Сковорода... як бренд для Харкова

Третього грудня виповнюється 285 років від дня народження українського мандрівного філософа Григорія Сковороди. Син простого козака, він став одним із найосвіченіших людей свого часу. «Український Сократ», що подарував світові «філософію серця» і вчення якого шанували далеко за межами України. Що й казати, якщо одним із шанувальників православного Сковороди був папа римський Іоанн Павло ІІ, а його філософія близька серцю сучасного письменника Паоло Коельо... От тільки в Україні його ім’я трохи забуте. За радянських часів учення Сковороди ледь не замовчували, за незалежності — ще належно не оцінили. Про філософа майже забули на Слобожанщині, де він провів останні роки життя. Пам’ятають хіба що у селі Сковородинівці (колишня Пан–Іванівка), що під Харковом, де він помер 9 листопада 1794 року.

Неконфліктний герой

Днями на Харківщині відбулася акція «Імена України: Григорій Сковорода», учасником якої став і журналіст «України молодої». От тільки ініціатива належала не місцевій громаді, а фонду «Справедлива країна» на чолі з відомим політиком та істориком Миколою Томенком, тобто прийшла зовні.

«Наш фонд проводить різноманітні заходи для популяризації таких історичних постатей України як Петро Сагайдачний, Іван Котляревський, Михайло Грушевський, Леся Українка, Микола Гоголь та інших, — пояснює Микола Томенко. — В рамках акції «Україні потрібні герої» ми пропагуємо постаті неконфліктні, які сприймаються усією Україною — і на Сході, і на Заході. Переконаний, що Сковорода — один із таких героїв. От тільки Харків, здається мені, ще не розуміє того, що цей потужний бренд вони могли б максимально використати для популяризації регіону, який займав вагоме місце у житті філософа. Бо можна ж показати, що Харків — це не лише індустріальне місто, перша столиця радянської України, але й той регіон, де творили такі унікальні люди, з унікальною філософією».

У рамках акції київським та харківським журналістам спочатку провели екскурсію в літературно–меморіальному музеї Григорія Сковороди у Сковородинівці. Співробітники музею виявилися справжніми фанатами філософа, які переймаються створенням на базі музею національного заповідника. Щоправда, фани дещо вразили журналістів фразою: «Днями ми відсвяткували річницю з дня смерті Григорія Саввича...». Протягом екскурсії не виникло жодного сумніву в їхній відданості справі вшанування «українського Сократа», але не хотілося вірити, що саме через це роковини у Сковородинівці можуть святкувати.

Природа тут справді чарівна. Не дивно, що мандрівний філософ, що пройшов за життя тисячі кілометрів, на схилі років зупинився саме тут — у маєтку поміщика Ковалинського, батька найкращого учня Сковороди, який так і не продовжив справи вчителя. До наших днів зберігся пам’ятник архітектури ХVІІІ ст. — будинок Ковалинських, оточений великим старовинним парком зі ставком. Тут же й улюблені місця філософа — криниця та 700–літній дуб, точніше фрагмент його стовбура. Дерево, в дуплі якого Сковорода любив працювати, пережило філософа лише на 200 років. Нині залишки дуба зафіксували металевими стяжками, збираються консервувати, втім пам’ятка перебуває у жахливому стані.

Національною пам’яткою історії є й могила філософа. Слова на надгробному камені, відомі зі школи: «Світ ловив мене, та не спіймав». Пан Томенко каже, що атмосфера в парку надзвичайно сильна, тут варто було б зняти урок історії, щоб передати частинки атмосфери учням з усіх куточків України.

У самому музеї вражає експозиція меморіальної кімнати просвітителя. Тут розташовано меблі, побутові предмети та книги XVIII ст. (секретер, стілець, письмовий прилад, настільний годинник, підсвічник, одяг Сковороди та унікальна розписна скриня власників маєтку). У цій кімнаті одного листопадового дня мандри філософа завершилися.

Секс, гроші та філософія любові

Уже ввечері всі бажаючі харків’яни на сцені міс­цевого театру опери і балету ім. М. Ли­сенка мали можливість побачити мюзикл «Містер Сковорода» (постановка Миколи Краснитського) у виконанні київських акторів. Сюжет сучасний, головні цінності героїв — секс та гроші, а над усім цим віртуальний образ Сковороди — герої влаштовують конкурс, хто є кращий «Сковорода» на шляху до істини. Квитки на виставу були оформлені у вигляді 500–гривневих купюр.

«Григорій Сковорода казав, що «є люди, які живуть для того, щоб їсти і пити, а є люди, які їдять і п’ють для того, щоби жити». Думаю, що на великих купюрах мають бути наші князі, гетьмани, а Сковорода — на тих купюрах, які більше ходять серед простих людей, товариству яких філософ завжди надавав перевагу перед багатіями», — каже Микола Томенко й додає, що другий етап акції відбудеться за півмісяця на Полтавщині, в селі Чорнухи, де 3 грудня 1722 року народився відомий мандрівник.