Школа без цукру

Завтра відзначається Всесвітній день діабету. Напередодні цієї дати варто згадати, що в нашій країні живе понад мільйон людей з цукровим діабетом (два відсотки мешканців). Упродовж останніх п’яти років рівень захворюваності на цю недугу в Україні зріс у півтора раза. Долучившись до спільноти діабетиків у дорослому віці, людина може доволі швидко навчитися не допускати різкого погіршення свого стану, контролюючи раціон, емоції та фізичне навантаження. А от дітям набагато важче дотримуватися спеціального режиму, особливо коли всі у класі ласують цукерками або ж на цілий день вирушають на екскурсію. Змінити ситуацію на краще можуть школи діабету, які почали з’являтися в Україні останніми роками. На сьогодні їх налічується близько двохсот.

Діти балансують між життям і смертю

Львівський дитячий лікар–ендокринолог Ігор Грицюк давно збагнув, що через необізнаність батьків і дітей про цукровий діабет виникає багато ускладнень, яких можна було б уникнути. «Попри добре поставлену, на мою думку, лікарську роботу, що дає всім дітям можливість нормально рости і розвиватися, загальна ситуація не тішить, — каже Ігор Грицюк. — Діабет дає багато ускладнень як гострих, так і хронічних, найважчим серед яких є сліпота. За рік лише до нашої лікарні потрапляють 25—30 дітей у важкому стані, інколи в стані коми. Діти балансують між життям і смертю. І не лише ті пацієнти, у яких уперше виявлено діабет, але й ті, які мають цю хворобу впродовж тривалого часу».

Загалом сліпота у хворих на діабет настає у 25 разів частіше від загальної поширеності. Найтяжчою формою ураження вважається діабетична ретинопатія, яка спостерігається приблизно у 40 відсотків хворих на цукровий діабет. Патологічні зміни ока виникають уже через 5—10 років від початку захворювання. Найстрашніше те, що хвороба протікає безболісно та непомітно, аж поки людина не втратить можливості бачити. Своєчасне виявлення цього ускладнення може попередити сліпоту в 90 відсотків випадків. А для цього потрібна діагностика.

Лікарі свідчать: сьогодні держава забезпечує дітей якісними інсулінами. Із засобами для контролю справи гірші. Скажімо, не всі діти мають глюкометри, які дають змогу швидко визначати рівень цукру в крові. Окрім цього, дитина мусить навчитися оцінювати калорійність їжі. Скажімо, коли школяреві закортить випити склянку чаю, він має чітко усвідомлювати, скільки калорій містить цей напій — з підсолоджувачем і без домішок.

Окрім цього, хворих непокоїть перебування в колективі однолітків, можливості здобуття освіти, заняття спортом, подолання психологічних проблем. Лікарі переконані, що діти та їхні батьки обов’язково мають отримувати якісну психологічну та навчальну підтримку. Але медикам часто не вистачає сил для того, щоб у свій робочий час проводити з дітьми заняття і перевіряти, як маленькі слухачі засвоїли інформацію...

Скільки калорій у моркві?

«Ми поклали за мету створити центр, який безкоштовно навчав би дітей та їхні сім’ї, як правильно жити з цукровим діабетом, — каже координатор проекту Ігор Грицюк. — Цього треба навчитися, і це тривалий процес».

Львівський Клуб Левів, очолюваний паном Грицюком, давно допомагає людям у профілактиці сліпоти і боротьбі зі сліпотою. Першою доброю справою «львівських Левів» став проект «Світлофори для сліпих» у 2004 році. Таку ідею львів’янам подали друзі з Польщі та США. «Леви» попросили в Руслани Лижичко трембіту, з якою вона виступала на «Євробаченні». Співачка охоче віддала інструмент для доброї справи, ще й залишила на трембіті свій дарчий напис. «Леви» влаштували доброчинний концерт і після нього — аукціон. Трембіту продали за дві з половиною тисячі євро. На ці кошти у Львові встановили більше десяти світлофорів з сигналізацією для сліпих. Клуб Левів також допомагає бібліотекам для сліпих. Скажімо, за допомогою колег зі США передав до бібліотеки Українського товариства сліпих (УТОГ) багато книжок англійською мовою — великим шрифтом і шрифтом Брайля. Фінансово підтримує видання аудіокниг для сліпих.

