуються на цю посаду.

— Чому ви проти комуністів на такій технічній посаді?

— Ми остерігаємося, що Компартія, яка діє за принципом «чим гірше — тим краще», отримавши можливість головувати у робочій групі та на першому засіданні парламенту, робитиме все, щоб дестабілізувати ситуацію. Відмовляючись від посад, «НУНС» пропонує очолити групу Партії регіонів. Але виходить, що ПР намагається дестабілізувати ситуацію на перших же засіданнях нового парламенту — не самотужки, а руками комуністів.

— В’ячеславе Анатолійовичу, але ж лунають такі оцінки, що зволікання зараз вигідне всім. І якби всім хотілося почати працювати якнайшвидше, то голову було б обрано ще на першому засіданні групи. Складається враження, що робота групи блокується навмисно. Як ви думаєте, чому?

— Роботу групи загальмували Партія регіонів і комуністи. Вони тиждень не відвідували групу, а коли прийшли, то почали вносити заздалегідь неприйнятні пропозиції. Не виключено, що наступного тижня вони ще щось вигадають. Думаю, в них одна мета — зашкодити створенню демократичної коаліції, колоти її, посіяти якісь сумніви. Але навіть у тому випадку, якщо група не запрацює, парламент буде змушений зібратися 26 листопада.

— Виходить, організаційними питаннями замість 30 членів групи займатимуться аж 450 депутатів. Певно, що з цим також виникнуть проблеми. Починаючи навіть не з посад, а від того, в які крісла сядуть депутати, щойно увійдуть до зали.

— Тоді ми будемо сидіти на старих місцях. Окрім Блоку Литвина, який не був представлений у Верховній Раді минулого скликання, їм доведеться шукати собі вільні місця.

«Рішення про входження до коаліції буде обов’язковим для всіх»

— Ви згадали про те, що «сині» й «червоні» намагаються нашкодити «помаранчевій» коаліції. Певне, Партія регіонів досі сподівається створити коаліцію з «НУНС» або частиною «Нашої України»?

— Це неможливо. І з політичного, і з юридичного боку. Угода про створення нашого блоку забороняє творити коаліцію із ПР та КПУ, і ми будемо дотримуватися цих зобов’язань.

— Так, угода є, але, скажімо, троє представників «НУНС» відмовилися підписати зобов’язання створити коаліцію демократичних сил. Як бути з цим?

— Я переконаний, що коаліція БЮТ і «НУНС» буде створена в перший день роботи парламенту. Після офіційного початку роботи Верховної Ради на засіданні фракції буде ухвалено рішення про входження до коаліції демократичних сил. І це рішення буде обов’язковим для всіх. Ми матимемо 228 голосів.

— Навколо згаданого зобов’язання зчинилося стільки галасу — хотілося б знати, про що саме в тому документі йдеться?

— У ньому є три пункти: зобов’язання увійти до фракції «НУНС», увійти до коаліції демократичних сил і підписати угоду про коаліцію, в основі якої лежатиме угода про об’єднану опозицію від 24 лютого 2007 року. Нагадаю, цю угоду підписали Юлія Тимошенко й тодішній голова політради партії Віктор Балога.

— Чому там є посилання на зимову угоду, якщо вже є свіжіша — та, яку ви парафували з Тимошенко?

— По–перше, угода, яку ми парафували, на 95 відсотків повторює угоду про об’єднану опозицію. По–друге, ми почали збір підписів під зобов’язанням ще до парафування повторної угоди.

— Чия була ідея збирати підписи під зобов’язанням, з якою метою це робилося?

— Ініціатива виникла за вимогою самих депутатів, які були стурбовані обговоренням інформації про появу можливих рішень, не скерованих на створення демократичної коаліції. Щоб зняти питання перед самими собою і продемонструвати чітку позицію суспільству, й було зібрано ці підписи. Ми хотіли засвідчити, що розмови, нібито значна частина депутатів схильна до «широкої» коаліції, не відповідають дійсності. І 69 із 72 депутатів чітко, не вагаючись, поставили свої підписи під максимально простим і зрозумілим для виборців зобов’язанням.

Ми вивели процес формування коаліції з кулуарної площини та запропонували європейські стандарти відкритості. Я принципово сповідую засади публічності. І, знаєте, коли комусь у заслугу ставиться те, що він досягнув великих успіхів у веденні кулуарних переговорів, — це, може, добре. Добре для часів кучмізму. А ці часи, слава Богу, минули.

— Те, що троє осіб відмовилося підписатися, означає, що, всупереч вашим намаганням, тут таки є «кулуарщина»?

— У кожній партії є кулуарність. Але «Наша Україна» прагне до того, щоб усі процеси були публічними. Я вважаю це нашою заслугою.