Минулого року ініціативна група, переважно з членів львівського Клубу Левів, отримала фінансову підтримку від Спілки нідерландських фондів для Центральної та Східної Європи. Грант на 10 тисяч євро дозволив орендувати приміщення у Львівській обласній дитячій спеціалізованій клінічній лікарні, обладнати кімнату меблями, партами, комп’ютером, проектором, канцтоварами та спеціальними вагами, за допомогою яких оцінюється калорійність їжі. Коли на такі портативні ваги покласти якийсь продукт (скажімо, морквину) і набрати на клавіатурі його назву, — висвічується вага і кількість калорій.

З дітьми працює команда фахівців: лікар, медична сестра, яка навчає різних практичних речей, психолог (бо в таких дітей є системна проблема), соціальний працівник. Спеціалісти працюють на науковій основі: фіксують показники стану дітей до навчання і планують проаналізувати їх після навчання. Це показники компенсації цукрового діабету і, наприклад, частота поступання до стаціонару у зв’язку із загостренням. Висновки стануть оцінкою роботи групи.

На вечірки — з головою

Заняття спеціальної школи, поки доступної лише для львів’ян, проводяться і для дітей, і для батьків. У її базі даних записано близько 120 юних пацієнтів, хворих на цукровий діабет. Вони приходять на заняття після школи і навчаються півтори—дві години. Підлітки, старші 12 років, приходять на заняття самі. Менші приходять із батьками і разом навчаються. А якщо діти зовсім маленькі, то заняття відвідують лише батьки. Загалом на Львівщині зареєстровано майже 300 дітей з діабетом. Але возити дітей до обласного центру на такі уроки складно. Дитина з області має можливість відвідувати курси, коли лежить у стаціонарі.

З часу виявлення діабету найкращими помічниками для дитини стають режим і самоконтроль за станом свого здоров’я. «Ми хочемо навчити дітей не піддаватися хворобі та керувати своїм діабетом, — пояснює пан Грицюк. — Допомогти зрозуміти, що відбувається в їхньому організмі і як зробити так, щоб почуватися добре. Щоб батьки дитини вибрали активну, розумну позицію. Щоб діти навчилися давати собі раду і були повноцінними, працездатними членами суспільства, а не «іншими», нещасними. Вони зможуть собі дозволити ходити на вечірки чи їздити в табори, займатися спортом. Але все це слід робити розумно».

ДОВІДКА «УМ»

Діабетичний рух у світі розпочався зі створення відомим письменником Гербертом Уелсом у Великобританії першого об’єднання хворих на цукровий діабет (ЦД) і лікарів, які піклуються про таких пацієнтів. Діабетичні організації різних країн об’єднались у Міжнародну діабетичну федерацію. Починаючи з 1991 року, 14 листопада відзначається Всесвітній день діабету майже в 150 країнах світу.

ДО РЕЧІ

У Києві минулого року батьки хворих дітей з організації «Діабетик» домоглися від держави, аби медики провели для них спеціальні навчальні курси «Школа діабету». У Запоріжжі малі діабетики навчаються у спеціалізованій школі «Основа», якою опікуються співробітники Запорізького державного медичного університету. Школу організували на вимогу громадської організації «Діабетик Запоріжжя». У березні 2007 року організація, що опікується хворими на цукровий діабет дітьми, з’явилася в Ужгороді.

Набагато раніше почали діяти на ниві просвіти діабетиків закордонні фармакологічні фірми. Але не секрет, що на цих курсах кожна фірма пропагує свої препарати. Семінари й конференції, які проводяться для українських лікарів, так чи інакше працюють на користь виробника.