(Кириленко замислюється і робить паузу). Щоб забезпечити стандарти публічності, я передам «Україні молодій» копію зобов’язання і підписів членів блоку. Ще раз хочу сказати: хто хотів підписати — мав таку можливість протягом дуже тривалого часу: 12 жовтня на засіданні фракції більшість депутатів поставила свої підписи і тільки 1 листопада було оприлюднене рішення про тих, хто підписувати відмовився.

«Коаліційна угода з БЮТ буде скоригована в питанні переходу до професійної армії»

— Якщо говорити про багатосторінкову коаліційну угоду, то чи можна її змінити? Адже ви її вже парафували із Тимошенко.

— Думаю, зміни будуть. І вони як мінімум стосуватимуться питань, пов’язаних із термінами переходу на професійну армію. Але я не сприймав би це як якісь трагічні речі. Навколо тексту угоди значно більше ажіотажу, ніж конкретних складнощів. Будь–які зміни до тексту угоди не стануть на заваді створенню коаліції. І в чому я точно переконаний, так це в тому, що питання переходу на контрактну армію не може бути яблуком розбрату між демократичними силами.

«Головне — коаліція, а не посади»

— Блок «Наша Україна — Народна самооборона» пропонує вашу кандидатуру на посаду спікера. Однак тут є проблеми. Відмова підписатися під зобов’язанням — це частково протест певних людей проти вашої політики, проти вашого нібито надмірного зближення з БЮТ. Ваша кандидатура може не набрати достатньо голосів для обрання спікером…

— Вся моя політика і на посаді голови партії «Наша Україна», і на посаді голови політради блоку спрямована на створення демократичної коаліції. Питання посад, у тому числі Голови Верховної Ради, є похідним. Головне завдання — коаліція. А хто буде Головою ВР — визначатиме Президент, фракція і парламент.

— Так уже ж наче визначили: рішення про вашу кандидатуру приймала політрада партії «Наша Україна» і політрада блоку.

— Фактичним лідером нашої сили є Президент України. Його позиція буде визначальною для нас. Рішення Президента, в тому числі й із цього питання, будуть жорстко виконуватися.

— Тобто ви готові зректися посади спікера?

— Я готовий виконати рішення Президента.

«Єдина «помаранчева» партія має постати вже наступної весни»

— Віднедавна знову почали багато говорити про створення єдиної партії на базі блоку «НУНС». У чому, на вашу думку, головні проблеми в цьому процесі?

— Головні труднощі в тому, що блок складається із дев’яти партій. Я бачу кілька умов, яких слід дотриматися. Насамперед, треба внести зміни до закону про політичні партії, якими були б вирішені всі питання про правонаступництво партій, про точку відліку створення майбутньої партії. Родовід має вестися від дати створення найстаршої партії блоку. Після внесення змін до законодавства партія не вважатиметься новою — це буде продовження історії всіх дев’яти партій.

— Навіщо такий час витримки? Невже нас знову чекають вибори (за законодав­ством, у парламентських виборах може брати участь партія, котра існувала щонайменше рік до дня виборів)?

— Від дострокових виборів ніколи не можна бути застрахованим. Якщо будуть кризи — такий варіант можливий. Але вибори не можуть бути самоціллю. Партії йдуть на перегони, щоб потім реалізувати свою політику. А так — не залишиться часу для реалізації своїх ідей.

— Уточніть щодо самої процедури творення єдиної партії.

— Ідеться про реорганізацію шляхом злиття. Умовно кажучи, всі дев’ять партій до обіду ухвалюють свої рішення, а після обіду проводять великий об’єднавчий форум.

— Чи не стануть на заваді такому об’єднанню амбіції партійних лідерів, які не захочуть розлучатися зі своїми дітищами?

— Усі члени блоку підтвердили намір створити таку партію. За цим діло не стало. Тепер треба провести переговори таким чином, щоб усі дев’ять партій бачили перспективи для себе в новій силі. Ніхто не має відчувати себе витісненим. Треба поважати всіх учасників процесу, не робити вигляд, що хтось великий і видатний, а хтось малий і повинен підтанцьовувати, — тоді все буде добре.

— На якій стадії зараз цей об’єднавчий процес?

— Декілька тижнів тому ми створили робочу групу. Вона поділена на три підгрупи, які працюють над програмою, статутом і курирують організаційні питання. Найближчого понеділка ці підгрупи доповідатимуть політраді і ми приймемо рішення, в тому числі і щодо термінів.

— Яким цей термін бачите ви?

— Звичайно, ми налаштовані завершити цей процес якомога швидше. Але для того, щоб він відбувся результативно і дав на виході партію дійсно нової європейської якості, спроможну надати Президенту ефективну підтримку на його наступних виборах, такий форум необхідно провести у квітні—травні наступного року.